- •2.Відкриття організмів Левенгуком.Основні етапи розвитку мікробіології.Внесок Пастера,Коха в мікробіологію.
- •4. Оригінальні методи мікробіологічних досліджень. Значення мікроскопії.
- •5.Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів.Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки,протопласти,сферопласти.L-форми бактерій.
- •6. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур у життєдіяльності бактерій.
- •7.Морфологія та класифікація найпростіших.Морфологія та будова спірохет.
- •8. Особливості морфології і фізіології грибів.
- •9.Методи мікроскопії.Виготовлення бактеріологічних препаратів.Барвники та фарбуючі розчини,прості та складні методи фарбування.
- •11.Принципи організації,апаратура і режим роботи бактеріологічної,серологічної та вірусологічної лабораторій.
- •13.Конструктивний та енергетичний метаболізм.Класифікація бактерій за типами живлення.
- •14. Типи і механізми живлення мо. Механізми проникнення поживних речовин в бактер клітину. Хімічний склад мо. Значення складових компонентів. Поживні середовища. Вимоги до них. Класиф пожив серед
- •15.Дихання мо. Класифік бактерій за типами дихання. Аеробний і анаеробний типи дихання. Бродіння. Ферменти і структури міо. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •16. Ферменти МіО, їх роль в обміні речовин
- •17.Ріст і способи розмноження бактерій.Механізми клітинного поділу,фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •18. Чисті культури мікроорг, принципи виділення та індефік.
- •19.Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи, контроль за ефективністю стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •21.Походження та еволюція мо.Сучасна класифікація прокаріотів.Основні таксони.Систематика та номенклатура бактерій.Вид як основна таксономічна одиниця.
- •22.Систематика, номенклатура і класифікація бактерій
- •25.Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутації, рекомбінації і селекції в еволюції мікробів.
- •27.Генетичні методи дослідження мікроорганізмів. Полімеразна ланцюгова реакція. Її суть і практичне використання.
- •28. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії.
- •29.Роль Флемінга о., Чейна. Е, Флорі г., Ваксмана е. У створенні перших антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням та за механізмом дії на мікроорганізми.
- •30.Антагонізм у мікроорганізмів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.
- •33.Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
- •36. Періоди інфекційного захворювання. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Поширення мікроорганізмів в макроорганізмі. Форми інфекційного процесу. Бактеро- і вірусоносійсьтво.
- •37. Історія відкриття та головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів і їх оцінки.
- •38. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.
- •39. Бактеріофаги, історія вивчення. Структура, класифікація фагів по морфології. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне застосування бактеріофагів.
- •40. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивності взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.
- •41. Cучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •44.Реакція вірусної гемаглютинації і гемадсорбції.Механізм, практичне використання.
- •45.Серологічні реакції, які використовують у вірусології. Реакція вірус нейтралізації, механізм, практичне використання.
- •46.Реакція Гальмування Гемаглютинації, її механізм…
- •47.Реакція зв’язування комплементу, її суть, оцінка. Особливості постановки реакції…
- •48.Реакції з міченими антитілами і антигенами у вірусології. Ріф.
- •49. Використання клітинних культур у вір. Кла-я культур клітин. Поживні середовища для культивув. Клітин. Підтримуючі та ростові середовща.
- •50. Види взаємодії вірусів і клітин. Ха-ка продуктивної взаємодії, етапи.
- •51.Особливоті патогенезу вір.Інф. Гостра та персистентна вір. Інф.
- •52. Імунологічні особлив. Вір.Інф. Фактори противірусного імунітету. Інтерферони,Вірусні інгібітори.
- •53. Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вір.,її види.
- •54. Неспецифічні фактори захисту макроорганізму від вірусних антигенів,їх ха-ка. Інтерферони (ά,ϐ,ɣ), клітини що їх продукують, рекомбінанті інтерферони. Механізм дії інтерферонів, інтерфероногени.
- •55. Вірусні вакцини,кла-я,принципи одержання,вимоги до них,контроль,оцінка ефективності.
- •56. Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова і.І.,Баринга.Е. І Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет(кла-я).Активний та пасивний імунітет.
- •57.Неспецифічні фактори захисту.Комплемент. Фагоцитоз
- •60. Імунна система макроорганізму. Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія в імунній системі. Імунотропні препарати, імунокорекція.
- •62. Гіперчутливість негайного (гнт) і уповільненого (гут) типу їх механізм відмінності. Антиалергійні препарати
- •63. Взаємодія клітин в імунній відповіді
- •64. Порівняльна хар-ка т і в лімфоцитів
- •65.Центральнi та периферiйнi органи iмунноi системи.Iмуномодулятори.
- •67.Антигени, їх хімічна природа.Повноцiннi і неповноцінні антигени.Антигенна структура бактерій.Практичне використання антигенів мiкроорганiзмiв.Аутоантигени..
- •68.Ангитени,умови антигенностi,будова.Види антигенноi специфiчности.Антигенна структура вiрусiв.
- •69.Антигени гiстосумiсностi (мнс,нlа), хим.Природа, розташування.Пухлиноасоцiйованi антигени,cd-антигени.Iх характеристика.
- •70.Антитiла,iх природа.Класиф.Iмуноглобулiнiв.Мiсце синтезу,динамiка продукцii антитiл.Аутоантитiла.
- •71.Антитоксини,iх властивостi,механiзм дii.Принципи одержанная антитоксичних сироваток.Одиницi вимiру,практичне використання.
- •72.Серологiчнi реакцii,iх характеристика,основнi типи,практичне використання.Реакцiя агглютинацii,механiзм,рiзновиди.Практичне використання.
