3. Сучасні дослідження актуальних питань нової та новітньої історії України науковцями історичного факультету вузу.

Сучасні вимоги національного державотворення, повернення народові його історичної спадщини, як основи розвитку національної свідомості, ставлять перед істориками університету нові завдання. Дослідники звертаються до вивчення проблем суспільних та культурних процесів в Україні ХУІ-ХІХ ст., розвитку суспільно-політичних рухів протягом ХІХ-ХХ ст., історії державотворення 1917-1920 рр., актуальних питань Другої світової війни, історії міжнародних відносин, історії слов'янських країн. Функціонують наукові школи з вивчення розвитку української державності, історії церкви, історіографії декабристського руху, американістики тощо. На факультеті працює єдина в Україні школа підводної археології, розробляються перспективні напрямки в дослідженні етнології, краєзнавства, спеціальних історичних дисциплін. Сьогодні над розробкою різноманітних аспектів вітчизняної історії та історіографії плідно працюють професори І.В. Верба, І.Н. Войцехівська, Б. М. Гончар, Г.Д Казьмирчук, В.Ф. Колесник, А.П. Коцур, О.П. Крижанівський, В.М. Мордвінцев, В.І. Сергійчук, А.Г. Слюсаренко, В.І. Ульяновський, М.Г. Щербак, В. І. Яровий та ін.

Впродовж останнього десятиріччя розроблені і успішно впроваджуються нові спеціальні курси, зокрема, історія козацтва в Україні; український національний рух ХІХ ст.; культура України у ХІХ - на початку ХХ ст.; суспільно-політичний рух в Україні у ХІХ ст.; актуальні питання історії України періоду Великої Вітчизняної війни; історія церкви та релігійної думки в Україні; джерелознавство історії України; етапи державності в Україні; Київська Русь; палеографія; історична бібліографія; українська національна символіка; історія української еміграції; історія російського та світового лібералізму; історія білого руху; анархізм в історії України; історія ОУН-УПА; український дисидентський рух у 60-80-х рр. ХХ ст.; історія науки в Україні; сучасні політичні партії та рухи; методика польових археологічних досліджень; історія, теорія і сучасна практика музейної справи; святково-обрядова культура українського народу; Україна в інтеграційних процесах сучасності; використання комп'ютерної техніки в археологічних дослідженнях; етнічні процеси в сучасному світі; проблеми державності в українській історіографії; військова історія України, вступ до спеціальності, військова історія слов'янських країн у першій половині ХХ ст., мемуарна література - джерело вивчення дипломатичної історії Першої світової війни, геополітичні концепції ХХ ст. та ін.

За останні роки проведено чотири академії-конференції (1993-1998 рр.), які були присвячені В. Б. Антоновичу в межах дослідження теми "Аналіз розвитку історичної науки в Україні у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. (на прикладі наукової спадщини В. Б. Антоновича)". На наукових зібраннях обговорювалися проблеми становлення наукових концепцій української науки, історії українського джерелознавства, історичної географії, української історіографії. Зусиллями професорів В. І. Ульяновського, О. П. Крижанівського, В. М. Мордвінцева відновлено науковий напрям по вивченню церковної історії. У колективній монографії з проблем історії церкви та релігійної думки на Україні висунуто нові концепції висвітлення питань даної тематики. В результаті дослідження історії церкви в Українській державі 1917-1920 рр. запроваджено нові концепції еволюції державної політики щодо церкви, яка здійснювалася урядами Української Центральної Ради, Гетьманату Павла Скоропадського та Директорії УНР. Розкрито основні особливості та складності.

Перехід до якісно нового рівня розвитку української історичної науки на початку 1990-х рр. вимагав не тільки впровадження в дослідницьку практику сучасних методів, але й розширення джерельної бази наукових досліджень.

Важливими історичними джерелами для дослідження питань культури, історії Київського університету стали спогади сучасників подій, їх епістолярні матеріали тощо, які були об'єктом комплексного дослідження А. Г. Слюсаренка, В. М. Литвина, Г. Д. Казьмирчука, С. Ф. Пивовара, В. І. Ульяновського та ін. Зусиллями провідних вчених факультету видано ряд монументальних збірників документів, зокрема, "З іменем святого Володимира", "Alma mater". Протягом останніх десятиліть фахівці кафедри архівознавства та спеціальних історичних дисциплін плідно працювали над розробкою питань конкретного й теоретичного джерелознавства та інших спеціальних історичних дисциплін. З нагоди відзначення ювілеїв проф. В. І. Стрельського (90-річчя від дня народження), В. О. Замлинського (70-річчя від дня народження), М. А. Варшавчика (80-річчя від дня народження), 10-ї річниці незалежності України співробітниками наукового підрозділу були проведені наукові конференції-читання з питань архівознавства та джерелознавства.