23.Козацтво та його місце в системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні.

З розвитком Запорізької Січі активний наступальний характер придбала боротьба проти турецько-татарської агресії. Козаки не тільки давали відсіч навалам татарських орд і турецьких військ на Україну, але й самі наприкінці 16 в. розгорнули настання на володіння султанської Туреччини і її васала - Кримського ханство, прагнучи перенести воєнні дії на територію ворога.Стратегію цієї боротьби розробив Петро Конашевич-Сагайдачный. Він організовував й особисто керував сухопутними й морськими козацькими походами на володіння султанської Туреччини й Кримського ханства.

Головна концепція стратегії морських походів, розробленої Сагайдачним, полягала в тому, щоб воювати проти ворога на його території. Основним напрямком козацького настання були берега Малої Азії; Ціль - підірвати економічна й військова могутність Туреччини, захоплюючи на якийсь час міцності й прибережні міста, руйнувати їх, спалювати, а турецькі гарнізони знищувати, забирати якнайбільше трофеїв. Головним завданням було звільнення з турецько-татарської неволі бранців.

Козаки атакували кілька фортець одночасно, але основний удар наносився по найбільшому центрі, наприклад, по турецькій столиці - Стамбулу. Знищувався турецький флот у портах і на море.

Петро Сагаидачный розробив й удосконалив також і тактикові морського бою, що було значним внеском у розвиток українського військового мистецтва.Найбільш значною подією 1616 р. у війні козацтва, керованого Петром Сагаидачным, проти султанської Туреччини й Кримського ханства був морський похід, спрямований на Кафу (нині Феодосія) - головний невільничий ринок у Криму. Козаки штурмом опанували потужною з, знищили 14-тисячний турецький гарнізон, звільнили багатьох бранців.

Але не одними лише військовими справами займався Сагайдачний. В 1620 р. він здійснив політичну й суспільно-культурну акцію - відновлення православної ієрархії. Та акція мала велике значення для

захисту української духовності й церкви від агресивних дій Мови Посполитой.Проте козакам Сагайдачного в 1621 р. довелося воювати разом з польським військом проти потужного ворога як Польщі, так й України, - Османської імперії. До козаків звернувся польський король із проханням приєднатися до польського війська, що після цецорского розгрому турецькою армією в 1620 р. виявилося в безвихідному положенні. Султанська Туреччина, вирішивши завоювати Польщу, стала збирати чималі сили.

Протягом Хотинской війни козаки були основним об'єктом турецьких атак. На чолі зі своїм гетьманом вони відбили всі дев'ять штурмів, п'ять із яких були спрямовані безпосередньо й винятково на козацький табір, що представляв собою неприступну міцність. Жодного разу ворог не зміг проникнути за його вали.Цілковитий розгром турецької армії змусив султана погодитися на переговори й висновок миру з Польщею. Потужна турецька армія зазнала нищівної поразки, османський уряд - крах своїх загарбницьких планів відносно Польщі й України. Спроба Османа ІІ поставити на коліна Польщу, ліквідувати козацтво й завоювати Україну провалилася. Протягом пятинедельных боїв султан не добув ні єдиної перемоги, втративши 40% свого війська.

Хотинская війна - вінець полководницької діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного, росту його авторитету в Європі, визнання військового Генія українського козацького гетьмана.