Медіоланський едикт 313 р.

Х.5. Коли щасливо Я, Костянтин Август, і Я, Ліциній Август, прибули до Медіолану і замислились над тим, що служить добру і користі держави, постановили між тим, що Нам з багатьох причин здається корисним для всіх, а власне перед всім іншим, дати розпорядження, що стосується почитання і боязні Божої, що значить визнати за християнами і всіма іншими право визнавати релігію, яку б бажали, щоб божественні і небесні істоти, які тільки є, були би ласкаві до Нас і всіх Наших підданих.

Крім того, наказуємо, щоб місця християн, в яких раніше вони звикли збиратись, а відносно яких, були інші, раніше видані розпорядження, наскільки виявиться, що хтось їх купив чи від нашого казначейства, чи від когось іншого, віддати тим християнам безкоштовно і без вимоги повернення ціни покупки негайно і недвозначно.

Євсебій. Історія Церкви

Тертулліан про символ віри.

Ось правило, або символ, нашої віри. Ми сповідуємо його привселюдно. Ми віруємо, що існує єдиний Бог, творець світу, добутого з нічого Його Словом, народженим спершу усіх віків. Ми віруємо, що Слово це є Син Божий, який багато разів з’являвся патріархом під іменем Бога, який надихав пророків, який спустився за натхненням Бога Духа Святого у чрево Діви Марії, який втілився і був народжений нею; що Слово це – Господь наш Ісус Христос, який проповідував новий Закон і нове Обітування Царства Небесного. Ми віруємо що Ісус Христос повершив багато чудес, був розп’ятий, на третій день по своїй смерті воскрес і вознісся на небо, де посів місце одесную Отця Свого. Що Він замість себе послав Духа Святого, щоб просвіщати Свою Церкву і керувати Нею. Що зрештою він прийде з великою славою дарувати своїм святим життя вічне і невимовне блаженство та судити злих людей на вогонь вічний, воскресивши тіла як наші, так і усіх інших людей”.

Тертулліан

Нікейський символ віри

(12 віросповідних формул, або догматів)

Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків. Світла від світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, не сотворенного, Єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він для нас людей, і для нашого спасіння зійшов з небес, і тіло прийняв від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.

І розп'ятий був за нас при Понтії Пілаті, і страждав, і був похований.

І воскрес на третій день, за Писанням.

І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа Животворящого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. (В єдину, Святу і Апостольську Церкву.

Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.

Чекаю воскресіння мертвих.

І життя будучого віку.

Амінь.

Подається за православним віровченням, так як він був сформульований на Нікейському та Константинопольському Вселенських Соборах. Католицька Церква сповідає восьмий член символу віри (про святого Духа) з додатком filio que ("І від Сина").