250. Модель "відкритої" екосистеми передбачає:

1. Обмін із зовнішнім середовищем будь–якими "узагальненими потенціалами".

2. Обмін із зовнішнім середовищем будь–якими "узагальненими потенціалами", окрім маси.

3. Відсутність обміну із зовнішнім середовищем жодним із "узагальнених потенціалів".

4. Наявність обміну із внутрішнім середовищем.

5. Відсутність обміну із зовнішнім середовищем.

251. Модель "закритої" термодинамічної системи, яка не обмінюється теплотою із зовнішнім середовищем є:

1. Політропна, 4. Ізохорна.

2. Термохімічна. 5. Абіотична.

3. Адіабатна.

252. Умовою рівноваги моделі термодинамічної багатофазної (багатопараметричної) екосистеми є:

1. Температура всіх фаз системи дорівнює одна одній.

2. Тиск у всіх фазах системи однаковий.

3. Хімічний потенціал різних фаз кожної з компонентів системи однаковий.

4. Всі перелічені вище фактори.

5. Тиск і температура у всіх фазах однакова.

253. Оптимізація розв'язку аналітичної модемі екосистеми – це:

1. Знаходження лише її min.

2. Знаходження лише її max.

3. Знаходження її екстремуму (min або max)

4. Знаходження min та max.

5. Знаходження граничних значень.

254. Адаптивність моделі екосистеми це:

1. Стабільність моделі у часі.

2. Пристосовуваність моделі до зовнішніх збурювальних факторів,

3. Умова існування модельованої системи.

4. Пристосовуваність моделі до використовуваних методик її дослідження.

5. Пристосування до внутрішніх збурювальних факторів.

255. Термодинамічна модель екосистеми, яка зовсім не взаємодії із зовнішнім середовищем, є:

1. Адіабатна.

2. Гетерогенна.

3. Ізольована.

4. Ізотермічна.

5. Ізохорична.

256. Автоматизована система керування із зворотним зв'язком деякого пари метра екосистеми передбачає:

1. Програмне збурення системи керування.

2. Постійний контроль та керування поточного стану керованого параметра.

3. Гарантування постійних збурень керованої системи.

4. Періодичний контроль стану керованого параметра.

5. Вибірковий контроль стану керованого параметра.

257. Під модельним дослідженням екосистеми розуміють:

1. Дослідження взаємопов'язаних процесів (об'єктів).

2. Дослідження незалежних процесів (об'єктів).

3. Дослідження випадкових процесів.

4. Дослідження дискретних процесів.

5. Дослідження стаціонарних процесів.

258. Структура моделі екосистеми – це:

1. Сукупність модельованих елементів системи та зв’язків поміж ними.

2. Сукупність деяких функцій моделі.

3. Система математичних рівнянь.

4. Функціональні властивості окремих об'єктів екосистеми.

5. Функціональні властивості окремих об'єктів моделі.

259. Визначній перший етап машинного опрацювання екологічної інформації:

1. Повне опрацювання.

2. Оперативне опрацювання.

3. Вторинне опрацювання.

4. Первинне опрацювання.

5. Попереднє опрацювання.

260. Визначити заключний етап виконання модельного експерименту:

1. Розробка моделі.

2. Перевірка адекватності моделі.

3. Визначення коефіцієнтів подібності.

4. Опрацювання результатів експерименту.

5. Аналіз результатів модельного експерименту,

261. Алгоритм числової моделі має задовольняти таким ознакам:

1. Визначеність.

2. Масовість.

3. Дискретність.

4. Результативність.

5. Всі перераховані вище.

262. Всі алгоритми числових моделей відповідно до особливостей їх структури поділяють на:

1. Лінійні, розгалужені, циклічні.

2. Структуровані, неструктуровані.

3. Замкнені, розімкнені.

4. Дискретні.

5. Нелінійні.

263. Спосіб наближеного визначення параметра за відомими значеннями цього параметра в окремих точках називається:

1. Абстракція. 4. Апроксимація.

2. Інтерполяція. 5. Екстраполяція.

3. Розв'язок.

264. Виконання лінійної інтерполяції передбачає, що функція поміж вузлами інтерполяції змінюється за:

1. Законом Ньютона.

2. Другим законом Ньютона.

3. Лінійним законом.

4. Законом Вернадського.

5. Законом Кірхгофа.

265. Заміна деякої реальної функції на модельну функцію, яка є більш зручною під час реалізації числового модельного експерименту, називається:

1. Абстракція. 4. Апроксимація.

2. Інтерполяція. 5. Екстраполяція.

3. Розв'язок.

266. Зв'язок між результатом модельного дослідження і реальним значенням досліджуваного параметра екосистеми є функціональ­ним, якщо коефіцієнт кореляції (г) становить:

1. г=0. 4. г<0,5.

2. г>0,5. 5. г>0,8.

3. г=1.

267. Прогноз надзвичайної ситуації природного характеру передбачає:

1. Визначення або уточнення місця, меж і обсягів впливу, часу і термінів дії надзвичайної ситуації.

2. Визначення інтервалів часу і термінів дії надзвичайної ситуації.

3. Розробку систем, які обмежують негативні наслідки надзвичайної ситуації.

4. Передбачення систем безпеки і заходів ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

5. Всі перелічені вище заходи.

268. Прогноз проектної аварії (катастрофи) техногенного характеру передбачає:

1. Визначення вихідного і кінцевого стану аварійної ситуації.

2. Обов'язкову перевірку адекватності прогнозу в умовах реальної аварії (катастрофи).

3. Передбачення систем безпеки і заходів ліквідації наслідків аварії (катастрофи).

4. Розробку систем, які обмежують негативні наслідки аварії (катастрофи).

5. Всі перелічені вище заходи.

269. Модель тренда геоекологічної системи передбачає вивчення:

1. Циклічних процесів.

2. Процесів відновлення після збурення.

3. Процесів еволюції.

4. Процесів нециклічних.

5. Процесів збурення та відновлення.

270. За результатами дослідження статистичної моделі прогноз екологічної ситуації є:

1. Достовірною подією з ймовірністю – 1.

2. Неможливою подією з ймовірністю – 0.

3. Випадковою подією з наперед визначеною ймовірністю.

4. Випадковою подією з невизначеною ймовірністю.

5. Невипадковою подією з ймовірністю.