- •Лабораторна робота 1 Тема: Якісний аналіз органічних сполук
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Лабораторна робота 2 Тема: Методи добування та хімічні властивості алканів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Лабораторна робота 3 Тема: Методи добування та властивості ненасичених вуглеводнів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Лабораторна робота 4 Тема: Добування та хімічні властивості ацетиленових вуглеводнів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Ацетилен пропускають через амонійний розчин монохлориду міді.
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Лабораторна робота 5 Тема: Хімічні властивості алкілгалогенідів Мета роботи: Вивчити хімічні властивості алкілгалогенідів, провести відповідні хімічні досліди.
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Лабораторна робота 6 Тема: Хімічні властивості спиртів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Лабораторна робота 7 Тема: Методи добування та хімічні властивості альдегідів і кетонів
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота 8 Тема роботи: Методи добування та хімічні властивості карбонових кислот
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Лабораторна робота 9 Тема: Методи добування та властивості амінів та α-амінокислот
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Лабораторна робота 10 Тема: Властивості вуглеводів Мета роботи: Вивчити хімічні властивості вуглеводів.
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Техніка безпеки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Література
Техніка безпеки
1. Дослід з твердим лугом проводити у витяжній шафі в захисних окулярах при опу-щеному захисному склі. Твердий луг брати шпателем або пінцетом. При попаданні лугу на шкіру промити уражене місце великою кількістю води та нейтралізувати 1 %-им розчином оцтової кислоти
2. Досліди з бромною водою проводити у витяжній шафі. При попаданні бромної во-ди на шкіру уражене місце промити водним розчином аміаку. Після проведення дос-ліду реакційну суміш вилити у спеціальний посуд, що стоїть у витяжній шафі.
3. Дослід 6 виконує лаборант.
Контрольні запитання та завдання
1. Що таке sp3 – гібридизація ? Яку гібридизацію мають атоми вуглецю в алканах?
2. Наведіть механізм взаємодії 2-метилпентану з бромом.
3. Запропонуйте методи добування 2,3-диметилгексану, застосовуючи реакції Вюрца, Кольбе, Дюма.
4. Які реакції характерні для насичених вуглеводнів?
5. Наведіть рівняння реакцій хлорування, нітрування, сульфохлорування алканів на прикладі 2-метилбутану.
6. Які продукти утворяться при дії оксигену на 2-метилбутан при температурі 150оС
( у присутності каталізатора) ?
Завдання до самостійної роботи
Здійснити перетворення:
Перетворити в декілька стадій:
2-Метилбутан → 2-бромо-3,3,4,4-тетраметилгексан.
2-Метилпропанова кислота → 2-нітропропан.
2-Метилпропанова кислота → 2,3-диметил-2-хлоробутан.
Пропан → 2-бромо-2-метилбутан.
2,2-Диметилбутан → 3-бромо-2,2,3,4,5,5-гексаметилгексан.
3,3-Диметилбутанова кислота → 2,2-диметилпропансульфохлорид.
2-Метил-2-бутен → 3-метил-2-бутансульфохлорид.
3-Йод-2-метилпентан → 2-бромо-2-метилпентан.
Виконати завдання:
[2], № 1.1.3, 5, 7, 10, 12,13,19, 20, 21, 22, 24, 25, 26,27, 36 .
Лабораторна робота 3 Тема: Методи добування та властивості ненасичених вуглеводнів
Мета роботи: Вивчення методів добування та хімічних властивостей алкенів.
Тривалість виконання: 4 год.
Теоретична частина
Алкени містять подвійний зв’язок, що складається із s- та p-зв’язків. Присутність у алкенах p-зв’язку зумовлює їх високу реакційну здатність у реакціях приєднання та окиснення. Реакції приєднання в залежності від умов можуть відбуватися за іонним та радикальним механізмами. Алкени легко окиснюються різними окисниками з утворенням різних продуктів окиснення: оксидів, гліколей, альдегідів та кетонів, карбонових кислот, ненасичених спиртів. Важливою реакцією алкенів є полімеризація, на основі якої отримують високомолекулярні сполуки. Алкени в лабораторії добувають дегідрогалогенуванням галогенопохідних та дегідратацією спиртів (реакції відщеплення). [1, с.229-253] .
Експериментальна частина
Дослід 1. Добування етилену.
У пробірці готують 5-6 мл суміші, що складається з однієї частини етилового спирту та трьох частин концентрованої сірчаної кислоти, кидають шматочки невипаленої порцеляни (центри кипіння). Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою, закріплюють під невеликим
Рис.3 |
нахилом у штативі та обережно нагрівають (рис.3).
Спостереження:
Рівняння реакції:
|
Дослід 2. Взаємодія етилену з бромною водою
Газ, який виділяється в досліді 1, пропускають в окрему пробірку з бромною водою.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 3.Взаємодія етилену з розчином перманганату калію
Газ, який виділяється в досліді 1, пропускають в окрему пробірку з 0,5 %-им розчином перманганату калію.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 4. Відношення рідких ненасичених вуглеводнів до бромної води
До 2-3 мл бромної води додають 2 мл рідкого ненасиченого вуглево-дню, суміш енергійно струшують.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 5. Відношення рідких ненасичених вуглеводнів до розчину перманганату калію
До 1-2 мл розчину перманганату калію додають 1 мл рідкого ненаси-ченого вуглеводню, суміш енергійно струшують.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 6. Горіння етилену
Етилен із газометра збирають у циліндр. Зібраний етилен запалюють.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 7. Полімеризація стирену
У суху пробірку наливають 3-5 мл стирену (стиролу) і додають кілька кристаликів пероксиду бензоїлу, або 0,5 мл сірчаної кислоти. Нагрівають пробірку на водяній бані протягом 30-40 хвилин.
Спостереження:
Рівняння реакції:
Дослід 8. Деполімеризація полістирену
Пробірку з полістиреном закривають пробкою з газовідвідною труб-кою, і закріплюють у штативі (рис.4). Кінець газовідвідної трубки опуска-ють у суху пробірку, яку охолоджують в бані з холодною водою.
Рис.4. |
Пробірку з полістиреном нагрівають доки в охолоджуваній пробірці збереться достатня кількість рідини – стирену. Отриманий сти-рен ділять на дві частини. До однієї частини додають бромну воду, а до іншої – водний розчин перманганату калію. |
Спостереження:
Рівняння реакцій:
Висновок: