4.Українська національно-демократична революція 1917-1920рр.: доба цр, доба гетьманату Скоропадського, доба Директорії.

У ході світової імперіалістичної війни різко загострилися внутрішні суперечності у всіх країнах, що воювали. Особливо це далося взнаки у Російській імперії . На початку 1917 р. Росію охопила загальнонаціональна криза. У цілому урядовий курс напере­додні лютого 1917 р. можна оцінити як спробу політичного маневру­вання між реакцією і буржуазно-дворянською опозицією. буржуазія, вплив якої у період війни значно посилився, Вона намагалася посісти панівне становище у політичному житті країни і консолідувалась під егідою кадетської партії.Третя— пролетаріат. Незважаючи на його кількісні та якісні зміни у період війни, він все ж залишався відносно згуртованим.

Основна боротьба велася між урядовим і демократичним таборами.Опозиція маневрувала між ними.Лютнева революція 1917 р За характером була буржуазно-демократичною, оскільки передбачала розв'язана тих самих завдань, які стояли перед першою революцією у Росії — повалення царизму і встановлення демократичної ре­спубліки, 8-год. робочого дня, ліквідацію залишків кріпосництва та Ін.

Головною рушійною силою Лютневої революції був пролетаріат. Він же виступав як вождь, гегемон революції.

Лідер буржуазії Мілюков чітко заявив: «Якщо перемога над царизмом відбудеться завдяки революції, то я проти такої перемоги . Коли революційний рух мас став перемагати, "буржуазія приєдналася до революції і тим самим сприяла її прискоренню.

По всій країні страйкувало близько 400 тис. чоловік, причому майже половина з них брала участь у політичних страйках.

3 середини лютого 1917 р. кількість страйків різко зросла. 23 лютого (ст.ст.). у Петрограді величезній демон­страції взяло участь майже 130 тис. трудящих, які йшли з гаслами: «Хліба!», «Геть війну!».

24 лютого в Петрограді у масових страйках і демонстраціях брало участь понад 200 тис. робітників. А 25 лютого розпочався загальний політичний страйк, що охопив понад 300 тис чоловік. Він супровод­жувався мітингами, демонстраціями. У боротьбі з поліцією Демонст­ранти користувалися вже не тільки камінням, але подекуди і зброєю. З'явилися вбиті та поранені. До демонстрантів приєднувалися й сол­дати.

25 і 26 лютого відбулися засідання Бюро ЦК РСДРП, яке визна­чило завдання перевести страйк у збройне повстання, залучивши до нього солдатів гарнізону.

День 27 лютого став вирішальним у розвитку Лютневої буржу­азно-демократичної революції. В цей день на бік повсталих робітників почали масово переходити солдати Петроградського гарнізону.

Пере­мога революції у Петрограді стала очевидною. В ці дні у столиці було вбито і поранено 1382 особи.

Лютнева буржуазно-демократична революція увінчала перемогою багаторічну наполегли­ву боротьбу народів Росії. Лютнева революція докорінно змінила політичну обстановку в країні. Народ завоював політичні свободи. Із в'язниць І заслання повернулися тисячі революціонерів. Партії, що переслідувалися за царизму, стали легальними.

Після правління Тимчасового уряду до влади прийшла ЦР 3-4 березня 1917р. ЦР була створена в Україні,щоб захищати права українців. Метою Цр було досягти самостійності..

Українську національно-демократичну революцію поділяють на три періода:1)правління ЦР – 3-4березня 1917р; 2)Гетьманат Скоропадського – 29квітня 1918р.; 3)Директорія – листопад 1918р.

ЦР була створена в березні 1917р., на чолі якої був М.Грушевський. ЦР прийняла чотири універсали.. За час свого правління вона зробила: 1) утворила УНР. ЦР хотіла лише бути автономною державою Російської імерії, але так як Тимчасовий уряд не давав нам самостійності, тоді ЦР прийняла ІІ універсал 7листопада 1917р., в якому йшлося, що Україна стає незалежною і називається відтепер УНР.

2)ЦР створила міністерства і укр.уряд. Першим міністром був Стешенко(великий діяч). Другий – Огіенко(священослужитель).

3)ЦР створила генеральний секрітаріат. З прийняттям І універсалу ЦР зазначила, що це є законодавчий орган, а тому, якщо є законодавчий оргак, то має бути і виконавчий орган, і таким став генеральний секрітаріат.

4)ЦР прийняла ІV універсал, в якому було зазначено, що УНР – незалежна держава, вільна, суверена.

5)ЦР прийняла Конституцію УНР. Це була перша конституція, хоча вона і була прийнята в останій день правління ЦР 29квітня 1918р.

Причини падіння ЦР:

1)ЦР не чітко визначилась із становленням державного порядку.

2)ЦР не визначилась із аграрним питанням

3)ЦР не визначилась із зовнішньою політикою.

Після ЦР до влади прийшов гетьман П.Скоропадський – 29 квітня 1918р.

П.Скоропадський був нащадком І.Скоропадського, який служив ще при Петрі І, П.Скоропадський зробив багато для держави, більше у культурному плані, але його недостатком було те, що він співробітничав з німецькими окупантами. Німці підтримували П.Скоропадського у захопленні влади.

П.Скоропадський зробив для України:

1)Була створена Українська держава

2)Він зробив дуже багато у культурному плані. Він збудував багато шкіл, технікумів, університетів, він збудував Одеські сільськогосподарські школи, збудував багато бібліотек.

3)Підняв Україну в економічному плані. Налагодив стосунки з іншими державами, відновив біржу, налагодив промисловість.

Недоліком Скоропадського було те, що він співробітничав з іноземними окупантами та иакож не розглянув аграрне питання. Останні роки свого життя Скоропадський провів у Німеччині.

Після Скоропадського до влади прийшла Директорія – 14 листопада 1918р.На чолі був В.Винниченко.

Директорія зробила:

1)Відновлена УНР

2)Акт проголошення «Злуки УНР і ЗУНР».

3)Прийняла український правопис

4)Підняла економіку країни.

Хоча цей уряд і правив за кордоном, але вони зробили дуже багато, але головне, що вони також не розгланули аграрного питання.