1. Розвиток уявлень про стехіометрію. Закон еквівалентів. (ст.4)

2. Теорія хімічної спорідненості К.бертоле. (ст.4)

3. Історія закону сталості складу хімічних сполук(ст.4)

4. Історія закону простих кратних відносин. (ст.4)

5. Хімічна атомістика початку ХІХ ст. (ст.4)

6. Джон Дальтон і його атомне вчення. (ст.4)

7. Відкриття гальванічної електрики. (ст.4)

8. Експериментальні дослідження Г. Деві. (ст.4)

9. Г. Деві: відкриття лужних та лужноземельних металів. (ст.5)

10. Історія еквівалентів Воластона. (ст.5)

11. Історія закону об'ємних відносин газів Гей-Люсака. (ст.5)

12. Гіпотеза Авогадро. Історія питання. (ст.5)

13. І.Берцеліус і розвиток хімічної атомістики(ст.5).

14. Закон Дюлонга і Пті і атомістика ХІХ ст. (ст.5)

15. Правило ізоморфізму Мітчерліха і атомістика ХІХ ст. (ст.5)

16. Відкриття законів електролізу. (ст.6)

17. відкриття закону постійності кількості теплоти реакції. (ст.6)

18. Гіпотеза Праута і атомістика ХІХ ст. (ст.6)

19. Загальні положення атомістики Берцеліуса(ст.6).

20. Електрохімічна теорія Берцеліуса. (ст.6)

21. Атомна реформа Каніцаро. (ст.7)

22. Конгрес у Карлсрує. Роль у становленні хімії. (ст.7)

23. Реформи атомної маси елементів у ХІХ ст. (ст.7)

24. Ранні дослідження з органічної хімії Відкриття ізомерії. (ст.7)

25. Ранні дослідження з органічної хімії Синтез сечовини. (ст.7)

26. Встановлення складу жирів М.Шеврєлем. (ст.8)

27. Виділення морфію Ф. Сертюрнером. (ст.8)

28. Відомості про вуглеводи Ж. Гей-Люссака і Л. Тенара. (ст.8)

29. Берцеліус: поняття ізомерії; полімерії; метамерії; інші випадки ізомерії. (ст.8)

30. Я. Берцеліус про склад органічних сполук: дуалістичний принцип парності. (ст.8)

31. Первісні уявлення про склад й конституцію органічних речовин. (ст.8)

32. Дослідження мигдалевого масла: винайдення «бензоїлу» (ст.8)

33. Стара теорія радикалів. Розвиток теорії складних радикалів. (ст.8)

34. Теорія заміщення. Історія питання. (ст. 9)

35. Теорія ядер Лорана. Історія питання. (ст. 9)

36. Реформи жерара й лорана. (ст. 9)

37. Унітарна теорія. Історія питання. (ст. 9)

38. Ш. Жерар і його «еквіваленти». (ст. 9)

39. Класифікація органічних речовин за жераром. (ст. 9)

40. Унітарна система. Історія питання. (ст. 9)

41. Теорія типів. Історія питання. (ст.9)

42. Теорія багатоосновних кислот Ю. Лібіха. (ст. 10)

43. Основні експериментальні роботи Дюма. (ст. 10)

44. Розвиток стереохімічних уявлень. (ст. 10)

45. Розвиток уявлень про конституції органі чних сполук. (ст. 10)

46. Теорія хімічної будови А.М.Бутлерова. (ст. 10)

47. Становлення стереохімії. Історія питання. (ст. 10)

48. Атомні маси у першій половині XIX ст. (ст. 10)

49. Підходи до класифікації хімічних елементів до відкриття періодичного закону.(ст..10)

50. Відкриття хімічних елементів у ХVIII-XIX ст. (ст.11)

51. Гіпотеза Праута і періодичний закон. (ст.11)

52. Закон тріад Деберейнера і періодичний закон (ст.11)

53. Таблиця хімічних елементів Гмеліна і періодичний закон. (ст.11)

54. Гвинтова лінія Шанкуртуа і періодичний закон. (ст.11)

55. закон октав и таблиця Ньюлендса. (ст.11)

56. таблиця елементів Мейєра. (ст.11)

57. Відкриття періодичного закону хімічних елементів. (ст.11)

58. Хто сформулював і в чому суть закону тріад? (ст.11)

59. Хто сформулював і в чому суть правила октав? (ст.11)

60. Хто сформулював і в чому суть правила земної спіралі? (ст.11)

61. У чому полягає внесок Антуана Лавуазьє у становлення системи хімічних елементів? (ст.11)

62. У чому полягає внесок Олександра де Шанкуртуа у становлення періодичного закону? (ст.11)

63. У чому полягає внесок Лотара Майєра у становлення періодичного закону? (ст.11)

64. У чому полягає внесок Вільяма Праута у становлення системи хімічних елементів? (ст.11)

65. У чому полягає внесок Іоганна Деберейнера у становлення періодичного закону? (ст.11)

66. У чому полягає внесок Леопольда Гмеліна у становлення періодичного закону? (ст.11)

67. У чому полягає внесок Джона Ньюлендса у становлення періодичного закону? (ст.12)

68. У чому полягає внесок Вільяма Одліна у становлення періодичного закону? (ст.12)

69. У чому полягає значення відкриття екаалюмінію? (ст.12)

70. У чому полягає значення відкриття екабору? (ст.12)

71. У чому полягає значення відкриття екасиліцію? (ст.12)

72. Назвіть відомі з давніх часів органічні речовини. (ст.12)

73. Назвіть органічні барвники стародавнього світу. (ст.12)

74. Хто першим синтезував ефір? (ст.12)

75. Назвіть перші виділені у 17 сторіччі органічні кислоти. (ст.12)

76. Хто, коли і у який спосіб першим виділив яблучну, винну, лимонну, галову, молочну і щавлеву кислоти? (ст.12)

77. Хто, коли і у який спосіб першим виділив гліцерин? (ст.12)

78. Хто і коли і у який спосіб першим виділив сечовину?(ст.13)

79. Хто і коли і у який спосіб першим синтезував сечовину) ?(ст.13)

80. Хто, коли і у який спосіб першим встановив склад жирів? ?(ст.13)

81. Хто і коли першим виділив морфін? ?(ст.13)

82. Хто і коли першим встановив склад вуглеводів? ?(ст.13)

83. Хто першим ввів термін «органічна хімія»? ?(ст.13)

84. Лавуазьє про склад органічних сполук. ?(ст.13)

85. Вважається, що органічна хімія як наука виникає в ???? році після робіт ????. ?(ст.13)

86. Суть віталізму? Назвіть відомих хіміків-віталістів XVII-XIX ст. ?(ст.13)

87. У чому полягає суть теорії залишків Жерара? ?(ст.13)

88. У чому полягає суть класифікації органічних речовин за Жераром (сходи згоряння)? ?(ст.13)

89. У чому полягає суть унітарної системи органічної хімії Жерара? ?(ст.13)

90. Хто першим коректно розмежував поняття «атом», «молекула» та «еквівалент»? (ст.14)

91. Хто і коли виявив перші гомологічні ряди органічних сполук (спирти, кислоти)? (ст.14)

92. Хто і коли першим ввів уявлення про гомологічні ряди органічних сполук? (ст.14)

93. Що являють собою гетерологічні ряди Жерара? (ст.14)

94. Що являють собою ізологічні сполуки Жерара? (ст.14)

95. Хто (три прізвища), коли і на основі дослідження яких сполук відкрив явище ізомерії? (ст.14)

96. Хто ввів поняття та термін ізомерія і органічну хімію? (ст.14)

97. Що являють собою полімери і метамери Берцеліуса? (ст.14)

98. У чому полягає суть дуалістичного принципу парності Берцеліуса? (ст.14)

99. У чому полягає суть теорії етерину? (ст.14)

100. У чому полягає суть теорії складних радикалів? (ст.14)

101. У чому полягає суть теорії заміщення Дюма? (ст.14)

102. У чому полягає суть теорії ядер Лорана? (ст.15)

103. У чому полягає суть теорії типів Дюма? (ст.16)

104. У чому полягає суть теорії багатоосновних кислот Грема-Лібіха-Жерара? (ст.16)

105. У чому полягає суть унітарної теорії будови органічних речовин Жерара? (ст.16)

106. У чому полягає суть теорії залишків Жерара? (ст.16)

107. У чому полягає суть класифікація органічних речовин за Жераром (сходи згоряння)? (ст.16)

108. У чому полягає внесок Карла Шеєлє в органічну хімію? (ст.16)

109. У чому полягає внесок Ж. Гей-Люссака у розвиток органічної хімії? (ст.16)

110. Чим відомий в органічній хімії Ілер Руель? (ст.16)

111. Чим відомий в органічній хімії Фрідріх Сертюнер? (ст.16)

112. Чим відомий в органічній хімії Мішель Шеврель? (ст.16)

113. Чим відомий в хімії Томас Грем? (ст.17)

114. Чим відомий в органічній хімії Якоб Шиль? (ст.17)

115. Чим відомий в органічній хімії Луі Тенар? (ст.17)

116. Період, географія діяльності, основні роботи: Карл Венцель. (ст.17)

117. Період, географія діяльності, основні роботи: Ієремія Ріхтер. (ст.17)

118. Період, географія діяльності, основні роботи: Клод Бертолле. (ст.17)

119. Період, географія діяльності, основні роботи: Жозеф Пруст. (ст.17)

120. Період, географія діяльності, основні роботи: Джон Дальтон. (ст.17)

121. Період, географія діяльності, основні роботи: Луїджі Гальвані. . (ст.17)