- •75.Методи
- •76. Імунна система макроорганізму. Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія в імунній системі. Імунотропні препарати, імунокорекція.
- •80. Гіперчутливість негайного (гнт) і уповільненого (гут) типу їх механізм відмінності. Антиалергійні препарати
- •81. Гібридомна технологія, моноклональні антитіла.
- •82.Імунодефіцитні стани
- •85. Хімічні вакцини. Асоційовані вакцини
- •86. Анатоксини, одержання, очистка, одиниці виміру, використання, оцінка. Мікробіологічні основи промислового виробництва анатоксинів.
- •87. Корпускулярні вакцини, класифікація
6. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур у життєдіяльності бактерій.
Бактерії – мікроскопічні одноклітинні безхлорофільні живі організми – прокаріоти (коки палички звивисті форми) Коки: мікрококи (поодинці) диплококи (попарно), тетракоки стрептококи (ланцюжком), стафілококи (виноградне гроно) сарцини . (у вигляді пакетів). Палички: еубактерії, бацили (d спори < d вегетативн клітини), костри (d спори > d вегетативн клітини) Звивисті: вібріон (!Л завитка) спірили ( декілька завитків) спірохети (10-12 завитків) Структура: постійна: цитоплазма густа рідина, 80% вода, в воді розчинні органічні та неорганічні спол Буває вільною або зв'язаною. Ланцюг має негативний заряд високий осмот тиск 0-20АТ Для підтримки цього тиску клітини поміщують до ізотонічних розчинів (0,85 NaCl) Ph цитопл різне у Гр+ бактерій більш кисле - 3-4 у Гр.- бакт-5-6. Ф-ції утримання необхідн речовин, води; нуклеоїд аналог ядра. З подвійною ниткою ДНК навколо осі РНК, містить 10 " •генів. Білки - не пістони, а поліаміни. Ф-ції спадковість мінливість; рибосоми вільні і зв'язані (прикріплені до мембран) К-сть 5-Ю тис. Хім. склад РНК-60% РНК-40% У прокаріот константа сидементації 70 од, у еукаріот ... од Ф-ції синтез білків; цитоплазматична мембрана подвійний шар фосфоліпідів і шар білків. 70-90% ліпідів .'клітини знаходь в цитоплазм мембрані. Ф-ції транспортування молекул усередину і назовні клітин, осмотичний бар'єр, участь у синтезі клітинної стінки, у діленні, в окисно-відбудовних процесах (одержання енергії), у диханні, в утворенні мезосом; мезосоми структури де накопич АТФ. Впячування або інвагінація усередині клітини. 2-х видів- латеральні, септальні (беруть участь у діленні) Ф-ції участь у діленні, у синтезі екзотоксинів, окисне фосфолірування - аналоги мітохондрій; пери плазматичний простір між цитоплазм мембраною і клітинною стінкою. Знаходяться ферменти що здійснюють транспорт речовин цитоплазму Ф-ції аналог лізосом. непостійні: джгутики тонкі нитки складаються з білка флагеліну, вісь (3000 об/хв) доходить до цитопл тембр, По кількості джгутиків і їхнього розташування бакт ділять: монотрихи 1 дж на полюсі, льофотрихи пучок дж на 1 полюсі, амфітрихи пучок або 1 дж на обох полюсах, перетрихи на всій поверхні. Ф-ції: рух бактерій, антигенна, рецептори для бактеріофагів. Метод виявлення джгут. Складні методи забарвлення-на джгут напиляють розчини срібла або таніна, дж збільшуються в об'ємі потім їх забаровл і спостеріг імерсійним об'єктивом, електронна мікроскопія, вивчають рух бактер у живих препаратах; війчасті або PiLi скл з білка піліна. Їх не видно у світловому мікроскопі Виділяють 2 типи PiLi 1 Common PiLi (загального типу) розташовуються по всій поверхні 2 SexPiLi декілька штук служить для принесення генетичного матеріалу в процесі кон'югації (аналог статевого процесу) Ф-ції PiLi прикріплення до клітин адгезія, збільшення поверхні клітини, антигенна, участь у кон'югації; капсула справжні капсули, мікрокапсули і слизовий шар. До складу капсули входять полісахариди і білки, Ф-ції захист від фагоцитозу, антитіл, чинник патогенності. Методи виявлення капсул: капс погано забарвлюються Вона при складних методах забарвлення видна як oriol – це виявляється методом Іона Капсулу можна побачити електронним мікроскопом; спори – захисні структури, головн ф-ція зберігання виду Спори утв тільки Гр- бактерії. Вони наз бацилами або клостридами. Спори відрізн за хім складом від вегетативних форм бактерій: 1. містять зв'язану воду 2. у спорах особлива речовина Са дипиколінової кислоти. Вона надає спорам стійкості до високих t (>1000С) Ф-ції спор: 1) зберігання виду у неблагополучних умовах, 2) забарвлення за Грамом-спора не забарвлена, 3) складні методи забарвлення(забарв по Цилю-Нільсону) (забарвл карболовим фуксином при підігріванні. Сп заб в червоний колір, їхні оболонка розпушується . бактерії також заб в черв колір, оброб препарат кислотою, спори не втрачають забарв залишаються червоними, бактер забарвл, дозабарвл метоленовим синім –спори залишаються червоними,бактер синіми).
Включення в цитоплазму – містить запасні живильні речовини: глікоген, жири, поліметафосфати (зерна волютину). Зерна волютину характерні для збудника дифтерії. Вони розташовуються на кінцях бактерій і нагадують сірники. Зерна волютину забарвлюються в інший колір, чим бактерії тому що мають іншу хімічну природу. Це називається метахромазією.