6. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур у життєдіяльності бактерій.

Бактерії – мікроскопічні одноклітинні безхлорофільні живі організми – прокаріоти (коки палички звивисті форми) Коки: мікрококи (поодинці) диплококи (попарно), тетракоки стрептококи (ланцюжком), стафілококи (виноградне гроно) сарцини . (у вигляді пакетів). Палички: еубактерії, бацили (d спори < d вегетативн клітини), костри (d спори > d вегетативн клітини) Звивисті: вібріон (!Л завитка) спірили ( декілька завитків) спірохети (10-12 завитків) Структура: постійна: цитоплазма густа рідина, 80% вода, в воді розчинні органічні та неорганічні спол Буває вільною або зв'язаною. Ланцюг має негативний заряд високий осмот тиск 0-20АТ Для підтримки цього тиску клітини поміщують до ізотонічних розчинів (0,85 NaCl) Ph цитопл різне у Гр+ бактерій більш кисле - 3-4 у Гр.- бакт-5-6. Ф-ції утримання необхідн речовин, води; нуклеоїд аналог ядра. З подвійною ниткою ДНК навколо осі РНК, містить 10 " •генів. Білки - не пістони, а поліаміни. Ф-ції спадковість мінливість; рибосоми вільні і зв'язані (прикріплені до мембран) К-сть 5-Ю тис. Хім. склад РНК-60% РНК-40% У прокаріот константа сидементації 70 од, у еукаріот ... од Ф-ції синтез білків; цитоплазматична мембрана подвійний шар фосфоліпідів і шар білків. 70-90% ліпідів .'клітини знаходь в цитоплазм мембрані. Ф-ції транспортування молекул усередину і назовні клітин, осмотичний бар'єр, участь у синтезі клітинної стінки, у діленні, в окисно-відбудовних процесах (одержання енергії), у диханні, в утворенні мезосом; мезосоми структури де накопич АТФ. Впячування або інвагінація усередині клітини. 2-х видів- латеральні, септальні (беруть участь у діленні) Ф-ції участь у діленні, у синтезі екзотоксинів, окисне фосфолірування - аналоги мітохондрій; пери плазматичний простір між цитоплазм мембраною і клітинною стінкою. Знаходяться ферменти що здійснюють транспорт речовин цитоплазму Ф-ції аналог лізосом. непостійні: джгутики тонкі нитки складаються з білка флагеліну, вісь (3000 об/хв) доходить до цитопл тембр, По кількості джгутиків і їхнього розташування бакт ділять: монотрихи 1 дж на полюсі, льофотрихи пучок дж на 1 полюсі, амфітрихи пучок або 1 дж на обох полюсах, перетрихи на всій поверхні. Ф-ції: рух бактерій, антигенна, рецептори для бактеріофагів. Метод виявлення джгут. Складні методи забарвлення-на джгут напиляють розчини срібла або таніна, дж збільшуються в об'ємі потім їх забаровл і спостеріг імерсійним об'єктивом, електронна мікроскопія, вивчають рух бактер у живих препаратах; війчасті або PiLi скл з білка піліна. Їх не видно у світловому мікроскопі Виділяють 2 типи PiLi 1 Common PiLi (загального типу) розташовуються по всій поверхні 2 SexPiLi декілька штук служить для принесення генетичного матеріалу в процесі кон'югації (аналог статевого процесу) Ф-ції PiLi прикріплення до клітин адгезія, збільшення поверхні клітини, антигенна, участь у кон'югації; капсула справжні капсули, мікрокапсули і слизовий шар. До складу капсули входять полісахариди і білки, Ф-ції захист від фагоцитозу, антитіл, чинник патогенності. Методи виявлення капсул: капс погано забарвлюються Вона при складних методах забарвлення видна як oriol – це виявляється методом Іона Капсулу можна побачити електронним мікроскопом; спори – захисні структури, головн ф-ція зберігання виду Спори утв тільки Гр- бактерії. Вони наз бацилами або клостридами. Спори відрізн за хім складом від вегетативних форм бактерій: 1. містять зв'язану воду 2. у спорах особлива речовина Са дипиколінової кислоти. Вона надає спорам стійкості до високих t (>100⁰С) Ф-ції спор: 1) зберігання виду у неблагополучних умовах, 2) забарвлення за Грамом-спора не забарвлена, 3) складні методи забарвлення(забарв по Цилю-Нільсону) (забарвл карболовим фуксином при підігріванні. Сп заб в червоний колір, їхні оболонка розпушується . бактерії також заб в черв колір, оброб препарат кислотою, спори не втрачають забарв залишаються червоними, бактер забарвл, дозабарвл метоленовим синім –спори залишаються червоними,бактер синіми).

Включення в цитоплазму – містить запасні живильні речовини: глікоген, жири, поліметафосфати (зерна волютину). Зерна волютину характерні для збудника дифтерії. Вони розташовуються на кінцях бактерій і нагадують сірники. Зерна волютину забарвлюються в інший колір, чим бактерії тому що мають іншу хімічну природу. Це називається метахромазією.