405. Граничнодопустимий викид (гдв)– це:

1. Викид газових забруднень, який підприємству дозволено здійснювати 1 раз на місяць.

2. Державний норматив, встановлений з міркувань, що вміст забруднень у повітрі від джерела не перевищує нормативу якості повітря для населення, тваринного і рослинного світу.

3. Рівень викиду у повітря забруднень, виніс якого починається деградація екосистеми.

4. Верхня межа вмісту забруднювальних речовин в атмосферному повітрі від будь–якого джерела, яка разом з існуючим фоновим забрудненням не завдає шкоди людині і довкіллю.

5. Викид газових забруднень, який підприємству дозволено здійснювати 1 раз на день.

406. Значне зростання шумових та вібраційних забруднень у містах є причиною:

1. Деградації водних екосистем.

2. Формування локальних атмосферних газоаномалій.

3. Підвищення захворюваності населення та поширення пригніченою стану фауни і флори.

4. Погіршення інженерно–геологічних умов.

5. Укріплення фундаментів будівель і споруд.

407. Мінімальна відстань (СЗЗ) від гаражів і відкритих стоянок на 350 автомобілів до вікон житлових будинків становить:

1. 10 м:

2. 30 м;

3. 50 м;

4. 70 м;

5. 100 м.

408. Показник урбанізованості країни, це – :

1. Переважання міст над селами.

2. Частка населення, що проживає в містах.

3. Частка населення що проживає в селах, але працює в містах.

4. Політика держави на підтримку розбудови міст.

5. Ріст площі міст.

409. Порівняння рівнів урбанізації різних країн здійснюється через:

1. Використання комп'ютерного моделювання.

2. Використання даних національних переписів населення.

3. Порівняння фотографій зроблених із космосу.

4. Використання даних спецслужб.

5. Використання даних засобів масової інформації.

410. Які ґрунти характерні для урбанізованого ландшафту?

1. Буроземи. 4. Техноземи.

2. Урбаноземи. 5. Урбоземи.

3. Глиноземи.

411. Основною тенденцією в зміні міського рельєфу можна вважати його:

1. Пониження.

2. Підвищення.

3. Вирівнювання.

4. Перезволоження.

5. Карстоутворення.

412. У скільки разів територія, то забезпечує мінімально необхідні погреби, мільйонного міста у воді, перевищує територію самого міста?

1. 10. 4. 25.

2. 15. 5. 30.

3. 20.

413. У скільки разів територія, що забезпечує мінімально необхідні потреби мільйонного міста в повітрі, перевищує територію самого міста?

1. 10. 4. 25.

2. 15. 5. 30.

3. 20.

414. У скільки разів територія, що забезпечує мінімально необхідні погреби мільйонного міста в їжі, перевищує територію самого міста?

1. 5. 4. 25.

2. 10. 5. 30.

3. 20.

415. У скільки разів територія, що забезпечує мінімально необхідні потреби мільйонного міста рекреації, перевищує територію самого міста?

1. 5. 4. 20.

2. 10. 5. 25.

3. 15.

416. Розташовані в міській межі водотоки і водойми використовують головним чином для:

1. Питного водопостачання.

2. Водовідведення.

3. Рекреації.

4. Технічного водопостачання.

5. Поливу міської території.

417. Що таке граничнодопустимий скид (ГДС)?

1. Вміст речовин у стічних волах, максимально допустимий для відведення у ньому пункті водного об'єкта за одиницю час; є метою забезпечення нормативної якості води.

2. Ліміт на щомісячний скид стічних вод об'єктом–забруднювачем.

3. Скид стічних йод за рік, який не перевитує встановленої норми.

4. Загальний обсяг стічних вод, які може скинути об'єкт–забруднювач за місяць.

5. Загальний обсяг стічних вод. які може скинути об'єкт–забруднювач за рік.

418. Небажані наслідки використання хлористого кальцію для прибирання територій:

1. Забруднення водойм.

2. Забруднення навколишнього середовища.

3. Зменшення терміну служби автопокришок.

4. Загибель зелених насаджень.

5. Псування взуття перехожих.

419. Викиди автотранспорту в містах:

1. Сприяють передчасному зношуванню будівельних конструкцій.

2. Викликають кислотні дощі.

3. Зменшують біологічну розмаїтість флори й фауні.

4. Негативно діють на пам'ятники архітектури.

5. Покращують засвоюваність азоту рослинами.

420. Середньорічна норма нагромадження ПНІ найбільша:

1. У готелях. 4. На ринках.

2. У школах. 5. На вокзалах.

3. У продовольчих магазинах.

421. Один гектар міських зелених насаджень виділяє в день кисню:

1. Не більше 10 кг; 4. Не більше 200 кг;

2. Не більше 50 кг; 5. Не більше 500 кг.

3. Не більше 100 кг;

422. Найбільшою продуктивністю щодо виділення кисню володіє:

1. Тополя. 4. Сосна.

2. Липа. 5. Бук.

3. Клен.

423. Найкраще вловлюють свинець із повітря:

1. Каштан. 4. Бук.

2. Липа. 5. Клен.

3. Біла акація.

424. Населення одержує 3/4 річної індивідуальної дози опромінення від природних радіоактивних джерел за рахунок:

1. Радону. 4. Торію–232.

2. Тритію–2. 5. Торону.

3. Натрію–22.

425. У вирішенні проблеми зберігання особистого автотранспорту варто визнати прогресивною тенденцію використання:

1. Дворів житлових будинків.

2. Проїзної частини вулиць.

3. Території підприємств.

4. Лісопаркової зони.

5. Багатоповерхових кооперативних гаражів.

426. Найбільші шуми на:

1. Магістральних вулицях міста.

2. Дорогах промислових районів.

3. Дорогах комунально–складських районів.

4. Сільських дорогах.

5. Швидкісних дорогах.

427. "Звалищний газ" на 98% складається з:

1. Метану та діоксиду вуглецю.

2. Бутану та діоксиду вуглецю.

3. Азоту та діоксиду вуглецю.

4. Азоту та сірчистого газу.

5. Сірководню.

428. Конверсія відходів біомаси в паливо та енергію зможе в найближчому майбутньому покріпи потреби світової енергетики на:

1. 10%. 4. 50%.

2. 20%. 5. 80%.

3. 30%.

429. Тверді побутові відходи, в яких частка харчових відходів, становить від 20 до 40%, переробляють, як правило, в:

1. Папір.

2. Текстиль.

3. Будівельні матеріали

4. Компост.

5. Використають як корм для свиней, курей.

430. Техногенні фактори міського середовища, які впливають на стан рельєфу:

1. Будинки та споруди. 4. Транспорт.

2. Каналізаційна мережа 5. Карстоутворення.

3. Електрична мережа.

431. Середній рівень шуму на робочих місцях найбільший на:

1. Швейному виробництві.

2. Деревообробному виробництві.

3. Штампувально–пресовому виробництві.

4. Кондитерському виробництві.

5. Хімічному виробництві.

432. Укажіть неправильне твердження:

1. Санітарно–захисну зону можна розглядати як резервну територію підприємства.

2. На території санітарно–захисної зони допускається розміщувати об'єкти більш низького класу шкідливості, ніж основне виробництво, для якого встановлена ця зона.

3. На території санітарно–захисної зони допускається розміщувати пожежні депо, гаражі, склади, стоянки транспорту.

4. Межі СЗЗ повинні встановлюватись від крайнього джерела викидів до межі найближчої житлової забудови.

5. Всі твердження неправильні.