Стаття 6. Відокремлення школи від церкви (релігійних організацій)

Державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій), має світський характер. Доступ до різних видів і рівнів освіти надається громадянам незалежно від їх ставлення до релігії.

Не допускається обмеження на ведення наукових досліджень, у тому числі фінансованих державою, пропаганду їх результатів або включення їх до загальноосвітніх програм за ознакою відповідності чи невідповідності положенням будь-якої релігії або атеїзму.

Громадяни можуть навчатися релігійного віровчення та здобувати релігійну освіту індивідуально або разом з іншими, вільно обираючи мову навчання.

Релігійні організації мають право відповідно до своїх внутрішніх настанов створювати для релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, а також проводити навчання в інших формах, використовуючи для цього приміщення, що їм належать або надаються у користування.

Викладачі релігійних віровчень і релігійні проповідники зобов'яза­ні виховувати своїх слухачів у дусі терпимості і поваги до громадян, які не сповідують релігії, та до віруючих інших віросповідань.

Розділ II. Релігійні організації в Україні Стаття 7. Релігійні організації

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія цього Зако­ну не поширюється.

Давньоєгипетська релігія

Наведені тексти не охоплюють усіх аспектів єгипетської релігії . Їх завданням є представити читачам деякі аспекти її віровчення, міфології, етики у світлі того, що залишили в літературній спадщині послідовники цієї релігії.

Тексти, що цитуються в хрестоматії, походять з різних джерел: написів на стінах гробниць, стінках саркофагів, сувоях, що клали в труну разом з муміями, написів на стінах храмів, знайдених при розкопках сувоях папірусів.

Текст, вирізьблений на стелі за наказом фараона Шабакі в VІІІ ст. до н.е., є повним викладом доктрини /лат. – вчення/ мемфіських жерців. Також наводяться фрагменти текстів зі стін гробниць, зокрема напис у гробниці жерця Петозіриса. Міф про Озіриса та Ізіду представлено у прозаїчному переказі, написаному єгиптологом Р.І. Рубінштейном на основі давньоєгипетських текстів та переказу Плутарха. Гімн до Атона, що був складений фараоном Ехнатоном /ХІV ст. до н.е./ і характеризує його монотеїстичні ідеї, знайдений на стіні храму Атона в місті Ахетатон.

Стела Шабаки

Боги, що існують в Птахе: Птах на великому троні/.../ Птах-Нун – отець, що народив Атума Птах- Наунет – мати, що народила Атума Птах Великий, який є Серцем і Мовою Дев’ятки Богів Птах/.../, що народжує Богів Птах/.../ що народжує Богів

Птах-Нефертум, який є диханням Ра кожного дня /.../. Все сталося через Серце і все стало через Мову, які є проявами Атума. /Але/ все це є наймогутнішим і найвеличнішим Птахом, який наділив своєю могутністю всіх богів і їх Ка, а через Серце, в якому Горус є проявом права, і через Мову, в якій Тот є проявом Птаха.

А тому він /Птах/ володіє, як Серце і як Мова, кожною часткою і згідно з цим є присутній у тілі і в устах всіх богів, всіх людей, всіх тварин, всіх плазунів і всього, що живе. Таким чином через перше /тобто Серце/ приймає рішення, а через друге /Мову/ наказує всьому і править, як бажає.

Його Еннеада є перед ним як зуби і губи. /.../ Еннеада Птаха є його зубами і губами його уст, які вимовляють назви всіх речей. Через нього виникли Шу і Тефнут, також Дев'ятка богів /Атума/.

Очі вдивляються, вуха слухають, ніс нюхає і переказує /передає/ до Серця інформацію. В Серці виникають думки, а Мова висловлює думки Серця. Таким чином були народжені боги і виникла Еннеада – тому що кожне божественне слово стало з того, що подумало Серце і висловив Язик.

Таким чином були створені Ка і Хемсут, які надавали їжу і різні блага завдяки значенню його /Птаха/ слів. І благословили людину справедливу, що чинить те, що є добрим, і проклято людину несправедливу, яка чинить те, що всі ненавидять. І дано спокійному життя, а смерть злочинцю.

Таким чином виникла всяка праця і всі дії: праця рук, рухи ніг, рухи всіх членів людського тіла згідно з наказом, який надумало Серце, а висловив Язик. /Тому/ називають Птаха: Той, Хто Створив Всесвіт і разом з тим Той, Хто Закликав Богів до Існування. Він є Тачен, який створив богів, всі речі: їжа, продукти, жертви для богів і все майно є його частками. Птах був задоволеним, коли створив усі речі і кожне божественне слово: народив богів, створив міста, заснував номи, розмістив богів в їх каплицях, встановив їм жертви, заснував їх святині, створив їх зображення згідно з їх побажаннями /так/, щоб боги могли в них увійти.

* * * *

Птах – головне божество в космології Мемфіса, одного з центрів Стародавнього Єгипту, творець восьми богів, що вважались його втіленнями. Живим втіленням Птаха був бик Апіс /божество родючості/.

Нун – Хаос, праокеан, з якого виринув бог – Творець.

Атум – божество сонця, що заходить, поруч з Ра, божеством сонця в зеніті.

Наунет – жіноче божество, поруч з богом Нун – усоблення праокеану.

Нефертум – божество лотосу.

Ка – невидимий двійник людини, втілення його життєвої сили

Горус – єгипетське божество, символ землі і темряви, божественна форма розуму, еманація серця Атума.

Тот – бог місяця, мудрості, винахідник писемності і обліку часу. Зображався у вигляді ібіса /птаха/ або павіана.

Еннеада – Велика Дев’ятка Богів, у яку включали: Атума, Шу – бог повітря, Тефнут – богиню вод, Геба – бога Землі, Нут – богиню неба, Озіриса, Ізіду – богиню плодючості, Сета – бога пустелі, уособлення зла, Нефтіду – сестру Ізіди.

Ка і Хемсут – чоловічі і жіночі духи вміння й призначення.

Тачен – бог землі в стародавній мемфіській міфології.