31. Первісні уявлення про склад й конституцію органічних речовин.

Протягом всього 18 в. вчені розглядали життя як особливе явище, що не підкоряється законам світобудови. Тільки у 1777 Лавуазье передбачив, що процес дихання, аналогічний горінню. Велер, нагріваючи ціанат амоній, отримав сечовину, Адольф Кольбе синтезував оцтову кислоту з С, Н і О₂. (Єдність орг. і неорг сполук). Новий підхід був узагальнений Лібіхом, який уточнив уявлення про радикал як про специфічну незмінну групу атомів, що входять до складу органічних сполук. У 1856р Хімік Жерар виділив чотири основних типи атомних груп, з яких, на його думку, і складалися всі органічні так неорганічні сполуки.

32. Дослідження мигдалевого масла: винайдення «бензоїлу»

В 1832 г. появилась работа Либиха и Вёлера над горько-миндальным маслом (бензойным альдегідом). В нем были изучены и описаны свойства нового радикала — бензоила и расширено само понятие о радикалах, так как бензоил оказался содержащим, кроме углерода и водорода, — еще кислород. Дослідженням мигдалевого масла займався і Зінін, йому належить багато робіт по вивченню ароматичних сполук.

33. Стара теорія радикалів. Розвиток теорії складних радикалів

Лавуазье вважав, що неорганічні кислоти — з'єднання кисню з простими радикалами (що складаються з одного елементу), а органічні — з'єднання кисню із складними радикалами (що складаються з вуглецю і водню). Лібіх і Дюма також вважали, що органічна хімія — це хімія складних радикалів, а неорганічна — хімія простих радикалів. Вони займалися розвитком теорії складних радикалів і ввели назву «метил» для CН3,а —«етил» для C2H5.

34. Теорія заміщення. Історія питання.

В 1834 г. Дюма работами над действием хлора на скипидар и спирт обыкновенный ввел в науку понятие о "металепсии" (Замещения), он занимался изучением замещаемости водорода (элемента электроположительного, по Берцелиусу) другими элементами, например хлором (элементом электроотрицательным, по Берцелиусу).

35. Теорія ядер Лорана.

Історія питання

В 1832 г. появилась работа Либиха и Вёлера над горько-миндальным маслом, с другой стороны, Дюма работами над действием хлора на скипидар и спирт обыкновенный ввел в науку понятие о "металепсии", о замещаемости водорода другими элементами, например хлором. Обе идеи: идея предсуществования в молекулах органических веществ радикалов и идея металепсии были объединены Лораном в теории ЯДЕР.

Суть теорії

По Лорану, во всех органических веществах содержатся группы элементов, называемые ядрами; последние могут быть: 1) основными (состоят из атомов углерода и водорода, в каком-нибудь простом отношении) 2) производными (образуются из основных замещением большей или меньшей части атомов водорода атомами хлора, брома, йода, кислорода, азота и т. д. или, как допускал Лоран впоследствии и сложными атомными группами). Лоран допускал, что к Я. могут присоединяться различные атомы (в неопределенном количестве), которые обратно могут быть отняты без нарушения целости Я. Нарушение целости Я., имеет место, когда углерод выделяется из органического соединения в виде углекислого газа, окиси углерода и т. д.; тогда соединение или совершенно распадается, или образуется новое, самостоятельное Я.

36. Реформи жерара й лорана. Лоран сформулював «теорию ядер», яку критикували багато вчених – Берцеліус, Дюма, проте підтримав Жерар. Він (Жерар) також виправив еквіваленти деяких речовин і ввів нові принципи класифікації та теорію заміщення.

37. Унітарна теорія. Історія питання. Була ведена Жераром, який боровся з дуалістичними поглядами, на основі хитких узагальнень Дюми(теорія заміщення). Унітарна теорія полягає в розгляді будь-якої сполуки як одного цілого,що підпорядковується законам заміщення.