Тема 2. Діловий етикет Тема 2.1. Етикет керівника

1. Поняття управління.

2. Етикетні приписи щодо поведінки керівника.

3. Стилі керівництва.

Завдання:

1. Проаналізувати особливості феномена управління.

2. Визначити етикетні приписи щодо поведінки керівника.

Теоретична довідка

Управління – елемент, функція організованих систем різноманітної природи, яка забезпечує збереження певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію програм і цілей.

Нерідко управління визначають як спосіб або манеру поводження з людьми, мистецтво управляти, адміністративні навички, орган керівництва або адміністративну одиницю.

Поняття «управління» ще ототожнюють з поняттям «менеджмент», що визначається як галузь наукового дослідження, яка вивчає процес впливу суб’єкта на об’єкт управління за певною технологією і з допомогою сукупності принципів, методів, форм і технічних засобів для досягнення поставленої мети.

Етика управління визначає сукупність норм, що базуються на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно діяти в межах приписів ділового етикету, на основі суспільної моралі.

Основними складовими частинами ефективного керівництва є: колегіальність, уміння втілювати в життя намічені програми, єдність слова і діла, компетентність, активність, комерційне чуття, творчий підхід до справи, постійне самовдосконалення.

До числа особистісних якостей, необхідних для успішного управління відносять:

• лідерство – здатність керувати та вести за собою людей для досягнення поставлених цілей;

• ініціативність – спрямування на нові форми діяльності, підприємливість у справі;

• контактність – здатність встановлювати формальні і неформальні контакти, формувати довірливі стосунки на основі взаємоприйняття;

• комунікабельність – здатність людини до глибокого, інтенсивного спілкування, що виявляється в уміннях зрозуміти іншу людину, організувати взаємодію з нею, контролювати свій емоційний стан тощо;

• комунікативність – здатність володіти засобами спілкування;

• адаптивність – готовність до перегляду звичних рішень, уміння виявляти гнучкість у мінливих обставинах спілкування.

До числа соціально-психологічних якостей керівника належать: позиція соціальної активності (відповідальності за доручену справу, вміння поєднати власні інтереси з інтересами колективу, енергійність, працездатність), властивість саморефлексії (потреба і уміння самопізнання).

До числа моральних якостей керівника відносять: високі життєві ідеали, чесність, правдивість, справедливість, об’єктивність, мужність, почуття обов’язку і відповідальності, толерантність.

Комплекс усіх якостей керівника (ділових, моральних, психологічних, соціальних та ін.) зумовлює певний стиль управління. Він виявляється в поведінці керівника щодо підлеглих, яка змінюється в часі залежно від ситуації і виявляється в способах виконання управлінських робіт.

Стиль керівника – це сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного використання управлінських функцій.

Найпоширенішими стилями управління є:

• стартовий (стиль спроб і помилок) – характерний для керівників-початківців, які не мають необхідного досвіду; визначається жорстким регламентуванням роботи, мірами популістського характеру, нестабільністю;

• автократичний – спирається на критерій отримання максимально можливого прибутку та водночас низьке соціальне забезпечення працівників; як правило керівник має досвід, є професіоналом з розвиненою волею, визначається цілеспрямованістю та наявністю чіткої програми дій;

• популістський – визначається прагненням до забезпечення працівників максимумом соціальних благ, що іноді може не відповідати інтересам справи;

• демократичний – визначається орієнтацією керівника на думку підлеглих, вироблення колективного рішення з урахуванням реальних потреб, створення умов ділового співробітництва в колективі, характеризується критичним ставленням до себе і до підлеглих; це професіонал, який уміє працювати разом з підлеглими;

• ліберальний (компромісний) – керівник виступає в ролі спостерігача і збирача інформації, сприяє появі неформальних лідерів і намагається перекласти на них якнайбільшу частину функцій управління і пов’язаної з ними відповідальності, що в кінцевому результаті призводить до занепаду справи;

• апаратний – переважно характерний для сфери економіки; принциповою особливістю цього стилю є намагання забезпечити собі переваги (пільги, високу заробітну плату) та уникнути відповідальності за прийняте рішення під маскою демократичності, ввічливості, толерантності.

Контрольні питання:

1. Розкрийте сутність поняття «управління».

2. Які основні норми етики управління?

3. Що є визначальним фактором для організації ефективної роботи в організації?

4. Які якості керівника необхідні для ефективного управління?

5. Яке значення рефлексії в управлінській діяльності?

6. Як ви розумієте поняття «стиль»?

7. Які є стилі управління?

8. Який стиль управління вважають найефективнішим?

9. Назвіть основні ознаки демократичного стилю керівництва.

10. У чому полягає відмінність між демократичним і апаратним стилями управління?

11. Яким має бути сучасний керівник?

12. Сформуйте модель власного стилю керівництва.

Теми рефератів:

1. Етична оцінка ділових і професійних якостей сучасного керівника.

2. Психічні стани керівника та їх регуляція.

3. Етичні вимоги до управління людськими спільнотами.

Література:

1. Дзвінчук Д. Психологічні основи ефективного управління / Д. Дзвінчук – К., 2000.

2. Дороніна М.С.. Культура спілкування ділових людей: Посіб. для студ. гуманіт. факультетів вищ. навч. закладів / М.С. Дороніна. – К., 1997.

3. Жариков Е.С. Психология управления. Книга менеджера по персоналу / Е.С. Жариков. – М., 2002.

4. Етика ділового спілкування: Курс лекцій / Т.К Чмут, Г.Л. Чайка, М.П. Лукашевич, І.Б. Осечинська. – К., 1998.

5. Менеджмент ХХІ века / Под ред.. С. Чоудхари. – М., 2002.

6. Некрасов Н.А. Деловая репутація // Управление персоналом. – 2000. – № 3.

7. Обозов Н.Н. Психология работы с людьми / Н.Н. Обозов, Г.В. Щекин. – 4-е изд. – К., 1998.

8. Палеха Ю.І. Ділова етика: Навч.-метод. посібник. – К., 2000.

9. Палеха Ю.І. Культура управління та підприємництва / Ю.І. Палеха, В.О. Кудін. – К., 1998.

10. Психология менеджмента / Под ред. Г.С. Никифорова. – Х., 2002.

11. Психология и этика делового общения: Учебник для студентов вузов / Под ред. Б.Н.Лавриненко. – М, 1997.

12. Пул М. Управление человеческими ресурсами / М. Пул, М. Корнер // Бизнес-класс. – СПб., 2002.

13. Семенов А.К. Психология и этика менеджмента / А.К. Семенов, Е.Л. Маслова. – М., 2002.

14. Чайка Г.Л. Культура ділового спілкування менеджера / Г.Л. Чайка. – К., 2005.