Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорні лекції динамічна біохімія для груп Х.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
17.07.2019
Размер:
4.88 Mб
Скачать

Біогенні аміни та реакції декарбоксилювання

RCHCOOH RCH2NH2 + СО2

NH2 амін (реакція декарбоксилювання), каталізатор – ферменти декарбоксилази

Моноаміни, що утворюються в процесі декарбоксилювання, виявляють високу біологічну активність – біогенні аміни.

Деякі з цих сполук є складовими частинами інших біомолекул. Так у складі фосфоліпідів крім амінокислоти серину може входит відповідний біогенний амін етаноламін. Цистеамін і β-аланін є структурними елементами коферменту А та пантетеїну. Утворений з треоніну амінопропанол є структурним елементом вітаміну B12.

Деякі біогенні аміни діють як сигнальні речовини. Важливим нейромедіатором є утворена з глутамату γ-аміномасляна кислота [ГАМК (GABA)]. Інші нейромедіатори утворюються шляхом декарбоксилювання небілкових амінокислот. Так, з 3,4-дигідроксифенілаланіну (дофа) утворюється медіатор дофамін. Дофамін одночасно є попередником катехоламінів адреналіну та норадреналіну. Порушення метаболізму дофаміну є причиною хвороби Паркінсона. З триптофану через проміжний 5-гідрокситриптофан утворюється серотонін, сполука з широким спектром дії.

Багато моноамінів і катехоламінів інактивуються аміноксидазою (моноаміноксидаза, "МАО") шляхом дезамінування з одночасним окисленням в альдегіди.

Під час декарбоксилювання глутамінової кислоти утворюється γ-аміномасляна кислота, яка відіграє важливу роль у функціональній діяльності центральної нервової системи.

НООС─СН2─СН2─СН─СООН НООС─СН2─СН2─СН2 NH2

NH2

Серотонін впливає на функції нервової, серцево-судинної та м’язової систем. Бере участь у регуляції тиску крові, в роботі органів дихання, в роботі травного каналу. Гістамін спричиняє секрецію соляної кислоти в шлунку, виявляє специфічну дію на нервові закінчення судин, зумовлюючи їх розширення і зниження тиску крові.

Аміни виявляють фізіологічну дію. При досить малих концентраціях. Нагромадження їх в організмі може викликати порушення ряду біохімічних процесів. Для запобігання цьому в тканинах є активна оксидаза, яка каталізує процеси окислення амінів до альдегідів і кислот, частина яких виводиться з організму з сечею, а інша частина піддається перетворенням:

R─ СН2─СН2 NH2 + О2  R─ СН2─СН=NH + Н2О2

R─ СН2─СН=NH + НОН  R─ СН2─СОН + NH3

R─ СН2─СОН + О  R─ СН2─СООН

Висновок:

  • В результаті перетворень амінокислот утворюються аміак, оксид вуглецю (ІV), карбонові кислоти, кетокислоти, аміни та інші сполуки.

  • Якщо ці сполуки не використовуються в процесах синтезу, то вони піддаються подальшим перетворенням (крім аміаку та оксиду вуглецю): Аміни перетворюються на карбонові кислоти (окислювальне дезамінування), карбонові кислоти і кетокислоти – до води і вуглекислого газу.

  • Кінцеві продукти розщеплення амінокислот є аміак, вода і оксид вуглецю (ІV).

  • Одним із важливих методів знешкодження аміаку є взаємодія його з аспарагіновою та глутаміновою кислотами, при цьому утворюються відповідні аміди. Реакції відбуваються за участю енергії АТФ, їх каталізують ферменти аспарагінсинтетаза і глутамінсинтетаза. Аспарагінова та глутамінова кислоти зв’язують аміак, перебуваючи як у вільному стані, так і в складі білків. Аміак у складі аспарагіну і глютаміну надходить у печінку, де з нього синтезується сечовина, яка є кінцевим продуктом обміну білків і амінокислот.

Синтез сечовини – ферментативний процес, що відбувається із затратою енергії АТФ. Більшість ферментів, які забезпечують синтез сечовини, знаходяться в мітохондріях клітин печінки, де інтенсивно відбуваються окислювально-відновні реакції. Сечовина виділяється з клітин печінки в кров, переноситься в нирки і виділяється з організму з сечею.

Утворення сечовини в організмах людини і тварин є основним методом знешкодження аміаку

.

Схема загальних шляхів перетворення амінокислот