Техніка безпеки

1. Досліди з бромною водою проводити у витяжній шафі. При попаданні бромної води на шкіру уражене місце промити розчином аміаку.

2. При попаданні лугу на шкіру уражене місце промити великою кількістю води та нейтралізувати 1 %-им розчином оцтової кислоти.

3. Після досліду 5 суміш вилити у спеціальний посуд.

Контрольні запитання та завдання

1. Охарактеризуйте хімічні властивості оцтової кислоти та її похідних.

2. Порівняйте кислотні властивості мурашиної, оцтової та трихлороцтової кислот.

3. Наведіть методи добування карбонових кислот на прикладі масляної кислоти.

4. Порівняйте активність в реакціях ацетилювання наступних речовин: ангідрид оцтової кислоти, ацетилхлорид, оцтова кислота, етилацетат. Наведіть пояснення.

5. Наведіть реакції добування вищих жирних кислот із природних жирів.

6. Поясніть поведінку мила в жорсткій воді.

7. Що відбувається на границі розділу шарів води та спиртового розчину мила?

8. Наведіть реакції за допомогою яких можна відрізнити α-, β-, та γ- гідроксикислоти.

9. Застосування ацетооцтового естеру в органічному синтезі.

Завдання до самостійної роботи

Здійснити перетворення:

Перетворити в декілька стадій:

1. 1-Пропанол → 3-пентанон.

2. Ацетилен → етилацетат.

3. Ізопропілкарбінол → триметилоцтова кислота.

4. Ізопропілкарбінол → амід ізовалеріанової кислоти.

5. Етанол → ацетон.

6. Ізомасляна кислота → 2,3-диметилбутан.

7. Пропілбромід → ангідрид масляної кислоти.

8. Пропілбромід → ангідрид пропанової кислоти.

9. Етилен → малоновий естер → метилетилоцтова кислота.

10. Ацетилен → малоновий естер → етилізопропілоцтова кислота.

Виконати завдання :

[2], № 5.1.1-3, 6, 9, 14, 16, 17, 19-24, 28-31;

[3],№594-597, 623, 627, 632, 634, 636-655, 657, 658.

Лабораторна робота 9 Тема: Методи добування та властивості амінів та α-амінокислот

Мета роботи: Вивчення методів добування та хімічних властивостей амінів та α-амінокислот.

Тривалість виконаня: 4 год.

Теоретична частина

Аміни розглядають як похідні аміаку, в якому атоми гідрогену частково або повністю заміщені на вуглеводневі замісники. В залежності від кількості заміщених атомів гідрогену аміни поділяються на: первинні (R-NH₂), вторинні (R-NH-R) та третинні (R₃N). Подібно аміаку аміни проявляють властивості основ завдяки наявності неподіленої пари електронів на атомі нітрогену. При дії кислот відбувається приєднання протона з утворенням позитивно зарядженого заміщеного амонійного катіона:

Аліфатичні аміни сильніші основи ніж аміак, оскільки алкільні групи проявляють позитивний індукційний ефект (є електронодонорними групами) і збільшують електронну густину на атомі нітрогену: СН₃ NH₂. Первинні та вторинні аміни здатні заміщувати атоми гідрогену на алкільні групи (реакції алкілування) та ацильні (реакції ацилювання). При дії нітритної кислоти на первинні аміни утворюються не стійкі солі діазонію, які розкладаються з виділенням азоту та утворенням переважно відповідного спирту.

.

α-Амінокислоти проявляють властивості притаманні як амінам так і карбоновим кислотам, в твердому стані перебувають у вигляді цвіттер-іона

.

Із залишків α-амінокислот L-ряду побудовані білки [1, с.423-442,479-493].