2.4.Проектування мотиваційних технологій навчання.

Мотивація - це спонука, або так звані психічні явища, що стали до спонуки до виконання тієї або іншої дії, вчинку, які визначають активність особи і її спрямованість на досягнення запланованого результату.

Мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів в професійну учбово-пізнавальну і учбово-виробничу діяльність без того, що тривалого «уживається» в роботу, підтримувати діяльність на необхідному рівні активності.

Навчальна мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях, і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, що відбуваються в свідомості людини. У такому разі мотивована діяльність є самоціллю, а не способом досягнення іншої мети.

Способи формування внутрішньої мотивації:

- оцінка рівня підготовки учнів по даній темі і приведення у відповідність з цим рівня складності даного матеріалу;

- надання учням можливості вільного вибору завдань і виду діяльності, яка забезпечить індивідуалізацію навчальної діяльності і приведе до появи інтересу;

- передбачення оптимальної складності завдань для учнів, що забезпечить у них «переживання успіху»;

- порушення уваги при пред'явленні навчального матеріалу шляхом нестандартності і новизни, використання різних технічних пристосувань, спонука інтересу.

Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, які відповідають вступній частині заняття і потокової його частини. Проектування мотиваційних технологій навчання представлено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Дії викладача	Дії тих, кого навчають
1	2
Добрий день! У нас сьогодні нова тема: «Cлюсарні роботи». Як Ви пам'ятаєте минулого тижня ми ходили на завод по обробці металу. Скажіть мені, з чого починалась обробка металу?	Уважно слухають викладача, а на поставлене запитання відповідають,що починаються підготовки верстатного механізму обробку металу.
Скажіть, які види cлюсарних робіт ви знаєте?	Слюсарі – збирачі; Слюсарі – ремонтники; Слюсарі з монтажу;
Скажіть, де ще ви зустрічали слюсарні роботи?	На лабораторних роботах.
Правильно, якби ви їх не виконували, з Вас би виходили не такі висококваліфіковані фахівці! Тому, що на кожному підприємстві або на заводі потрібні слюсарі. Знання, які Ви отриманні при вивченні даної теми,будуть потрібні Вам у професійній діяльності.	В очах тих, кого навчають, з’явилося бажання та інтерес до вивчення даної теми.

2.5. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань.

Наступний етап дидактичного проектування передбачає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання, що включає:

• аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості в учнів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і навчального предмета, соціо- демографічні і психологічні характеристики групи;

• аналіз дидактико-технічних засобів навчання.

У результаті аналізу і діагностики стану процесу навчання повинні бути отримані способи корекції початкових вимог до навчальної групи і способи удосконалення засобів навчання.

Корекція базових умінь в учнів містить:

• визначення базового матеріалу;

• установлення між темних (МТ) зв'язків навчального матеріалу розроблювальної теми з базовим матеріалом;

• визначення способів реалізації МТ- зв'язків у навчанні;

• вибір способів (методів, форм і засобів) контролю базових знань;

• визначення критеріїв оцінки базових знань учнів;

• вибір способів формування базових знань.

Базовий матеріал – це всі ті відомості, що за змістом зв'язані з даною темою і знання яких учнем робить для нього новий матеріал доступним.

Базовий матеріал з новим утворює той або інший зв'язок. Установлення виду МТ-зв'язків дозволяє визначитися зі способом його реалізації в навчанні і, тим самим, підійти до вибору способів контролю і формування базових знань в учнів.

Виходячи з виду МТ-зв'язку й особливостей його реалізації, вибираються способи контролю базових знань з урахуванням характеристик навчальної групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу.

У залежності від результатів вступного контролю вибираються способи формування базових знань учнів, серед яких:

• швидке і чітке відтворення необхідної інформації;

• включення базового матеріалу в орієнтовану основу діяльності при викладі нового матеріалу;

• рішення задач з між предметним змістом.

Методами формування базових знань можуть бути обрані розповідь, пояснення і т.д., а засобами, відповідно, – план викладу матеріалу, план рішення задачі.