- •Тема 1 ринок фінансових послуг та його роль в економіці
- •1.2. Сутність, функції та значення в економіці ринку фінансових послуг
- •1.3. Становлення ринку фінансових послуг в Україні.
- •Тема 2 суб'єкти ринку фінансових послуг
- •2.2. Характеристика суб'єктів ринку фінансових послуг
- •2.3. Функції суб'єктів (учасників) ринку фінансових послуг
- •2.4. Система взаємодії суб'єктів ринку цінних паперів
- •Тема 3 поняття і класифікація фінансового посередництва
- •3.1.Загальне поняття фінансового посередництва
- •3.2. Банківське фінансове посереднитво
- •3.1. Загальне поняття фінансового посередництва
- •3.2. Банківське фінансове посереднитво
- •Тема 4 інституційна структура ринку фінансових послуг
- •4.3. Контрактні фінансові інститути
- •4.4. Інституційний елемент інфраструктури фінансового ринку
- •Тема 5 сегментарна структура ринку фінансових послуг
- •5.2. Поняття сегментації фінансового ринку
- •5.3. Характеристика структури ринку фінансових послуг
- •Тема 6 фінансові послуги на грошовому ринку
- •6.2 Система грошових розрахунків. Платіжні системи та переказ грошей в Україні
- •Порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосуванням
- •Еквайринг
- •Тема 7 фінансові послуги на валютному ринку
- •7.2 Операції на форвардному ринку
- •7.3. Операції опціон і своп
- •7.4. Організація міжнародних розрахунків
- •Тема 8 фінансові послуги на ринку позик
- •8.2. Факторингові послуги
- •8.3. Лізингові послуги
- •8.4. Суть та значення діяльності ринку ломбардних послуг
- •Юридичні особи Ломбарди Фізичні особи Кредитні ресурси Кредитні ресурси
- •Повернення боргу Повернення боргу
- •Предметом ломбардних послуг є:
- •Тема 9 фінансові послуги на фондовому ринку
- •9.2. Емісія цінних паперів
- •9.3. Реєстраторські, депозитарні та клірингові послуги
- •9.4. Послуги з розміщення цінних паперів
- •9.5. Торгові послуги на фондовому ринку
- •Тема 10 фінансові послуги з хеджування ризику
- •10.2. Валютні ризики та методи їх страхування
- •10.3. Методи та критерії вимірювання міри фінансового ризику
- •10.4. Способи зниження міри фінансового ризику
- •10.5. Стратегії керування ризиком. Поняття страхування та хеджування
- •Тема 11 інфраструктура ринку фінансових послуг
- •11.2. Особливості організації та функціонування інфраструктури ринку цінних паперів
- •11.3. Інфраструктурна база біржової та позабіржової діяльності на ринку цінних паперів України
- •11.4. Інфраструктура ринку державних та муніципальних боргових зобов’язань
- •10.5. Інфраструктура страхового ринку
- •10.6. Інфраструктура валютного ринку
- •10.7. Особливості організації інфраструктури ринку нерухомості
- •Тема 12 державне регулювання та саморегулювання ринку фінансолвих послуг
- •12.2 Регулювання фондового ринку
- •12.3 Валютне регулювання і валютний контроль
- •12.4. Державне регулювання ринку інвестиційних послуг
- •Список використаної та рекомендованої литератури
- •Додаткова література
Тема 5 сегментарна структура ринку фінансових послуг
5.1. Методи структуризації ринку фінансових послуг
5.2. Поняття сегментації фінансового ринку
5.3. Характеристика структури ринку фінансових послуг
5.1. Методи структуризації ринку фінансових послуг
Єдиного методу структуризації фінансового ринку не існує. У практиці розвинених країн оптимальна структура фінансового ринку визначається двома основними ознаками – часовим та інституційним. Відповідно до часової ознаки ринок поділяється на два основних елементи: грошовий ринок (ринок короткострокових капіталів або грошових коштів, що виступають у платіжних засобах) і ринок середньострокових та довгострокових капіталів (або грошових коштів), що представляють інвестиційний фактор у розвитку економіки.
Структура фінансового ринку розвинених країн в інституційному розумінні складається, перш за все, із кредитно-фінансових інститутів (банків та інших установ) і ринку цінних паперів, який, у свою чергу, поділяється на позабіржовий оборот (нові емісії цінних паперів) і фондову біржу. При цьому в розвинених країнах існують деякі відмінності. У США переважають приватні кредитно-фінансові інститути (акціонерні), а в країнах Західної Європи і в Японії більша частка припадає на напівдержавні, державні і кооперативні кредитно-фінансові установи. Для більш чіткого розуміння проблеми структуризації (сегментації) пропонується наступний підхід до змісту структури фінансового ринку та його просторової організації.
В основі первинного поділу фінансового ринку лежить певна група фінансових активів. Це пояснюється тим, що саме фінансовий актив визначає зміст поняття «фінансового ринку». Тоді структура фінансового ринку набуває наступного вигляду: ринок капіталів (кредитний ринок) та грошовий ринок, які можуть бути представлені як ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів, валютний ринок, ринок дорогоцінних металів і каміння, страховий ринок, ринок інструментів нерухомості. Кожен виділений структурний сегмент фінансового ринку можна розбити на окремі сектори (мікросегменти). В основу виділення того чи іншого сектора (мікросегмента) покладено конкретний вид фінансового активу: конкретна послуга (як товар); ф’ючерс; акція конкретного емітента; золото, діаманти тощо. Кожний із вказаних сегментів фінансового ринку є самостійною ланкою національного фінансового ринку. Існуючі методологічні підходи до сегментації фінансового ринку детально розглядатимуться окремо.
Для розвитку означених структурних сегментів фінансового ринку в регіонах країни (область, економічний район чи інше територіальне угруповання) повинна створюватись відповідна інфраструктура. В умовах розвиненої ринкової економіки це дає можливість вирішувати регіональні проблеми, що пов’язані з фінансовим забезпеченням повноцінного відтворення та можливості створення доданої вартості у реальному секторі економіки регіону. Для кожного сегмента фінансового ринку характерна своя специфіка та особливості функціонування, власні правила укладання угод із фінансовими активами тощо. Один і той самий фінансовий актив може бути товаром декількох ринків. Наприклад, кредит у гривнях – це об’єкт діяльності грошового, кредитного, а також валютного ринку.
Процес переливу фінансових ресурсів із одного виду фінансового ринку і сегмента на інші називається сек’юритизацією. В останні роки процес сек’юритизації характеризується переміщенням операцій з ринку позичкових капіталів на ринок цінних паперів (у першу чергу, ринок облігацій) і забезпечує зниження витрат у залученні кредитів.
Це робить виділені ринки (сегменти) тісно взаємозалежними між собою.