25.Ранні дослідження з органічної хімії Синтез сечовини.

Перші експериментальні підтвердження єдності неорганічного і органічного світу були отримані на початку 19 ст. У 1828 німецький хімік Фрідріх Велер (1800—1882), нагріваючи ціанат амонію (цю сполуку відносили до неорганічних речовин), отримав сечовину — продукт життєдіяльності людини і тварин. У 1845 Адольф Кольбе (1818—1884), учень Велера, синтезував оцтову кислоту з початкових елементів вуглецю, водню і кисню. У 1850-ті роки французький хімік П'єр Бертло (1827—1907) почав систематичну роботу з синтезу органічних сполук і отримав метиловий і етиловий спирти, метан, бензол, ацетилен. Систематичне дослідження природних органічних сполук показало, що всі вони містять один або декілька атомів вуглецю і багато атомів водню. Внаслідок цих досліджень німецький хімік Фрідріх Август Кекуле (1829—1896) у 1867 визначив органічну хімію як хімію сполук вуглецю. Новий підхід до органічного аналізу був узагальнений німецьким хіміком Юстусом Лібіхом (1803—1873) творцем знаменитої дослідницької і учбової лабораторії в Гісенському університеті. У 1837 Лібіх разом з французьким хіміком Жаном Батистом Дюма (1800—1884) уточнив уявлення про радикал як про специфічну незмінну групу атомів, що входить до складу багатьох органічних сполук (приклад радикал CH₃). Стало ясно, що визначити будову великих молекул можна, лише встановивши будову певного числа радикалів.

26. Встановлення складу жирів М.Шеврєлем

Мишель Эжен Шеврёль – французский химик-органик, основные работы котрого были посвящены химии жиров. Совместно с Браконно установил, что большинство жиров состоит из стеарина и олеина; выделил стеариновую, олеиновую и пальмитиновую кислоты. В 1815 г. выделил из тканей животных холестерин

27.Виділення морфію Ф. Сертюрнером

Впервые морфин был выделен немецким фармакологом Фридрихом Сертюнером из опиума в 1804 году (в Падерборне, Германия). Именно Сертюнер дал морфину его название по имени бога сновидений в греческой мифологии — Морфея, сына Гипноса, бога сна.

28. Відомості про вуглеводи Ж. Гей-Люссака і Л. Тенара.

Гей-Люссак и Тенар показали, водород и кислород входят в состав сахара, глюкозы клетчатки и крахмала в пропорции 2: 1, так что они могут образовать воду.

29. Берцеліус: поняття ізомерії; полімерії; метамерії; інші випадки ізомерії

Изучая в 1830 году виноградную кислоту, Берцелиус обнаружыл, что по составу она идентична винной и предложил объяснять различия их свойств неодинаковым расположением атомов. Для описания этого феномена предложил термин «изомерия». Извесны структурная (Бутлеров) и пространственная(Вант-Гофф) изомерии. Метамерия — вид структурной изомерии, при котором изомеры (метомеры) отличаются количеством атомов в углеводородном радикале (пентан-2-он, пентан-3-он).

30. Я. Берцеліус про склад органічних сполук: дуалістичний принцип парності

Берцеліус вважав, що, оскільки солі в розчині під дією електричного струму розкладаються на негативні і позитивні компоненти, всі з'єднання повинні складатися з позитивних і негативних частин радикалів.