6.2 Система грошових розрахунків. Платіжні системи та переказ грошей в Україні

Загальний порядок переказу грошей у межах України з 16 травня 2001 р. визначається на законодавчому рівні - Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні."

Цей закон легалізує використання банківських послуг, виносить на рівень Закону багато питань, які раніше регулювалися підзаконними актами НБУ, вносить нововведення у сферу регулювання банківської діяльності.

Серед таких нововведень потрібно відзначити додаткове регу­лювання строків проходження платіжних документів, встановлене статтею 8 Закону. Нині при загальному збереженні термінів про­ходження (в Україні — до семи днів, по області - до трьох), змінилося коло осіб, які несуть відповідальність за порушення таких термінів (згідно з п. 8,6 Закону - члени платіжної системи, визначення яких подане в п. 1.44. Закону), а також "гнучкішими" є строки виконання банком доручень клієнта.

Виконання платіжного документа в день його надходження стало обов'язковим лише при надходженні такого документа протягом операційного часу. З'явилися норми, що дозволяють виконувати платіжні документи, які надійшли після закінчення операційного часу банку, на наступний робочий день, і передбачати в договорах з клієнтами інші строки виконання доручень таких клієнтів. Щодо відповідальності за порушення цих норм, то вона стала м'якшою, оскільки максимальна сума неустойки що стягується з банку, тепер не може перевищувати 10 % від суми перерахування (п. 32.2 Закону).

З прийняттям цього Закону отримали свою легальну базу нові банківські продукти, відзначається деякий нормативний розвиток елементів уже існуючих систем дистанційного управління рахунком типу "банк-клієнт", наприклад, у п. 1.1 Закону дається визначення поняття електронного цифрового підпису, а пп. 17.2 і 18.1 вста­новлюється правова рівність паперових і електронних документів на перерахування коштів.

При цьому повноваження на видання електронного платіжного документа підтверджує електронний цифровий підпис, а особа, яка поставила такий підпис, несе відповідальність за достовірність оформлення, яке міститься в реквізитах електронного документа. Вводиться навіть таке поняття, як оригінал електронного документа - примірник, підписаний електронним цифровим підписом ( п. 18.4. Закону), хоча без роз'яснень НБУ неможливо відрізнити одну інформацію, записану на магнітному чи оптичному полі (оригінал) від іншої (копії).

Ст. 19 Закону регламентує порядок зберігання електронних платіжних документів, не встановлюючи правил про обов'язкову наявність паперових аналогів (копій) таких документів. Досі питання про необхідність мати паперову копію електронного платіжного документа призводило до суперечок між банкірами, які вводять послуги "інтернет-банкінга" та юристами.

З одного боку, необхідність отримувати від клієнта підписану паперову копію платіжного документа нівелює всі зручності управління банківським рахунком за допомогою інформаційних мереж, а з іншого - електронні документи не забезпечують належних доказів правильності надання банківських послуг в арбітражному процесі в рамках існуючого арбітражно-процесуального законодавства.

Новий закон, вирішуючи цю суперечку на користь банків, все ж не зняв питання про методи доведення правильності або неправильності здійснення банківських операцій за допомогою електронних платіжних документів в арбітражному суді.

Особливий інтерес викликають норми про право примусового списання коштів із банківського рахунку, закріплені в ст. 20-22 Закону. У загальному правилі, наведеному в ст. 20, йдеться про те, що примусове списання стягувач отримує "виключно на основі визначених законом виконавчих документів."

Отже, цей закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок переказу грошей у межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу грошей регулюються Конституцією України, Законами України "Про НБУ", "Про банки і банківську діяльність", "Про зв'язок", про платіжні системи та переказ грошей в Україні", іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами НБУ, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, У н іфікованими правилами з договірних гарантій Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу грошей.

При проведенні переказу ініціатори можуть застосувати акредитивну, вексельну, інкасову форми розрахунків, а також форму розрахунків за гарантійним зобов'язанням і чеками з використанням документів на переказ, передбачених цим законом.