- •Тема 1 ринок фінансових послуг та його роль в економіці
- •1.2. Сутність, функції та значення в економіці ринку фінансових послуг
- •1.3. Становлення ринку фінансових послуг в Україні.
- •Тема 2 суб'єкти ринку фінансових послуг
- •2.2. Характеристика суб'єктів ринку фінансових послуг
- •2.3. Функції суб'єктів (учасників) ринку фінансових послуг
- •2.4. Система взаємодії суб'єктів ринку цінних паперів
- •Тема 3 поняття і класифікація фінансового посередництва
- •3.1.Загальне поняття фінансового посередництва
- •3.2. Банківське фінансове посереднитво
- •3.1. Загальне поняття фінансового посередництва
- •3.2. Банківське фінансове посереднитво
- •Тема 4 інституційна структура ринку фінансових послуг
- •4.3. Контрактні фінансові інститути
- •4.4. Інституційний елемент інфраструктури фінансового ринку
- •Тема 5 сегментарна структура ринку фінансових послуг
- •5.2. Поняття сегментації фінансового ринку
- •5.3. Характеристика структури ринку фінансових послуг
- •Тема 6 фінансові послуги на грошовому ринку
- •6.2 Система грошових розрахунків. Платіжні системи та переказ грошей в Україні
- •Порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосуванням
- •Еквайринг
- •Тема 7 фінансові послуги на валютному ринку
- •7.2 Операції на форвардному ринку
- •7.3. Операції опціон і своп
- •7.4. Організація міжнародних розрахунків
- •Тема 8 фінансові послуги на ринку позик
- •8.2. Факторингові послуги
- •8.3. Лізингові послуги
- •8.4. Суть та значення діяльності ринку ломбардних послуг
- •Юридичні особи Ломбарди Фізичні особи Кредитні ресурси Кредитні ресурси
- •Повернення боргу Повернення боргу
- •Предметом ломбардних послуг є:
- •Тема 9 фінансові послуги на фондовому ринку
- •9.2. Емісія цінних паперів
- •9.3. Реєстраторські, депозитарні та клірингові послуги
- •9.4. Послуги з розміщення цінних паперів
- •9.5. Торгові послуги на фондовому ринку
- •Тема 10 фінансові послуги з хеджування ризику
- •10.2. Валютні ризики та методи їх страхування
- •10.3. Методи та критерії вимірювання міри фінансового ризику
- •10.4. Способи зниження міри фінансового ризику
- •10.5. Стратегії керування ризиком. Поняття страхування та хеджування
- •Тема 11 інфраструктура ринку фінансових послуг
- •11.2. Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів
- •11.3. Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів України
- •11.4. Інфраструктура ринку державних та муніципальних боргових зобов’язань
- •10.5. Інфраструктура страхового ринку
- •10.6. Інфраструктура валютного ринку
- •10.7. Особливості організації інфраструктури ринку нерухомості
- •Тема 12 державне регулювання та саморегулювання ринку фінансолвих послуг
- •12.2 Регулювання фондового ринку
- •12.3 Валютне регулювання і валютний контроль
- •12.4. Державне регулювання ринку інвестиційних послуг
- •Список використаної та рекомендованої литератури
- •Додаткова література
9.3. Реєстраторські, депозитарні та клірингові послуги
Реєстр власників ЦП – це список зареєстрованих власників із зазначенням кількості, номінальної вартості і виду ЦП, який складено на певну дату і який дає можливість ідентифікувати цих власників, кількість і види належних їм ЦП (інформаційне забезпечення емітента для обліку усіх тих, хто купив його ЦП і перед ким він має зобов’язання). Емітент може сам виконувати функцію реєстроутримувача (коли кількість власників іменних ЦП не перевищує 500 і є дозвіл ДКЦПФР), а може передати її спеціалізованої організації, яка реєструватиме інвесторів для емітента –клієнта.
Щоб юридичну особу було визнано реєстратором вона має одержати дозвіл ДКЦПФР на підставі пакету документів, що всебічно характеризують претендента. За видачу дозволу стягується плата. Його видають строком на три роки і він діє на всій території України.
