Тема 9: Прийняття рішень в управлінні

§9.1. Поняття функції «прийняття рішень» як складової сполучних процесів

Прийняття рішень як частина сполучних процесів – обслуговуюча функція, що обслуговує універсальні і специфічні функції менеджменту. Існує типово в управлінні схема прийняття рішень, яка включає діагностику проблеми, розробку, оцінку, вибір альтернатив.

Аспекти прийняття рішень:

1. прийняття рішень одночасно і легко, і важко. Легкість прийняття рішень, обумовлене відсутністю альтернатив, обмеженістю інформації про зовнішні і внутрішні процеси в організації, стилем керівництва (одноосібний). Важкість прийняття рішень обумовлена можливими альтернативами, складністю одержати достовірний прогноз про наслідки рішення, розмитими, неявними і неформалізованими критеріями, досвідом ОПР та його відповідністю.

2. найчастіший шлях прийняття рішень – індивідуальний, тобто такий, що створюється тільки на уявлення ОПР.

3. рішення можна вважати раціональними якщо воно спирається на інтуїцію, колективний досвід, достовірну і стислу інформацію про проблеми, а при виборі шляхів вирішення використано формалізовані методи прийняття рішень.

Формалізовані методи прийняття рішень.

Критерії обмеження і технологія розв'язання проблем подається у кількісному математичному вигляді, однозначному для тлумачення. Можна виділити етапи прийняття рішення в управлінні:

1. Актуалізація проблеми. До того як розпочати вирішення проблеми треба впевнитись, що вирішення є своєчасно-можливим і доцільним. Якщо проблему можна не вирішувати, то і не треба.

2. Діагностика проблеми. Вивчаються походження проблеми, зовнішні і внутрішні чинники, що її спричинили і вимагають її вирішення. Прогнозуються майбутні наслідки. Здійснюється пошук спеціальних методів прийняття рішень.

3. Формалізація проблеми. Зміст проблеми формалізується. Згідно з обраним методом прийняття рішень, встановлюється технологія вирішення проблеми, розробки і оцінки альтернатив. Згідно з методом зовнішніх і внутрішніх обставин рішення рішення перетворюються в обмеження. Факт вирішення проблеми, шлях порівняння альтернатив здійснюється за формальними критеріями.

4. Розробка альтернатив.

5. Оцінка альтернатив ОПР за встановленими критеріями;

6. Вибір альтернатив. Продовжується процес пошуку до розробки робочих планів і цикл менеджменту продовжується.

§9.2. Загальні вимоги щодо моделей та методів прийняття рішень

1. Методи науки управління підвищують якість прийнятих рішень за рахунок використання наукового підходу, системної організації і моделей.

2. Модель є відображенням системи, ідеї чи об'єкта. Керівнику часто приходиться використовувати моделі через складність організацій, неможливості проводити експерименти в реальному світі, необхідності заглядати в майбутнє. Основні типи моделей науки керування: фізичні, аналогові і математичні, чи символічні.

3. Етапи побудови моделі такі:

• постановка задачі,

• визначення інформаційних обмежень,

• перевірка на вірогідність,

• реалізація моделі, інтерпретація результатів використання, оцінка висновків і відновлення моделі.

4. Загальні проблеми моделювання:

• недостовірні передумови,

• інформаційні обмеження,

• погане використання результатів,

• надмірні витрати.

5. Теорія ігор - це метод, використовуваний для оцінки впливу якої-небудь дії на конкурентів. Моделями теорії черг можна користатися у відповідності з попитом на них. Моделі керування запасами допомагають керівнику синхронізувати розміщення замовлень на ресурси й оптимізації їхні обсяги, а також визначати оптимальне для складу кількість готової продукції. Моделі лінійного програмування дозволяють установити оптимальний спосіб розподілу дефіцитних ресурсів між конкуруючими потребами в них. Імітаційне моделювання - це використання пристрою, що імітує реальний світ. В економічному аналізі використовується ряд методів для визначення економічного становища чи організації виконуваності дії з економічної точки зору.

6. Метод платіжної матриці корисний, коли потрібно установити, яка альтернатива здатна внести найбільший вклад у досягнення цілей. Очікуване значення наслідків (сума можливих значень, помножених на їхнє імовірності) необхідно визначити перш, ніж складати платіжну матрицю.

7. Дерево рішень дозволяє представити проблему схематично і порівняти можливі альтернативи візуально. Цей метод можна використовувати в застосуванні до складних ситуацій, коли результат прийнятого рішення впливає на наступні.

8. Прогнозування використовується для виявлення альтернатив і їхньої імовірності. До кількісних методів прогнозування відносяться аналіз тимчасових рядів і каузальне моделювання. Під якісними методами розуміються думка журі, сукупна думка збутовиків і метод експертних оцінок.