- •Тема 1 ринок фінансових послуг та його роль в економіці
- •1.2. Сутність, функції та значення в економіці ринку фінансових послуг
- •1.3. Становлення ринку фінансових послуг в Україні.
- •Тема 2 суб'єкти ринку фінансових послуг
- •2.2. Характеристика суб'єктів ринку фінансових послуг
- •2.3. Функції суб'єктів (учасників) ринку фінансових послуг
- •2.4. Система взаємодії суб'єктів ринку цінних паперів
- •Тема 3 поняття і класифікація фінансового посередництва
- •3.1.Загальне поняття фінансового посередництва
- •3.2. Банківське фінансове посереднитво
- •3.1. Загальне поняття фінансового посередництва
- •3.2. Банківське фінансове посереднитво
- •Тема 4 інституційна структура ринку фінансових послуг
- •4.3. Контрактні фінансові інститути
- •4.4. Інституційний елемент інфраструктури фінансового ринку
- •Тема 5 сегментарна структура ринку фінансових послуг
- •5.2. Поняття сегментації фінансового ринку
- •5.3. Характеристика структури ринку фінансових послуг
- •Тема 6 фінансові послуги на грошовому ринку
- •6.2 Система грошових розрахунків. Платіжні системи та переказ грошей в Україні
- •Порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосуванням
- •Еквайринг
- •Тема 7 фінансові послуги на валютному ринку
- •7.2 Операції на форвардному ринку
- •7.3. Операції опціон і своп
- •7.4. Організація міжнародних розрахунків
- •Тема 8 фінансові послуги на ринку позик
- •8.2. Факторингові послуги
- •8.3. Лізингові послуги
- •8.4. Суть та значення діяльності ринку ломбардних послуг
- •Юридичні особи Ломбарди Фізичні особи Кредитні ресурси Кредитні ресурси
- •Повернення боргу Повернення боргу
- •Предметом ломбардних послуг є:
- •Тема 9 фінансові послуги на фондовому ринку
- •9.2. Емісія цінних паперів
- •9.3. Реєстраторські, депозитарні та клірингові послуги
- •9.4. Послуги з розміщення цінних паперів
- •9.5. Торгові послуги на фондовому ринку
- •Тема 10 фінансові послуги з хеджування ризику
- •10.2. Валютні ризики та методи їх страхування
- •10.3. Методи та критерії вимірювання міри фінансового ризику
- •10.4. Способи зниження міри фінансового ризику
- •10.5. Стратегії керування ризиком. Поняття страхування та хеджування
- •Тема 11 інфраструктура ринку фінансових послуг
- •11.2. Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів
- •11.3. Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів України
- •11.4. Інфраструктура ринку державних та муніципальних боргових зобов’язань
- •10.5. Інфраструктура страхового ринку
- •10.6. Інфраструктура валютного ринку
- •10.7. Особливості організації інфраструктури ринку нерухомості
- •Тема 12 державне регулювання та саморегулювання ринку фінансолвих послуг
- •12.2 Регулювання фондового ринку
- •12.3 Валютне регулювання і валютний контроль
- •12.4. Державне регулювання ринку інвестиційних послуг
- •Список використаної та рекомендованої литератури
- •Додаткова література
8.2. Факторингові послуги
Факторингові операції з’явились на основі комерційного кредиту, який надається продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Зміна вимог до розрахунків з точки зору прискорення обороту коштів викликали необхідність для постачальників шукати шляхи рішення проблеми дебіторської заборгованості. Факторинг є порівняно новою ефективною системою покращання ліквідності та зменшення фінансового ризику при організації платежів. Комерційні банки, розвиваючи ці операції, доповнюють їх елементами бухгалтерського, інформаційного, рекламного, збутового, юридичного, страхового та іншого обслуговування клієнтів.
Факторинг – різновидність торговельно-комiсiйної операції, пов’язаної з кредитуванням оборотних коштів. Факторинг є інкасуванням дебіторської заборгованості покупця i специфічною різновидністю короткострокового кредитування та посередницької дiяльностi. Факторинг – це:
1) стягнення (iнкасування) дебiторської заборгованостi покупця;
2) надання йому короткострокового кредиту;
3) звільнення його від кредитних ризиків при операціях.
або у термін, визначений угодою. Відповідно до Конвенції про міжнародний факторинг, прийнятій у 1988 році Міжнародним інститутом уніфікації приватного права, операція вважається факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняє як мінімум дві із наступних чотирьох вимог:
- наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;
- ведення бухгалтерського обліку постачальника, перш за все обліку реалізації;
- інкасування його заборгованості;
- страхування постачальника від кредитного ризику.
Разом з тим, у ряді країн до факторингу відносять і облік рахунків-фактур, тобто операцію, що задовольняє лише першу вимогу. Ці операції проводять спеціальні фактор-фірми, які, як правило, тісно пов’язані із банками або є їх спеціалізованими філіями і дочірніми компаніями. Факторингові операції застосовуються в нашій країні з грудня 1989 року і здійснюються комерційними банками. Факторинг здійснюється наступним чином. Банк отримує у господарчого суб’єкта-продавця право на стягнення дебіторської заборгованості покупця продукції (робіт, послуг) i протягом 2 – 3 днів перераховує господарчому суб’єкту 70 – 90 % суми коштiв за відвантажену продукцiю на час її пред’явлення. Після одержання платежу за цими рахунками вiд покупців банк перераховує господарчому суб’єкту суми рахунків 30 – 10 % за мінусом процентів i комісійних винагород. Вартість фактичного обслуговування залежить від виду послуг, фінансового становища, клієнта тощо. При визначенні оплати за факторинг слід виходити з прийнятого сторонами процента за кредит i середнього терміну перебування коштiв у розрахунках з процентами. При розміщенні документа продавця в картотеку покупця вся сума пені також є доходом факторингу. Існують різні види факторингових операцій: відкриті (конвенційні) та закриті (конфіденційні), з правом регресу і без нього. При відкритому факторингу постачальник ставить до відома боржників про участь банку (фактор-фірми), і всі платежі направляються на адресу банку. При закритому – боржники не повідомлені про посередництво банку. Факторинг з правом регресу означає, що банк має право зворотної вимоги до постачальника відшкодувати сплачену суму, тобто постачальник несе кредитний ризик. Угода без права регресу в світовій практиці укладається досить рідко, так як вважається, що вона виправдана лише в тому випадку, коли можливість появи суперечливих моментів або настання неплатоспроможності платника зведена до мінімуму. Від виду операції залежить ступінь ризику, яка визначає і вартість операції (комісійну винагороду банку).
Переваги факторингу для клієнта: зменшення кредитного платіжного ризику, своєчасна інкасація дебіторської заборгованості, можливість планувати платіжний оборот, прискорення оборотності оборотного капіталу, покращання кредитоспроможності. Крім того, банки (фактор-фірми) надають своїм клієнтам додаткові послуги.