Техніка безпеки

1. Нагрівати суміш хлороформу з розчином лугу потрібно безперевно струшуючи. Отвір пробірки направляти в бік від себе і студентів, які працюють поряд.

2. При попаданні розчину лугу на шкіру промити уражене місце великою кількістю води та нейтралізувати 1 %-им розчином оцтової кислоти.

4. При попаданні кислоти на шкіру уражене місце промити великою кількістю води та нейтралізувати 1 %-им розчином гідрокарбонату натрію.

3. Дослід з бромною водою проводити у витяжній шафі. При попаданні бромної води на шкіру промити уражене місце розчином аміаку.

Контрольні запитання та завдання

1. Як одержати 2,2-дибромопропан із первинного пропілброміду?

2. Яка речовина утворюється при гідролізі 2,2-дибромопентану?

3. Як змінюється активність алкілгалогенідів зі збільшенням розгалуженості вуглецевого ланцюга ?

4. Наведіть механізм взаємодії 2-бромо-2-метилбутану та 2-бромобутану з водним розчином NaOH.

Завдання до самостійної роботи

Здійснити перетворення:

Перетворити в декілька стадій:

1. 3-Метил-1-бутанол → 2-бромо-2-метилбутан.

2. Ізобутилбромід → трет.бутилбромід.

3. Ізобутилбромід → 2-метил-1-пропанол.

4. Ізобутилбромід → 2-метил-1-нітропропан.

5. Ізобутилбромід → нітрил 3-метилбутановой кислоти.

Виконати завдання :

[2], № 2.1.1, 2, 8, 15, 19, 20, 35, 38, 41, 49, 55;

[3], № 219, 227, 228, 230, 267, 268, 278, 244, 245, 247, 282, 295, 298.

Лабораторна робота 6 Тема: Хімічні властивості спиртів

Мета роботи: Вивчити хімічні властивості спиртів ( одноатомних, двохатомних та трьохатомних), провести хімічні досліди, вивчити якісні реакції.

Тривалість виконання: 4 год.

Теоретична частина

Властивості спиртів пов’язані з наявністю в молекулі функціональ-ної групи - ОН. Спирти проявляють слабкокислотні властивості. Взаємо-дія етилового спирту з натрієм (дослід 2) підтверджує ці властивості. Цей дослід дає змогу зробити також висновок про те, що спирти є слабшими кислотами, ніж вода. Двохатомні та трьохатомні спирти є сильнішими кислотами і тому можуть утворювати солі з основами. Спирти окисню-ються до карбонільних сполук (первинні спирти можна окиснити до кис-лот). Для спиртів також характерні реакції нуклеофільного заміщення. Слід звернути увагу на те, що гідроксильна група заміщується тільки після протонування (через проміжне утворення оксонієвої солі). Для первинних спиртів реалізується механізм S_N2, а для третинних - S_N1. Утворення спир-тами оксонієвих солей свідчить про те, що спирти здатні проявляти також властивості основ. Спирти за рахунок неподіленої пари електронів атома оксигену групи ОН можуть бути нуклеофілами (прикладом такої реакцій-ної здатності є реакція естерифікації) [1, c.309-356].

Експериментальна частина

Дослід 1. Виявлення води у спирті

У пробірку наливають 1 мл етилового спирту і додають декілька кристаликів безводного сульфату міді. Які відбуваються зміни?

Спостереження:

Рівняння реакції:

Дослід 2. Відношення спиртів до індикаторів

У дві пробірки поміщають по 3 краплі води і додають в одну пробір-ку кілька краплин етилового спирту в іншу - ізоамілового. Перевіряють се-редовище за допомогою індикатора (універсальний індикатор, фенолфта-леїн).

Спостереження:

Дослід 3. Утворення етилату натрію та його гідроліз

У пробірку наливають 2 мл етанолу, додають шматочок очищеного металічного натрію і закривають пробкою з газовідвідною трубкою. Після повного розчинення металічного натрію утворений алкоголят розкладають водою. Додають у розчин фенолфталеїн і спостерігають за зміною кольору.

Спостереження:

Рівняння реакцій:

Дослід 4. Окиснення етанолу перманганатом калію

Наливають в пробірку 1 мл етанолу, додають 1 мл розчину перман-ганату калію і нагрівають. Альдегід, що утворюється, розпізнають за ха-рактерним запахом.

Спостереження:

Рівняння реакції:

Дослід 5. Утворення гліколяту та гліцерату міді

У три окремі пробірки наливають по 2 мл 10 %-го розчину лугу і додають кілька крапель розчину сульфату міді. Утворюється осад гідрок-сиду міді (II). До отриманого осаду додають в першу пробірку кілька кра-пель етилового спирту, в другу – етиленгліколю і в третю – гліцерину. Реакційну суміш в пробірках енергійно струшують.

Спостереження:

Рівняння реакцій:

Дослід 6. Утворення ізопентилацетату (ізоамілацетату)

Змішують у пробірці 2 мл концентрованої оцтової кислоти, 2 мл ізоамілового спирту та 0,5 мл концентрованої сірчаної кислоти, кидають шматочки невипаленої порцеляни (центри кипіння). Суміш перемішують та обережно нагрівають, весь час струшуючи. Продукт реакції виливають у пробірку з холодною водою. Ізоамілацетат спливає на поверхню води, пахне грушевою есенцією.

Спостереження:

Рівняння реакції:

Висновок: