1. Взаємозв’язок між обміном вуглеводів і ліпідів:

• Синтез жирів з вуглеводів.

Гліцерин утворюється як проміжний продукт анаеробного розщеплення вуглеводів, перетворюється у фосфорогліцериновий альдегід, який легко перетворюється на піровиноградну кислоту (центральний метаболіт вуглеводного обміну). Піровиноградна кислота в результаті окислювального декарбоксилювання і утворення ацетил-КоА перетворюється до ацетооцтової кислоти, з якої далі синтезується одноосновні високомолекулярні кетокислоти, що беруть участь в утворення жирних кислот. Активна форма гліцерину і жирні кислоти використовуються для синтезу жиру.

• Синтез вуглеводів з ліпідів.

В результаті гідролізу ліпідів утворюються гліцерин і жирні кислоти. Під час окислення жирних кислот і окислювального декарбоксилювання піровиноградної кислоти утворюється ацетил-КоА, який є сполучною ланкою між обміном вуглеводів і ліпідів. Але не весь ацетил – КоА, що утворився під час окислення жирних кислот, використовується для сине туз вуглводів. Пояснення: можливість депонування вуглеводів в організмі обмежена порівняно з жирами, які є основним енергетичним матеріалом. ЕЕнергетична цінність жирів приблизно у 2,5 рази вища, ніж вуглеводів. Тому відкладання жиру дає змогу тваринам створювати рухомий резерв енергетичного матерівіалу, необхідного для забезпечення перебігу метаболічних реакцій.

Крім синтезу вуглеводів з ацетил-КоА незначна кількість їх може утворюватись з гліцерину шляхом окислення до гліцеринальдегіддегідромонофосфата, який здатний окислюватися до ацетил-КоА.

2. Взаємозв’язок між обміном вуглеводів і білків:

• Синтез вуглеводів з білків (глюконеогенез).

Процес перетворення білків на вуглеводи за звичайних фізіологічних умов відбувається незначною мірою, оскільки розщеплення амінокислот направлене переважно в бік утворення кінцевих продуктів. Важливе значення глюконеогенез має в екстремальних умовах, за яких необхідна адаптація організму до зміни умов зовнішнього середовища, коли енерговитрати організму збільшуються і значно підвищуються витрати глікогену.

Найінтенсивніше вуглеводи синтезуються з глюкогенних амінокислот (аспарагінова, глутамінова кислоти, валін, серин, орнітін, цистеїн, гліцин, аланін), які після переамінування і дезамінування перетворюються на кетокислоти: щавлевооцтова, α-кетоглутарова, піровиноградна. ПВК – основний метаболіт, який забезпечує перетворення амінокислот на вуглеводи. Щавлевооцтова та α-кетоглутарова кислоти після декарбоксилювання також перетворюються на піровиноградну кислоту. Перетворення ПВК у вуглеводи може здійснюватися через ацетил-КоА, який утворюється під час ї окислювального декарбоксилювання або внаслідок протилежно напрямлених реакцій гідролізу.

• Синтез білків з вуглеводів.

З вуглеводів в організмі утворюються піровиноградна, щавлевооцтова, кетоглутарова кислоти, які після амінування перетворюються на відповідні амінокислоти

З глутамінової кислоти можуть синтезуватися пролін, гідроксипролін, орні тин.

Отже, з метаболітів вуглеводного обміну в організмі можуть синтезуватися більшість амінокислот, крім незамінних. Цим пояснюється незамінність білків у харчуванні. Процес синтезу амінокислот з вуглеводів має обмежене значення.