3.2. Комунікативні процеси у навчанні

Мета курсу – розкрити сучасні проблеми формування педагогічної майстерності викладача-економіста; методи та форми розвитку комунікативної компетенції вчителя середньої школи та викладача ВНЗ усіх рівнів акредитації, опанувати шляхами побудови безконфліктної комунікації у ходи побудови ефективного процесу навчання.

Студент повинен знати: теорію комунікативного процесу, особливості процесу навчання, місце та роль вербальних та невербальних засобів спілкування у навчанні, комунікативні закони, що діють під час ефективної організації процесу навчання, причини конфліктів у педагогічному спілкуванні та шляхи вирішення конфліктних ситуацій, види психолого-педагогічного впливу та види протидії, правила ефективного педагогічного спілкування в аудиторний та поза аудиторний час;

Студент повинен вміти: характеризувати комунікативний процес за його основними складовими, визначати стиль, рівень та вид педагогічного спілкування, визначати причини виникнення бар‘єрів у педагогічному спілкуванні, використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування у процесі навчання, проводити аналіз конфліктних ситуацій, вирішувати психолого-педагогічні задачі, що пов‘язані з побудовою мовленнєвих моделей під час організації ефективного процесу навчання, використовувати різні форми та методи розвитку комунікативної компетенції вихованців, запроваджувати різні види психолого-педагогічного впливу з метою підготовки гармонійно розвиненої особистості до життя.

Програма державного іспиту з дисципліни:

„Комунікативні процеси у навчанні”

1. Теорія комунікативного процесу.

Педагогічна задача – комунікативна задача – мовна задача. Слово як основний інструмент педагогічної діяльності. Типологія комунікації та моделі комунікативної діяльності. Співвідношення термінів комунікація та спілкування (аналіз різних поглядів на проблему). Зв‘язок теорії комунікації з іншими науками: лінгвістика, теорія перекладу, етнопсихолігвістика, соціолінгвістика, семіотика, психологія, соціологія, культурологія, політологія, філософія, математика, кібернетика, біологія. Гіпотези про походження людської мови. Наївні погляди на комунікацію.

Комунікативний процес – це континуум, де відбувається безперервна взаємодія учасників комунікації. Процес комунікації в свою чергу ділиться на великі фрагменти, що об‘єднанні єдиною задачею, місцем і часом – комунікативні події (лекція, екзамен, семінар, консультації тощо), події діляться на комунікативні акти (інтеракції або комунікативні єдності парних актів – питання – відповідь, прохання – реакція або позафразові єдності, не діалогічні). В комунікативних актах задіяні учасники комунікації – комуніканти (відправник і одержувач), що народжують або інтерпретують повідомлення. Вербальне, невербальне та креолі зоване повідомлення.

2. Комунікативна компетенція учасників навчального процесу.

Класифікація комунікативного процесу за кількістю та складом учасників. Моделі комунікативної діяльності. Функції комунікації. Комунікативна мімікрія як спотворення навчальної цілі. Комунікативні закони, що діють у процесі ефективної побудови процесу навчання.

Поза – вербальна і поза невербальна комунікація: комп’ютерна комунікація у дистанційному навчанні. Наукова комунікація.

Комунікативні компетенція педагога. Форми і методи розвитку комунікативної компетенції учнів та студентів.