Павсаній. Опис Еллади.

/.../ Найбільш гідним уваги є святилище Деметри на горі Прон. Мешканці Герміона стверджують, що це святилище спорудили: Климен, син Форонея і сестра Климена, Хтонія. Аргівяне розповідають, що, коли Деметра прийшла в Арголіду, її гостинно прийняли Атерас та Мізіос. Але Колонт навіть не прийняв богіню до дому, і не віддав її належної пошани, чим була обурена його донька Хтонія. За свій нечестивий вчинок Колонт був спалений разом з домочадцями. Але Хтонію Деметра послала до Герміона, щоб вона спорудила там святиню на її честь для мешканців міста.

Нарешті сама богиня отримала назву Хтонії /тобто Підземної/ і кожен рік відбувається на її честь свято, так зване Хтонія, в літню пору. Святкують його так: на чолі процесії їдуть жерці богів і ціла громада радників міста. Далі ідуть чоловіки і жінки. Навіть хлопцям звичай наказує віддавати шану богині, приймаючи участь в процесії. Вони йдуть, вбрані в білі шати, з вінками на головах. Вінки плетуть з квітів, які місцеві жителі називають космосандалон, мені ж здається, що де гіацинт – судячи по розмірах квіток, їх барві. На цих квітках є також нібито знаки, що виражають скорботу.

За учасниками процесії ідуть люди, які ведуть корову просто з стада, зв’язану шнурами, яка весь час намагається вирватись; коли одні заганяють корову перед святиню, другі намагаються, знявши шнури, загнати її всередину, інші тримають двері. Коли корова опиняється в середині святині, двері захлопують. Всередині зостаються чотири старі жінки й забивають корову.

РИМ

В давньоримській, як і в давньогрецькій літературі, майже не збереглися тексти чисто релігійного змісту. Тому при дослідженні римської релігії треба звертатись до творів давньоримських істориків та філософів, поетів, письменників. У хрестоматії наводяться уривки з творів славетного давньоримського оратора і філософа Ціцерона /106-43 р. до н.е./; вченого Плінія Старшого /23-79 р. н.е./ автора енциклопедичної праці "Природнича історія".

Ціцерон. Про природу богів

Оскільки вся релігія римського народу ділиться на жертви та гадання по птахах, а третю частину складають пророцтва та застереження, що надаються на основі незвичних явищ і чудес по книгам Сивілли і гаруспиками /етруськими пророками/, засвідчую, що жодну з цих складових частин нашої релігії не вважаю гідної зневаги. Навпаки, є переконаним, що Ромул, запровадивши гадання по птахах і Нума, який встановив жертви, заклали основи нашої держави, яка ніколи б не дійшла до такої величі без допомоги найсвітліших богів.

Тому як у нашого народу, так і у інших, культ богів і святі обряди стають з кожним днем все більш урочисті і досконалі. Відбувається це не без причини, й не випадково, але тому, що боги-покровителі часто демонструють свою могутність. Так у часи війни з Латинами, коли диктатор Аулій Постумій бився над озером Регіліус з тускуланськими військами під проводом Октавія Маміліуса, бачили Кастора і Поллукса, які верхи бились у наших рядах.

* * * *

Кастор і Поллукс – Діоскури, нерозлучні близнеці, божества, уособлюють сузір’я Близнюків.

Ромул – засновник міста Рим.