Список літератури

1. Антопольский А. Б. Концепция электронных библиотек [Электронный ресурс] / А. Б. Антопольский, К. В. Вигурский // Электронные библиотеки. — Режим доступа: http://www. elbib. ru index. phtml? page=elbib/rus/journal/1999/part2/ antopol. — Загл. с экрана.

2. ЕвропеанаЛокал (EuropeanaLocal): усовершенствование доступа к культурному наследию Европы [Электронный ресурс] // Minervaplus. — Режим доступа : http://www. europeanalocal. eu /EuropeanaLocal, + Eva+ Moscow+ 2008,+Olga+ McHenry,+ RUS. pd. f. — Загл. с экрана.

3. Европейские проекты цифровой библиотеки // Науч. и техн. б-ки. — 2002. — № 1. — С. 114—122.

4. Куйбышев Л. А. Европейская цифровая библиотека EUROPEANA / Л. А. Куйбышев, Н. В. Бракер // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: зб. матеріалів VI Міжнар. наук. -практ. конф., Київ, 19–21 трав. 2009 р. — К., 2009. — С. 158—160.

5. Линько О. С. Издания на электронных носителях: мировой опыт и тенденции развития. Создание электронных библиотек в разных странах. Краткий обзор [Электронный ресурс] / О. С. Линько, С. П. Симаков // Информационно-просветительский портал. — Режим доступа : http://www. Eduhm ao. ru/info/1/3141/. — Загл. с экрана.

6. Опарина О. Д. Сравнительный анализ функциональности электронных каталогов университетских библиотек России, Европы и США / О. Д. Опарина // Библиотековедение. — 2008. — № 4. — С. 52—58.

7. Пелагеша Н. Цифровая библиотека для всей Европы [Электронный ресурс] / Н. Пелагеша // Зеркало недели. Украина. — Режим доступа : http://www.zn.ua/3000/3100/ 62037. — Загл. с экрана.

8. Резниченко В. А. Електронні бібліотеки: інформаційні ресурси та сервіси / В. А. Резниченко, О. В. Захарова, Е. Г. Захарова // Проблеми програмування. — 2005. — № 4. — С. 60—72.

9. Соков П. С. Восточная Европа и библиотеки будущего / П. С. Соков // Библиография. — 2008. — № 6. — С. 117—121.

УДК 025.5 Грогуль Олена

Основні напрями інформаційно-аналітичної діяльності бібліотеки

Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) є одним із важливих напрямів інформаційної діяльності. Г. В. Сілкова зазначає: «ІАД — це особливий напрям інформаційної діяльності, пов'язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності» [5]. Проте слід зазначити, що інформаційно-аналітична діяльність використовується не тільки в сфері управлінської, політичної та економічної діяльності. Одним із завдань сучасної бібліотеки є інформаційно-аналітичне обслуговування користувачів.

Бібліотеки, бібліографічні служби, органи науково-технічної інформації, архіви, науково-дослідні інститути є базовими організаціями з виробництва продуктів інформаційно-аналітичної діяльності. Роль інформаційної аналітики зросла у зв’язку з підвищенням попиту на інформацію. Крім перерахованих організацій, в ІАД беруть участь служби, які є підрозділами органів державної і регіональної влади, створені в міністерствах і відомствах, в ЗМІ, в сфері бізнесу. Спільне в роботі цих структур — те, що вони є складовою своїх організацій і їх інформаційно-аналітична діяльність спрямована на вирішення управлінських задач [2].

Метою нашого дослідження є окреслення напрямів і етапів інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек. Питання інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек як напряму діяльності і творення нового знання для забезпечення інформаційних потреб користувачів різних соціальних сфер і галузей діяльності досліджували такі провідні науковці, як Н. Сляднєва, Л. Філіпова, О. Кобєлєв, В. Горовий та ін.

Інформаційно-аналітична діяльність бібліотек сформувалась і яскраво виокремилась, як самостійний напрям інформаційної діяльності, у ХХ ст. На сучасному етапі посилення ролі ІАД бібліотек в забезпеченні суспільних інформаційних потреб визначається насамперед наявністю доступу до величезних масивів інтелектуальних інформаційних ресурсів у фондах бібліотек [4]. Як зазначає Г. Булахова, перевагою роботи інформаційно-аналітичних служб бібліотек є оперативний доступ до великих масивів різноманітної інформації, наукової монографічної літератури, наукових статей, матеріалів періодики, інформації з мережі Інтернет.

Робота інформаційно-аналітичних структур на базі наукових бібліотек забезпечує, перш за все, розв’язання таких завдань:

• отримання достовірної і об’єктивної інформації про перебіг суспільних процесів, у тому числі в регіональному аспекті;

• виявлення суспільно-політичних, соціально-економічних, наукових та інших проблем;

• моніторинг інформаційного простору;

• системний аналіз одержаної інформації;

• забезпечення органів управління, установ і організацій, громадян інформацією, одержаною при здійсненні моніторингу;

• виявлення чинників, що викликають суспільно-політичні, економічні й соціальні загрози в даний час і в перспективі [1].

Розвиток інформаційно-аналітичної функції обслуговування всіх категорій користувачів, у тому числі й органів державної влади, відбувається шляхом удосконалення традиційних форм роботи бібліотеки щодо адаптації потрібної користувачам інформації у найбільш прийнятний вигляд, що дедалі частіше набуває ознак власного бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту [3]. Тим паче, що з ефективним запровадженням і використанням можливостей інформаційно-телекомунікаційних технологій, зокрема Інтернету, інформаційний потенціал бібліотек у розробці якісно нових форм інформаційно-аналітичного супроводу діяльності своїх користувачів збагатився [4].

