3. Взаємозв’язок між обміном білків і ліпідів:

• Утворення ліпідів з білків.

Експериментально встановлено, що при значному вмісті білків у харчовому раціоні частина їх перетворюється на жири. Сполучною ланкою у цьому процесі є піровиноградна кислота, яка утворюється під час дезамінування і пере амінування аланініу, серину та інших амінокислот.

ПВК внаслідок декарбоксилювання перетворюється на Ацетил–КоА, який може використовуватися для синтезу вищих жирних кислот.

Амінокислоти, які в процесі перетворення утворюють метаболіти, можуть використовуватись для синтезу жирів, називаються кетогенними.

З продуктів білкового обміну може синтезуватись також гліцерин. Аланін легко перетворюється в ПВК, яка під час зворотного гліколізу перетворюється в діоксиацетонмонофосфат – спільний метаболіт вуглеводного і жирового обміну, а далі легко перетворюється на гліцерин. Частина амінокислот використовується для синтезу азотовмісної частини складних ліпідів (фосфатидів).

• Утворення білків з ліпідів

Цей процес в організмах людини і тварин має обмежене значення. Частковий синтез замінних амінокислот з жирів може здійснюватись з кетокислот – піровиноградної, α-кетоглутарової, щавлевооцтової кислот, які легко піддаються амінуванню і переамінуванню. Оскільки з жирів утворюється незначна кількість кетокислот, тому жири не можуть бути важливим джерелом синтезу білків.

Висновок:

• Процеси обміну білків, ліпідів, вуглеводів в організмі взаємопов’язані.

• Спільним метаболітом, який використовується в процесах взаємоперетворення, є піровиноградна кислота.

• Піровиноградна кислота перетворюється в ацетил-КоА, який перетворюється в жирні кислоти, які під час взаємодії з гліцерином утворюють жири.

• Внаслідок карбоксилювання піровиноградної кислоти утворюється щавлевооцтова кислота, а далі вона може утворювати дикарбонові амінокислоти – аспарагінову і глутамінову. Ці амінокислоти в реакціях переамінування сприяють біосинтезу всіх інших замінних амінокислот.

• Піровиноградна кислота здатна відновлюватись до молочної кислоти, яка використовується в процесах синтезу вуглеводів у тканинах організму.

• Оцтова кислота виступає у вигляді активованої форми – ацетилкоферменту А (ацетил-КоА), який виконує роль центральної проміжної ланки, через яку відбуваються процеси окислювального розпаду різних сполук і з стадії якої беруть початок численні синтетичні реакції в клітині.

• Цикл трикарбонових кислот (ЦТК) є тією стадією, на якій сходяться всі види обміну речовин, втрачаючи свою специфіку. Саме в цьому циклі відбувається повне об’єднання обміну білків, вуглеводів і ліпідів у єдиний процес і саме звідси починаються взаємні перетворення цих речовин.

Схема перетворення вуглеводів на ліпіди

Вуглеводи
Г люкоза	Гліколіз				Г ліцеринальдегідофосфат			Ф осфогліцеринова кислота
Ліпіди					Діоксіацетонмонофосфат			Піровиноградна кислота
Г ліцерин + Вищі жирні кислоти					Гліцерофосфат			Ацетил-КоА
								ЦТК

Схема взаємоперетворення білків, вуглеводів і ліпідів

В углеводи		Жири	Білки
Гліколіз			Гідроліз
	β-окислення жирних кислот
Піровиноградна кислота			Амінокислоти
Окислювальне декарбоксилювання			β-кетокислоти
А цетилхолін		С интез жирних кислот		Обмін амінокислот
		Ацетил-КоА
Стероїди
		Цикл Трикарбонових кислот
		СО2 + Н2О

6