Високі вимоги пояснюються високою відповідальністю. Реєстраційною діяльністю повинні займатися професіонали з бездоганною репутацією. Обмеження: реєстратор не має права здійснювати будь які інші операції з ЦП, крім тих, які йому дозволені законом.
Клієнтами реєстратора є не тільки емітенти, а і власники ЦП, особи, що виконують з доручення власників операції з ЦП (торговці, довірчі товариства).
Реєстратор може виконувати і функції збереження ЦП та їх використання для обліку прав власності (тобто депозитарну діяльність). Але збереження ЦП має бути зразковим.
До основних документів реєстратора належать реєстр, особові рахунки і журнали обліку. Реєстрація ведеться у паперовій та у електронній формі.
Особа функція реєстраторів – облік доходів, що нараховується і виплачуються на іменні ЦП. До функцій реєстратора може також належати розрахунково-клірингова діяльність, зв’язана з визначенням взаємних зобов’язань і розрахунків щодо ЦП. Контрольна функція реєстратора – контроль дій емітента: випуск ЦП, їх розміщення, анулювання, викуп, виплат доходів, передача ЦП у заставу.
Реєстратор і сам є об’єктом контролю: він щоквартально звітує ДКЦПФР, повідомляючи поряд з основними показниками обігу ЦП також перелік функцій, які надає клієнтам.
Ефективніше фіксацію прав на ЦП може виконувати депозитарії.
Ведення рахунків в депозитаріях обслуговує інвесторів. Це необхідно для обліку і точного підтвердження прав власників ЦП і для фіксування переходу прав на ЦП від одного інвестора до іншого.
Депозитарна діяльність – надання послуг зі зберігання ЦП незалежно від форм їх випуску, із відкриття та ведення рахунків у ЦП, обслуговування операцій на цих рахунках (кліринг і розрахунки).
Кліринг – отримання, зрівняння та постійне оновлення інформації, підготовка документів, необхідних для виконання угод щодо ЦП, визначення взаємних зобов’язань, що передбачають взаємозалік, забезпечення і гарантування розрахунків за угодами щодо ЦП.
Зберігач ЦП – комерційний банк або торговець ЦП, котрий має дозвіл на здійснення операцій стосовно збереження і обслуговування обігу іменних ЦП, переданих йому за договором про відкриття рахунку депо.
Депонент – фізична або юридична особа, щ користується послугами зберігачів ЦП на підставі договору про відкриття рахунку депо.
Іммобілізація ЦП – це переведення ЦП, випущених у документарної формі, у форму записів на рахунках через депонування сертифікатів у сховищах зберігачів ЦП або депозитарію для дальшого їх обороту у вигляді запісів на цих рахунках.
Крім збереження ЦП депозитарна система має виконувати такі функції:
стандартизація обліку ЦП за міжнародними стандартами;
уніфікація документообороту щодо операцій з ЦП і нумерація ЦП за міжнародними стандартами;
постачання або переміщення з рахунка на рахунок ЦП одночасно з платежем;
акумулювання доходів з ЦП і їх розподіл на рахунки;
регламентація та обслуговування механізму позик і застави для ЦП, прийнятих на обслуговування;
виконання обов’язків номінального утримувача ЦП;
запровадження, опрацювання і обслуговування комп’ютеризованих систем безготівкових розрахунків для ЦП.
Закон встановлює дворівневу систему Національного депозитарію. Нижнім рівнем визнано зберігачів, які ведуть рахунки власників ЦП, та реєстраторів власників іменних ЦП, верхнім – Національний депозитарій України і депозитаріїв, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг.
Кліринг і грошові розрахунки за угодам з ЦП здійснюються депозитаріями через кореспондентські відносини з іншими депозитаріями. Державний контроль цієї діяльності здійснює НБУ
Кліринг відбувається в чотири етапі: укладання угоди; зрівняння показників угоди; кліринг; виконання угоди.