4. Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук.

Місце у системі наук визначається зв’язком із загальнотеоретичними та

конкретно-економічними науками /політична економія, економічна теорія, іс-

торія, економіка фінансів, економіка промисловості, гроші та кредит тощо/. На-

приклад, розвиток економіки досліджується на основі законів суспільної еволюції, які обґрунтовуються політичною економією, економічною теорією. Зазначені закони не можуть бути обґрунтованими без фактичних матеріалів, які надаються економічною історією.

Функції:

1) світоглядна;

2) методологічна;

3) ідеологічна;

4) практична .

5. Етапи господарської еволюції первісного суспільства.

Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства:

Період кам’яного століття охоплює:

1) стародавнє кам’яне століття /палеоліт: 2,5 млн.–12 тис.р. тому/. Збігалося з льодовиковим періодом. Засоби праці еволюціонують від палки-копанки

й примітивних кам’яних знарядь до мікролітів /невеликих відщепів і пластин/,

складних знарядь з вкладками, списометалки. Предмети праці: кістки, роги.

Господарювання: збиральництво, загінне полювання, рибальство, наприкінці

етапу люди навчилися добувати вогонь. Напівкочовий спосіб життя, поява по-

стійного житла.

2) середнє кам’яне століття /мезоліт: 12-8 тис до н.е./. Утвердилися сучасні післяльодовикові природно-кліматичні умови. Засоби праці доповнено:

гарпун, лук, стріли, рибальські голки, плетені сітки, тенета, плоти з колод, чов-

ни, видовбані зі стовбурів дерев, макроліти /кам’яні знаряддя для обробки де-

рева, сокири/. Предмети праці: земля. Господарювання: додалося річкове зби-

ральництво, перші спроби приручення диких тварин /собака, бик, свиня/. Вини-

кли перші поселення.

3) нове кам’яне століття /неоліт: 8-3 тис.до н.е./; Перехід до землеробст-

ва й скотарства. Перший крупний суспільний поділ праці. З’явилися нові спо-

соби виготовлення знарядь праці /пиляння, свердління, шліфування, полірування/, виникли прядіння, ткацтво, відкрито властивості металів /міді, заліза, оло-

ва/.

Період бронзового століття (3-2 тис.до н.е.). Риси: існування відтворю-

ючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства;

виділення тваринницьких племен, поява ремесла (гончарного і бронзово-

ливарного). Обмін (міді, бронзи, золота, фаянсу, солі) набув постійного та регі-

онального характеру.

Період раннього залізного століття (1-5 тис.до н.е.). Гальштадська

культура /співіснування бронзових і залізних знарядь праці, перехід від мотики

до сохи та плуга/. У латинський період з’явилися залізні серпи, плужні лемеші,

ковальство, ювелірна справа, гончарство. Родова община перетворилася в су-

сідську, територіальну. Виникає приватна власність. Поява стійкого додатково-

го продукту сприяла розвитку обміну між общинами (тварини, засоби виробни-

цтва, предмети для дому, прикраси). З другим крупним суспільним поділом

праці пов’язана поява металевих грошей.