Відповіді на екзамен

1. Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки.

Фактори розвитку економіки можна класифікувати за різними ознаками,

зокрема:

1) спосіб обміну матеріальних благ

2) роль матеріального виробництва й виробничих відносин у виникненні, розвитку, зміні способів виробництва

3) географічний фактор ;

4) історія грошей

5) клімат

6) культура, релігія .

Основні етапи розвитку економічної науки включають:

1. Докласичний етап (IV тис. до. н. е. – XVII ст. н. е.). В своєму

історичному розвитку охоплює добу рабовласництва та феодалізму.

2. Класичний етап (XVII – XIX ст.).

3. Неокласичний (XIX – перша половина XX ст.).

4. Посткласичний етап. Сучасний розвиток економічної думки.

виділяються етапи розвитку економіки:

1) первіснообщинний, азіатський, античний, рабовласницький,

феодальний, капіталістичний, комуністичний спосіб виробництва

2) традиційне суспільство, перехідне суспільство, стадія підйому,

стадія швидкого дозрівання, століття високого масового споживання

3) доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне суспільство

4) аграрна, індустріальна, технотронна цивілізації

5) стародавня історія [100 тис. р. до н.е. – 5 ст. н.е.], середні віки

[5-15 ст.], новий час [16-початок 20 ст.], новітній час [з 1941р. – до наших днів]

/цивілізаційний підхід/.

Не універсальність існуючих підходів актуалізує комплексне досліджен-

ня господарського розвитку України як рівноправного суб’єкта економіки єв-

ропейської та світової спільноти.

Виникнення економічної думки фіксується у формі опису та критичного

аналізу ідей і поглядів попередників у творах учених-економістів.

Етапи розвитку економічної думки як науки:

1. Перша половина 19 ст. – кінець 19 ст.: Історичний аналіз не має самостійного

значення, розвивається в рамках політичної економії і виступає обґрунтуванням тієї

чи іншої концепції автора, носить критичний характер. Основні роботи: 1) стаття

Дж.Мак-Куллоха "Про політичну економію", подана до Британської енциклопедії;

2) книги та статті теоретиків історичної школи Німеччини Ф.Ліста, В.Рошера,

Б.Гільдебранта, К.Кніса; 3) К.Маркс "Теорії додаткової вартості" (4-й том "Капіта-

лу").

2. 19 ст.-початок 20 ст.: Історія економічних учень виділяється в самостійну науку і вводиться до навчальних програм європейських університетів. Проводяться пе-

рші наукові дослідження у даній галузі. Основні роботи: 1) Ш.Жид, Ш.Ріст "Історія

економічних вчень"; 2) Й.Шумпетер "Історія економічного аналізу".

3. Початок 20 ст. – теперішній час: Історія економічних учень розвивається на

власній основі, доповнюється дослідженнями про методологію історичного аналізу ідей та теорій минулого. Основні роботи: 1) М.Блауг "Економічна думка в рет-

роспективі"; 2) Такаші Негаші "Історія економічної теорії"; 3) "Всесвітня історія

економічної думки" (у 6-ти томах) під редакцією В.М.Черковця.