Тема 2: “Поняття як форма мислення”

1.Загальна характеристика поняття. Ознаки предметів.

2.Логічні прийоми утворення понять.

3.Поняття і слово.

4.Зміст і обсяг поняття.

5.Відношення між поняттями.

6.Види понять.

1.Загальна характеристика поняття. Ознаки предметів.

Кожна наука чи галузь практичної діяльності оперує системою понять.

Поняття - це форма мислення, в якій відображені суттєві ознаки досліджуваних предметів.

Ознаки предмета становлять будь-які властивості, риси його чи стани, які певним чином характеризують предмет , виділяють його і допомагають розпізнати його серед інших предметів. Ознаками можуть бути не лише властивості, які притаманні предмету, а й ті, що відсутні у предмета. Наприклад, непарне число характеризується відсутністю ознаки “подільність на два”. Аналогічно, якщо суттєвою ознакою пасажира, який їде в автобусі, вважати ознаку р – “наявність квитка для проїзду”, то для пасажира без квитка суттєвою ознакою буде - “відсутність квитка для проїзду”.

Предмети можуть мати багато різноманітних ознак. Окремі з них характеризують певний предмет і називаються одиничними. Інші характеризують групу предметів і називаються загальними. Наприклад, кожна людина має ознаки, які відрізняють її від інших людей, як скажімо, риси обличчя, будова тіла, хода, жестикуляція, міміка, тобто такі, які кидаються у вічі. Але їй властиві і такі ознаки, як національність, професія, соціальне походження, належність до деякої партії і т. п., які є спільними для певної групи людей і вважаються загальними.

Серед загальних ознак є такі, що притаманні певній групі об’єктів, і такі, що притаманні всій генерації. Наприклад, здатність людини до абстрактного мислення є загальною ознакою, що притаманна всій генерації. Таку ознаку називають генеральною. Однак, ознаки - національність, професія, соціальне походження, належність до деякої партії і т. п. є спільними для певної групи людей і вважаються загальними.

Серед одиничних ознак виділяють особливі прикмети, що широко застосовуються при проведенні розслідувань у юридичній практиці, при встановленні особи та ін. Наприклад, наявність татуювання на правій руці, шрам над бровою, бородавка на лівій щоці і т. п. є особливими прикметами для виявлення особи.

Розрізняють суттєві і несуттєві ознаки.

Суттєві ознаки відображають суть предмета; вони належать предмету при всіх умовах; без них даний предмет не може існувати. Суттєві ознаки виражають корінну природу предмета і тим самим відрізняють його від предметів інших видів і родів.

Несуттєвими називаються такі ознаки, які можуть належати предмету або не належати йому і без яких предмет може існувати .

Поняття якісно відрізняються від форм чуттєвого пізнання – відчуттів, сприйняття та уявлень, які існують у свідомості людини у вигляді наочних образів окремих предметів та їх властивостей.

Сприйняття чи уявлення - це чуттєво наочний образ конкретного об’єкта, а поняття позбавлене наочності. Наприклад, поняття „споруда” характеризується відсутністю одиничних ознак окремих споруд, бо в ньому відображені ознаки, які властиві всім і кожній зокрема споруді, а отже, є спільними для всіх будівель, призначених для роботи, навчання, житла і т.д.

Поняття як форма мислення відображає предмети і їх сукупності в абстрактній узагальненій формі на основі їх суттєвих ознак. Це одна з основних форм наукового пізнання. Формуючи поняття, наука відображає в них предмети, явища і процеси, які вивчає. Наприклад, у правових науках сформовані поняття „закон”, „злочин”, „кодекс”, „провина” і інші.

Відображаючи суттєві загальні ознаки, поняття не вміщують індивідуальних ознак , а тому вони бідніші від форм чуттєвого пізнання. Але, абстрагуючись від несуттєвого, випадкового, вони дозволяють глибше проникнути в дійсність, відобразити їх з більшою повнотою, ніж чуттєве пізнання.