- •2.Відкриття організмів Левенгуком.Основні етапи розвитку мікробіології.Внесок Пастера,Коха в мікробіологію.
- •4. Оригінальні методи мікробіологічних досліджень. Значення мікроскопії.
- •5.Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів.Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки,протопласти,сферопласти.L-форми бактерій.
- •6. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур у життєдіяльності бактерій.
- •7.Морфологія та класифікація найпростіших.Морфологія та будова спірохет.
- •8. Особливості морфології і фізіології грибів.
- •9.Методи мікроскопії.Виготовлення бактеріологічних препаратів.Барвники та фарбуючі розчини,прості та складні методи фарбування.
- •11.Принципи організації,апаратура і режим роботи бактеріологічної,серологічної та вірусологічної лабораторій.
- •13.Конструктивний та енергетичний метаболізм.Класифікація бактерій за типами живлення.
- •14. Типи і механізми живлення мо. Механізми проникнення поживних речовин в бактер клітину. Хімічний склад мо. Значення складових компонентів. Поживні середовища. Вимоги до них. Класиф пожив серед
- •15.Дихання мо. Класифік бактерій за типами дихання. Аеробний і анаеробний типи дихання. Бродіння. Ферменти і структури міо. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •16. Ферменти МіО, їх роль в обміні речовин
- •17.Ріст і способи розмноження бактерій.Механізми клітинного поділу,фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •18. Чисті культури мікроорг, принципи виділення та індефік.
- •19.Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи, контроль за ефективністю стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •21.Походження та еволюція мо.Сучасна класифікація прокаріотів.Основні таксони.Систематика та номенклатура бактерій.Вид як основна таксономічна одиниця.
- •22.Систематика, номенклатура і класифікація бактерій
- •25.Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутації, рекомбінації і селекції в еволюції мікробів.
- •27.Генетичні методи дослідження мікроорганізмів. Полімеразна ланцюгова реакція. Її суть і практичне використання.
- •28. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії.
- •29.Роль Флемінга о., Чейна. Е, Флорі г., Ваксмана е. У створенні перших антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням та за механізмом дії на мікроорганізми.
- •30.Антагонізм у мікроорганізмів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.
- •33.Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
- •36. Періоди інфекційного захворювання. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Поширення мікроорганізмів в макроорганізмі. Форми інфекційного процесу. Бактеро- і вірусоносійсьтво.
- •37. Історія відкриття та головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів і їх оцінки.
- •38. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.
- •39. Бактеріофаги, історія вивчення. Структура, класифікація фагів по морфології. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне застосування бактеріофагів.
- •40. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивності взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.
- •41. Cучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •44.Реакція вірусної гемаглютинації і гемадсорбції.Механізм, практичне використання.
- •45.Серологічні реакції, які використовують у вірусології. Реакція вірус нейтралізації, механізм, практичне використання.
- •46.Реакція Гальмування Гемаглютинації, її механізм…
- •47.Реакція зв’язування комплементу, її суть, оцінка. Особливості постановки реакції…
- •48.Реакції з міченими антитілами і антигенами у вірусології. Ріф.
- •49. Використання клітинних культур у вір. Кла-я культур клітин. Поживні середовища для культивув. Клітин. Підтримуючі та ростові середовща.
- •50. Види взаємодії вірусів і клітин. Ха-ка продуктивної взаємодії, етапи.
- •51.Особливоті патогенезу вір.Інф. Гостра та персистентна вір. Інф.
- •52. Імунологічні особлив. Вір.Інф. Фактори противірусного імунітету. Інтерферони,Вірусні інгібітори.
- •53. Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вір.,її види.
- •54. Неспецифічні фактори захисту макроорганізму від вірусних антигенів,їх ха-ка. Інтерферони (ά,ϐ,ɣ), клітини що їх продукують, рекомбінанті інтерферони. Механізм дії інтерферонів, інтерфероногени.
- •55. Вірусні вакцини,кла-я,принципи одержання,вимоги до них,контроль,оцінка ефективності.
- •56. Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова і.І.,Баринга.Е. І Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет(кла-я).Активний та пасивний імунітет.
- •57.Неспецифічні фактори захисту.Комплемент. Фагоцитоз
- •60. Імунна система макроорганізму. Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія в імунній системі. Імунотропні препарати, імунокорекція.
- •62. Гіперчутливість негайного (гнт) і уповільненого (гут) типу їх механізм відмінності. Антиалергійні препарати
- •63. Взаємодія клітин в імунній відповіді
- •64. Порівняльна хар-ка т і в лімфоцитів
- •65.Центральнi та периферiйнi органи iмунноi системи.Iмуномодулятори.
- •67.Антигени, їх хімічна природа.Повноцiннi і неповноцінні антигени.Антигенна структура бактерій.Практичне використання антигенів мiкроорганiзмiв.Аутоантигени..
- •68.Ангитени,умови антигенностi,будова.Види антигенноi специфiчности.Антигенна структура вiрусiв.
- •69.Антигени гiстосумiсностi (мнс,нlа), хим.Природа, розташування.Пухлиноасоцiйованi антигени,cd-антигени.Iх характеристика.
- •70.Антитiла,iх природа.Класиф.Iмуноглобулiнiв.Мiсце синтезу,динамiка продукцii антитiл.Аутоантитiла.