122. Період, географія діяльності, основні роботи: Алессандро Вольта. . (ст.17)

123. Період, географія діяльності, основні роботи: Гемфрі Деві. (ст.18)

124. Період, географія діяльності, основні роботи: Вільям Воластон.. (ст.18)

125. Період, географія діяльності, основні роботи: Жозеф Гей-Люссак. . (ст.18)

126. Період, географія діяльності, основні роботи: Амедео Авоґадро. . (ст.18)

127. Період, географія діяльності, основні роботи: Олександр де Шанкуртуа . (ст.18)

128. Період, географія діяльності, основні роботи: Лотар Майєр. (ст.18)

129. Період, географія діяльності, основні роботи: Дмитро Іванович Менделєєв (ст.18)

130. Період, географія діяльності, основні роботи: Вільям Праут. (ст.18)

131. Період, географія діяльності, основні роботи: Іоганн Деберейнер. (ст.18)

132. Період, географія діяльності, основні роботи: Леопольд Гмелін (ст.19)

133. Період, географія діяльності, основні роботи: Джон Ньюлендс. (ст.19)

134. Період, географія діяльності, основні роботи: Вільям Одлін. (ст.19)

135. Період, географія діяльності, основні роботи: Фрідріх Велер. (ст..19)

136. Період, географія діяльності, основні роботи: Жан Дюма. (ст..19)

137. Період, географія діяльності, основні роботи: Огюст Лоран. (ст..19)

138. Період, географія діяльності, основні роботи: Шарль Жерар. (ст..20)

139. Період, географія діяльності, основні роботи: Якоб Берцеліус. (ст..20)

1.Розвиток уявлень про стехіометрію. Закон еквівалентів.

За открытым Лавуазье законом сохранения массы последовал целый ряд новых количественных закономерностей – стехиометрические законы. Первым стехиометрическим законом стал закон эквивалентов, который сформулировал немецкий химик Рихтер в результате проведённых им в 1791-1798 гг. опытов по изучению количеств вещества в реакциях нейтрализации и обмена. Первоначальная формулировка закона эквивалентов (термин "эквивалент" ввёл в 1767 г. Г. Кавендиш) была следующей: "Если одно и то же количество какой-либо кислоты нейтрализуется различными количествами двух оснований, то эти количества эквивалентны и нейтрализуются одинаковым количеством любой другой кислоты".

2.Теорія хімічної спорідненості Бертоле.

Спостерігаючи під час єгипетської експедиції умови утворення солі в соляних озерах, він прийшов до висновку, що напрямок хімічних реакцій залежить від маси речовин і їх фізичних властивостей (леткість, розчинність, пружність), а також умов перебігу реакцій. Це привело його до ідеї хімічної спорідненості яку Бертолле вважав пропорційною масам реагуючих речовин.

3.Історія закону сталості складу хімічних сполук.

Закон сталості складу був відкритий французьким вченим Жозефом Прустом у 1799 році при вивченні ним складу оксидів металів. Він формулюється так: кожна хімічна сполука завжди має один і той самий склад. Це пояснюється тим, що молекули кожної речовини завжди містять одну й ту ж кількість атомів тих самих елементів. Звідси випливає дуже важливий висновок: хімічний склад даної речовини не залежить від часу, місця і способу її одержання.

4.Історія закону простих кратних відносин.

Дальтон висунув ідею про існування атомів різної маси і відкрив факт сполучення атомів у кратних співвідношеннях. Якщо два елементи, що реагують між собою, утворюють декілька сполук, то їх масові кількості відносяться як невеликі цілі числа. Відтак, елементи завжди з'єднуються між собою в певних масових кількостях, що відповідають їх еквівалентам.

5.Хімічна атомістика початку хіх ст.

Атомно-молекулярне вчення ХІХ ст. характеризується експериментальним підтвердженням атомної будови, яке здійснив Дальтон. З теорій Дальтона і Авогадро витікали важливі наслідки про виникнення співвідношень атомів у молекулах. Тоді і виникла основна ідея для вивчення будови хімічних сполук, з’ясуванням порядку розташування атомів у молекулі і розподілом в ній хімічних зв’язків.

6.Джон Дальтон і його атомне вчення.

Экспериментальное подтверждение атомной гипотезы нашёл английский химик Основные положения теории Дальтона состояли в следующем:

1.  Все вещества состоят из большого числа атомов (простых или сложных).

2.  Атомы одного вещества полностью тождественны. Простые атомы абсолютно неизменны и неделимы.

3.  Атомы различных элементов способны соединяться между собой в определённых соотношениях.

4.  Важнейшим свойством атомов является атомный вес.

Уже в 1803 г. в лабораторном журнале Дальтона появилась первая таблица относительных атомных весов некоторых элементов и соединений; в качестве точки отсчёта Дальтон выбрал атомный вес водорода, принятый равным единице.