Г. Булахова зазначає, що нині одним із пріоритетних і перспективних напрямів роботи інформаційно-аналітичних служб на базі наукових бібліотек є підготовка інформаційних продуктів «на випередження». Такі матеріали можуть містити експертні оцінки, аналітичні довідки та прогнози розвитку ключових проблем суспільства [1]. З цим твердженням важко не погодитись, адже неспеціалісту важко зорієнтуватися у величезному масиві інформації, яка функціонує в суспільстві, тим паче приймати управлінські рішення. Завдання орієнтації в потоці інформації набуває особливої актуальності в умовах ринкової економіки, коли кожне прийняте рішення для будь-якої організації — це крок або вперед або назад.

Жорстка конкуренція та збільшення масштабів інформації спонукає організації всіх типів звертатись до інформаційно-аналітичних органів, а бібліотеки є важливим і доволі потужним центром виготовлення та забезпечення споживачів інформаційно-аналітичною продукцією. Це засвідчує також Г. Булахова, підкреслюючи, що Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського має позитивний досвід вироблення різноманітних якісних інформаційно-аналітичних продуктів. Зростає кількість запитів користувачів (органів державної влади всіх рівнів, громадських організацій, економічних структур) на електронні версії аналітичних матеріалів на замовлення, електронні версії тематичних та видових зібрань публікацій тощо. Постійними клієнтами служб інформаційно-аналітичного забезпечення є обласні, міські, районні держадміністрації, а також громадські організації, інформаційні центри в усіх регіонах України [1].

Проте не слід забувати і про існуючу конкуренцію між інформаційно-аналітичними центрами, яка встановлює жорсткі рамки для якості підготовки інформації. У зв’язку з цим перед спеціалістами Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського постав ряд завдань щодо забезпечення таких показників, як повнота, достовірність і релевантність поданої інформації, оптимальний рівень розробленості теми дослідження, наявність логічно викладених думок (ідей). Важливим аспектом залишається підготування висновків, прогнозів.

Як підкреслює В. Пальчук, невід’ємною складовою роботи з підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів Служби інформаційно-аналітичного забезпечення Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського є формування і наповнення повнотекстових баз даних. Основними джерелами їх наповнення є інформація центральних і районних періодичних видань, електронних ЗМІ, сайтів і порталів органів державної влади всіх рівнів, наукових установ, політичних і економічних структур, інших джерел глобальної мережі. Важливим у підготовці інформаційно-аналітичної продукції є етап аналітичної обробки, під час якої отримана інформація (знання) аналізується, відокремлюється суб’єктивна, незначуща, застаріла або неінформативна змістова частина. Основними напрямами цього процесу є аналіз матеріалу на семантичному рівні і досягнення змістового синтезу, результатом якого стає екстракція наявної інформації чи створення нової інформації [4].

Вважаємо, що поняття «ІАД бібліотеки» можна трактувати таким чином: це інтелектуальна та автоматизована діяльність, спрямована на створення нової інформації для забезпечення інформаційних потреб користувачів як в традиційному, так і в електронному режимі доступу, а також для прийняття управлінських рішень самої бібліотеки. Виходячи з цього поняття, спробуємо виокремити напрями ІАД бібліотеки.

Перш за все, виокремлюється напрям забезпечення користувачів (органів влади, установ та організацій різних форм власності) інформаційно-аналітичною продукцією.

Першим етапом ІАД у цьому напрямі є збирання, обробка, аналіз і систематизація інформації. На сьогодні процес збирання може відбуватися як вручну, так і автоматизовано. Потужні бібліотечні установи надають перевагу автоматизованому процесу. Обробка і аналіз теж можуть здійснюватися автоматизовано. Однак, на наш погляд, щоб в повній мірі забезпечити достовірною і релевантною інформацією запити користувачів для прийняття управлінських рішень, краще використовувати інтелектуальну та творчу діяльність фахівців — інформаційних аналітиків. При інтелектуальному опрацюванні інформації людиною вона звертає увагу на моменти, які можуть стати вкрай важливими при прийнятті управлінських рішень, а при автоматизованій обробці інформації ми отримуємо лише загальні образи і це не завжди є найкращим результатом.

Наступним етапом є підготовка інформаційно-аналітичної продукції. Це доволі важливий етап, який потребує клопіткої, чіткої і високопрофесійної праці. Адже він передбачає підготовку висновків, прогнозів.

Актуальним на сьогодні є моніторинг, прогнозування і передбачення проблемних ситуацій і подій в суспільно-політичному та економічному розвитку країни, що також вважаємо напрямом ІАД бібліотек.

Зазвичай, коли говорять про ІАД бібліотек, мають на увазі забезпечення інформаційних потреб користувачів різнотипною інформацією та підготовку інформаційно-аналітичної продукції. Проте, не слід забувати, що бібліотеки — це також установи, які потребують прийняття управлінських рішень для вирішення проблемних питань та процвітання в майбутньому, а також для прогнозування виникнення проблемних ситуацій і шляхів виходу з них. Тому пропонуємо виділяти ще один напрям ІАД бібліотеки: інформаційно-аналітичну діяльність, спрямовану на вирішення внутрішніх справ (забезпечення інформаційних потреб; моніторинг, прогнозування і передбачення проблемних ситуацій і подій) в діяльності бібліотеки.

Діяльність за всіма напрямами ІАД бібліотеки може втілюватися в аналізі документних потоків і масивів, формуванні документних фондів, створенні інформаційно-пошукових систем, підготовці різноманітних бібліографічних покажчиків, фактографічних довідок, написанні рефератів та оглядів, редагуванні, рецензуванні і перекладі текстів тощо, що є різновидами інформаційно-аналітичної продукції.