- •71.Антитоксини,iх властивостi,механiзм дii.Принципи одержанная антитоксичних сироваток.Одиницi вимiру,практичне використання.
- •72.Серологiчнi реакцii,iх характеристика,основнi типи,практичне використання.Реакцiя агглютинацii,механiзм,рiзновиди.Практичне використання.
- •75.Методи
- •76. Імунна система макроорганізму. Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія в імунній системі. Імунотропні препарати, імунокорекція.
- •80. Гіперчутливість негайного (гнт) і уповільненого (гут) типу їх механізм відмінності. Антиалергійні препарати
- •81. Гібридомна технологія, моноклональні антитіла.
- •82.Імунодефіцитні стани
- •85. Хімічні вакцини. Асоційовані вакцини
- •86. Анатоксини, одержання, очистка, одиниці виміру, використання, оцінка. Мікробіологічні основи промислового виробництва анатоксинів.
- •87. Корпускулярні вакцини, класифікація
4. Оригінальні методи мікробіологічних досліджень. Значення мікроскопії.
Принцип роботи імерсійного мікроскопа. σ – дозволяюча здатність – найменша відстань між двома крапками, на якій вони спостерігаються окремо. Оригінальні методи мікроб досліджень: мікроскопічний (імерсійна, фазовоконтрастна, темнопольна, електронна), бактеріоскопічний (приготування мазка з досліджуваного матеріалу, фарбування його і мікроскопія) бактеріологічний (посів досліджуваного матеріалу на поживні середовища, виділення чистої культури її ідентифікація) біологічний (зараження досліджуваним матеріалом лабораторних тварин з наступним виділенням чистої культури збудника і її ідентифікацію або визначення природи токсину) серологічний (виявлення антигена в досліджуваному матеріалі або антитіл у крові) алергічний (виявлення підвищеної чутливості організму до алергена – збудника захворювання). Мікроскопія можливість вивчити морфологічні та тинкторіальні особливості збудника. Особливості МіО: мікроскоп розмір (10…..) порівняно проста організація, висока біохімічна активність, висока швидкість розмноження, еластичність метаболізму, всюдисущність, наявність патогенних властивостей. Прокаріоти – доядерні одноклітинні найпростіші форми життя які не мають ядерної мембрани і високоорганізованих органел. Це бактерії, актиноміцети мікоплазми рикетсії спірохети хламідії ціанобактерії (мають одну нитку ДНК замкнену в кільце, мезосоми замість мітохондрій, периплазматичний простір замість лізосом) Еукаріоти мають оформлене ядро і високоорганізовані органели, одноклітинні та багатоклітинні організми – тварини гриби водорості.
5.Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів.Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки,протопласти,сферопласти.L-форми бактерій.
Ознака |
Прокаріоти |
Еукаріоти |
Розмір |
0,5-5 мкм |
40мкм |
Життєві форми |
Одноклітинні,нитчасті |
Одноклітинні,нитчасті,багатоклітинні |
Генетичний матеріал |
Кільцева ДНК знаходиться в цитоплазмі.Немає сформованих ядра,хромосом,ядерця |
Лінійна ДНК зв'язана з білками і РНК утворює хромосоми,що знах. в ядрі |
Органели |
Рибосоми-дрібні,ЕПР відсутній,оргрнел мало і жодна не має подвійної мембрани.Внутрішні мембрани зустрічаються рідко,на них відбувається дихання і фотосинтез |
Багато органел.Всі вони вкриті одинарною(КГ,ЕПР,лізосоми) або подвійною(ядро,мітохондрії,хлоропласти) оболонками. |
Склад клітинних оболонок |
Тверді,складаються з полісахаридів та амінокислот.Речовина,що надає міцності-муреїн |
У наземних рослин і грибів оболонки тверді,містять полісахариди.Реч.,що надає міцності рослинам-целюлоза,грибам-хітин |
Структури для дихання фотосинтезу |
У бактерій-мезосоми,у ціаней-цитоплазматичні мембрани |
Мітохондрії |
|
Мембрани,що не мають специфічної упаковки(хлоропласти відсутні) |
Хлоропласти,що мають спеціальні мембрани,які утворюють ламели |
Здатність до фіксації молекул. азоту |
Деякі здатні |
Не здатні |
Форми бактерій з дефектом синтезу кліт. стінки можуть бути створені лише в експериментальних умовах.Для цього,оброблені лізоцимом бактерії поміщують в розчин,осмотичний тиск якого однаковий з осмотичним тиском всередині мо і якщо мо виживають,то вони можуть існувати у вигляді сферичних тіл.Так з грампозитивних бактерій утворюються протопласти(позбавлені кліт. стінки),а з грамнегативних-сферопласти(з частково зруйнованою кліт. стінкою).
L-форми — особливі форми бактерій, які втратили клітинну стінку (частково або повністю). . Назву отримали на честь Лістеровського інституту у Лондоні.На відміну від сферопластів та протопластів, які не можуть розмножуватись, L-форми зберігають здатність до розмноження та розвитку. L-форми утворюються при дії агентів, що блокують синтез клітинної оболонки (антибіотики), в умовах підвищеної осмотичної концентрації середовища. Найбільш активними агентами індукції L-форм є антибіотики типу пеніциліна та циклосерина. Культивування на середовищах з підвищеним вмістом деяких амінокислот, також дає подібний результат.L-форми описані майже для всіх патогенних та умовно-патогенних бактерій.