- •2.Відкриття організмів Левенгуком.Основні етапи розвитку мікробіології.Внесок Пастера,Коха в мікробіологію.
- •4. Оригінальні методи мікробіологічних досліджень. Значення мікроскопії.
- •5.Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів.Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки,протопласти,сферопласти.L-форми бактерій.
- •6. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур у життєдіяльності бактерій.
- •7.Морфологія та класифікація найпростіших.Морфологія та будова спірохет.
- •8. Особливості морфології і фізіології грибів.
- •9.Методи мікроскопії.Виготовлення бактеріологічних препаратів.Барвники та фарбуючі розчини,прості та складні методи фарбування.
- •11.Принципи організації,апаратура і режим роботи бактеріологічної,серологічної та вірусологічної лабораторій.
- •13.Конструктивний та енергетичний метаболізм.Класифікація бактерій за типами живлення.
- •14. Типи і механізми живлення мо. Механізми проникнення поживних речовин в бактер клітину. Хімічний склад мо. Значення складових компонентів. Поживні середовища. Вимоги до них. Класиф пожив серед
- •15.Дихання мо. Класифік бактерій за типами дихання. Аеробний і анаеробний типи дихання. Бродіння. Ферменти і структури міо. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •16. Ферменти МіО, їх роль в обміні речовин
- •17.Ріст і способи розмноження бактерій.Механізми клітинного поділу,фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •18. Чисті культури мікроорг, принципи виділення та індефік.
- •19.Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи, контроль за ефективністю стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •21.Походження та еволюція мо.Сучасна класифікація прокаріотів.Основні таксони.Систематика та номенклатура бактерій.Вид як основна таксономічна одиниця.
- •22.Систематика, номенклатура і класифікація бактерій
- •25.Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутації, рекомбінації і селекції в еволюції мікробів.
- •27.Генетичні методи дослідження мікроорганізмів. Полімеразна ланцюгова реакція. Її суть і практичне використання.
- •28. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії.
- •29.Роль Флемінга о., Чейна. Е, Флорі г., Ваксмана е. У створенні перших антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням та за механізмом дії на мікроорганізми.
- •30.Антагонізм у мікроорганізмів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.
- •33.Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
- •36. Періоди інфекційного захворювання. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Поширення мікроорганізмів в макроорганізмі. Форми інфекційного процесу. Бактеро- і вірусоносійсьтво.
- •37. Історія відкриття та головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів і їх оцінки.
- •38. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.
- •39. Бактеріофаги, історія вивчення. Структура, класифікація фагів по морфології. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне застосування бактеріофагів.
- •40. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивності взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.
- •41. Cучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •44.Реакція вірусної гемаглютинації і гемадсорбції.Механізм, практичне використання.
- •45.Серологічні реакції, які використовують у вірусології. Реакція вірус нейтралізації, механізм, практичне використання.
- •46.Реакція Гальмування Гемаглютинації, її механізм…
- •47.Реакція зв’язування комплементу, її суть, оцінка. Особливості постановки реакції…
- •48.Реакції з міченими антитілами і антигенами у вірусології. Ріф.
- •49. Використання клітинних культур у вір. Кла-я культур клітин. Поживні середовища для культивув. Клітин. Підтримуючі та ростові середовща.
- •50. Види взаємодії вірусів і клітин. Ха-ка продуктивної взаємодії, етапи.
- •51.Особливоті патогенезу вір.Інф. Гостра та персистентна вір. Інф.
- •52. Імунологічні особлив. Вір.Інф. Фактори противірусного імунітету. Інтерферони,Вірусні інгібітори.
- •53. Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вір.,її види.
- •54. Неспецифічні фактори захисту макроорганізму від вірусних антигенів,їх ха-ка. Інтерферони (ά,ϐ,ɣ), клітини що їх продукують, рекомбінанті інтерферони. Механізм дії інтерферонів, інтерфероногени.
- •55. Вірусні вакцини,кла-я,принципи одержання,вимоги до них,контроль,оцінка ефективності.
- •56. Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова і.І.,Баринга.Е. І Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет(кла-я).Активний та пасивний імунітет.
- •57.Неспецифічні фактори захисту.Комплемент. Фагоцитоз
- •60. Імунна система макроорганізму. Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія в імунній системі. Імунотропні препарати, імунокорекція.
