Список літератури

1. Ашаренкова Н. Мережа публічних бібліотек України: проблеми оптимізації / Н. Ашаренкова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. — 2009. — № 1. — С. 26 — 38.

2. Багрянцева Л. Роль і функції публічних бібліотек у сучасному українському суспільстві / Л. Багрянцева // Бібл. форум України. — 2008. — № 3. — С. 4—6.

3. Вилегжаніна Т. Бібліотеки інформаційного су­спільства / Т. Вилегжаніна // Бібл. планета. — 2009. — № 4. — С. 4—5.

4. Вилегжаніна Т. Роль і місце публічної бібліотеки в українському суспільстві / Т. Вилегжаніна // Бібл. планета. — 2008. — № 2. — С. 4—5.

5. Горовий В. М. Оновлення бібліотек як фактор підвищення ефективності інформаційних ресурсів / В. М. Горовий // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. — К., 2008. — Вип. 21. — С. 158—179.

6. Публічна бібліотека як центр сімейного читання : [прогр. проведення семінару] / Нац. парлам. б-ка України; [підгот. : М. Талалаєвська] — К., 2006. — 59 с. — (Примірна тематика семінарів працівників районних і міських бібліотек ; вип. 2).

УДК 025.5:004.738.5 Дісик Мирослава

Інтернет-ресурси в бібліографічній діяльності бібліотек

Бібліотека є найбільш стабільною складовою системи інформаційних ресурсів держави, а Інтернет — невід’ємною складовою інформаційних ресурсів бібліотек. Надання доступу до Інтернету — сучасна бібліотечна послуга в бібліотеках всіх рівнів. За допомогою ресурсів Інтернету бібліотеки можуть у найкоротший термін задовольняти різноманітні складні запити користувачів. На сучасному етапі розвитку суспільства вирішальну роль відіграє швидкість передачі та подання інформації. Час, затрачений на це, має бути мінімальним, бо інакше велика її частина втрачає свою актуальність.

Інтернет-ресурси — це важливий фактор розвитку інтелектуального потенціалу, важливе джерело нової, соціально важливої інформації. Поширення сучасних інформаційних технологій вплинуло на всі сфери суспільного життя, стало глобальним фактором цивілізаційного розвитку. Різні аспекти використання електронних інформаційних ресурсів з мережі Інтернет, створення власних інформаційних ресурсів регіонального рівня, оптимальні методи організації доступу до світових електронних ресурсів пропонують українські та зарубіжні дослідники: М. Слободяник, В. Ільганаєва, Р. Гіляревський, А. Соколов та інші. Вони констатують, що в сучасних умовах у бібліотеках відбуваються фундаментальні зміни в інформаційному забезпеченні.

Джерелами формування інтернет-ресурсів українських бібліотек є наукові та суспільно значущі публікації українського сегмента глобальних комп’ютерних мереж; зарубіжні відкриті електронні архіви наукових ресурсів з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні; зібрання публікацій українською мовою, українців і українських інституцій, а також щодо України у світових інформаційних мережах.

Еволюція електронних інформаційних ресурсів пов’язана з історією розвитку інформаційних технологій, бібліографічних форматів і розробкою нормативних і регламентуючих документів (стандартів, законодавчих актів тощо).

Сьогодні у нормативній документації щодо бібліографічного опису документів уживається термін «електронний ресурс», у спеціальній літературі — «електронний документ», «електронне видання», «електронна публікація». У міжнародній нормативній документації щодо каталогізації застосовується термін «електронні ресурси».

Без перебільшення, інтернет-ресурси є необхідними в наш час для бібліографічної діяльності бібліотек, так само, як і друковані джерела інформації. Проте є певні проблеми при використання інтернет-ресурсів, а саме їх розпорошеність, відсутність систематизації інформації. Існують проблеми при пошуку інформації в Інтернеті, тому що на деякі специфічні або вузькопрофільні питання бібліотекарі не можуть знайти відповіді, або навпаки, інтернет-ресурси можуть видавати занадто обширний неконкретний масив інформації. Тоді треба шукати відомості за синонімами, а шукачу інформації потрібно бути конкретним і складати ефективні запити.

Недоліком у використанні інтернет-ресурсів є те, що кожна бібліотека може подавати свій список рекомендованих інтернет-ресурсів, на власний розсуд, що теж може розпорошувати увагу та збільшувати час на пошук конкретних даних. Хоча переглянувши сайти бібліотек, котрі подають інформацію про Інтернет-ресурси, можна відзначити тенденцію до згуртованості щодо посилань на урядові сайти, загальнодержавні та регіональні, освітянські сайти, на енциклопедії, довідники тощо.

Оволодіння засобами комп’ютерної бібліографії у кожній бібліотеці проходить по-різному. У теоретичному плані це питання окреслено лише в загальних рисах, тому вивчення досвіду окремих бібліотечних закладів і його узагальнення набуває не тільки практично-організаційного, але й теоретичного та методичного значення. У ряді публікацій Н. Богзи та А. Свободи [[1, c. 7—8; 5, c. 20—21]] вже знайшли відображення ці проблеми. Але більшість публікацій присвячено автоматизації всіх бібліотечних процесів, а комп’ютеризація бібліографічної діяльності розглядається лише побіжно.

На даний час немає конкретних досліджень щодо інтернет-ресурсів, котрі використовуються в бібліографічній діяльності, тому що цей процес був би об’ємним, трудомістким. У дослідженні цієї проблеми є необхідність, проте кожна бібліотека не ставить за мету систематизувати цю інформацію, а перш за все бажає йти в ногу з часом, розвиватися швидкісно та ефективно, бути корисною для користувачів.

На мою думку, було б доцільно створити загальнодержавну корпоративну бібліотечну мережу, де будуть максимально представлені інтернет-ресурси. При цьому кожна бібліотека буде відповідати за певний сегмент інформації та її оновлення, а всі разом витрачати мінімум часу з максимумом ефективності.

Необхідною умовою для швидкої зміни бібліографічної діяльності бібліотек є підвищення рівня інтернет-послуг завдяки допомозі користувачам в онлайновому пошуку та навігації в мережі Інтернет; виконання складних довідок за пошуковим запитом; організація уроків інформатики для старшокласників міста та області; підготовка вебліографічних списків з проведення дозвілля; надання доступу до баз даних повнотекстових електронних видань; архівування відібраних користувачами-студентами документів для підготовки курсових та дипломних робіт; організація роботи з ресурсами Інтернету для людей з обмеженими можливостями.

Важливим є питання захисту інтелектуальної власності на інформацію, котра представлена як інтернет-ресурс. Це питання потребує врегулювання на законодавчому рівні. Відомо, що користувачеві не завжди підходить інформація в електроному варіанті (інколи представлені лише уривки з документів, а не документ в повному обсязі). Здебільшого в таких випадках рекомендують звертатися до бібліотеки або придбати певний документ за певну суму в мережі. З одного боку, таким чином захищають право автора на інтелектуальну власність, а з іншого — обмежують право користувача на доступ до інформації.

Необхідно запроваджувати нові види послуг, пов’язані з електронним навчанням, електронним урядуванням, надаючи безперешкодний, зручний для споживача доступ і допомогу у використанні електронних ресурсів; розробити стратегію розвитку соціального, культурного та економічного потенціалу бібліотеки з урахуванням її можливостей; визначити національні та місцеві пріоритети фінансування.