- •62. Гіперчутливість негайного (гнт) і уповільненого (гут) типу їх механізм відмінності. Антиалергійні препарати
- •63. Взаємодія клітин в імунній відповіді
- •64. Порівняльна хар-ка т і в лімфоцитів
- •65.Центральнi та периферiйнi органи iмунноi системи.Iмуномодулятори.
- •67.Антигени, їх хімічна природа.Повноцiннi і неповноцінні антигени.Антигенна структура бактерій.Практичне використання антигенів мiкроорганiзмiв.Аутоантигени..
- •68.Ангитени,умови антигенностi,будова.Види антигенноi специфiчности.Антигенна структура вiрусiв.
- •69.Антигени гiстосумiсностi (мнс,нlа), хим.Природа, розташування.Пухлиноасоцiйованi антигени,cd-антигени.Iх характеристика.
- •70.Антитiла,iх природа.Класиф.Iмуноглобулiнiв.Мiсце синтезу,динамiка продукцii антитiл.Аутоантитiла.
- •71.Антитоксини,iх властивостi,механiзм дii.Принципи одержанная антитоксичних сироваток.Одиницi вимiру,практичне використання.
- •72.Серологiчнi реакцii,iх характеристика,основнi типи,практичне використання.Реакцiя агглютинацii,механiзм,рiзновиди.Практичне використання.
- •75.Методи
- •76. Імунна система макроорганізму. Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія в імунній системі. Імунотропні препарати, імунокорекція.
- •80. Гіперчутливість негайного (гнт) і уповільненого (гут) типу їх механізм відмінності. Антиалергійні препарати
- •81. Гібридомна технологія, моноклональні антитіла.
- •82.Імунодефіцитні стани
- •85. Хімічні вакцини. Асоційовані вакцини
- •86. Анатоксини, одержання, очистка, одиниці виміру, використання, оцінка. Мікробіологічні основи промислового виробництва анатоксинів.
- •87. Корпускулярні вакцини, класифікація
1.Визначення мікробіології як науки.Галузі мікробіології.Предмет і завдання медичної мікробіології.Тенденції розвитку сучасної мікробіології.Значення медичної мікробіології в практичній діяльності лікаря стоматологаю
Мікробіологія — галузь науки, яка займається дослідженням мрфології, фізіології, біохімії, молекулярної біології, генетики, екології мікроорганізмів, їх ролі і значення в кругообігу речовин, у патології людини, тварин і рослин.
Галузі мікробіології:-бактеріологія-мікологія-протозоологія-вірусологія-імунологія
Завдання медичної мікробіології-вивчення етіології інфекційних хвороб,практичне застсування методів мікробіологічної діагностики,специфічної профілактики та терапії
Предмет медичної мікробіології-такі види мо,які в процесі еволюційного розвитку адаптувалися до людського організму,в ньому накопичуються,розмножуються,ведуть паразитичну діяльність,викликаючи інфекційні захворювання.
Зараз активно прогресує галузь синтетичної мікробіології,створюються нові генетично змінені форми мікробів,проводяться маніпуляції з різними генами.
2.Відкриття організмів Левенгуком.Основні етапи розвитку мікробіології.Внесок Пастера,Коха в мікробіологію.
Левенгук-сконструював мікроскоп і зміг розгледіти рухливих дрібних істот.Він зробив першу морфологічну класифікацію бактерій.
Пастер- основоположник наукової мікробіології.Він довів неможливість самозародження життя,запропонував методи стерилізації та пастеризації.Обгрунтував роль мо у виникненні захворювань.Довів,що мо спричинюють гниття та бродіння. Відкрив анаеробів,отримав вакцину проти сибірки і сказу.
Кох-удосконалив мікробіологічну техніку,застосував імерсійні об'єктиви, мікрофотографію,використав анілінові барвники.Запропонував метод виділення чистої культури на щільні поживні середовища.Відкрив збудників туберкульоза і холери, обгрунтував терію та практику дезінфекції.
Етапи розвитку мікробіології:-евристичний-морфологічний-фізіологічни-хіміотерапевтичний-імунологічний-вірусологічний-молекулярно-генетичний
3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки.Роль Самойловича, Дженера, Мечнікова, Івановського, Ерліха, Виноградського, Берінга, Рамона, Домагка, Флемінга, Заболотного, Зільбера, Жданова, Чумакова, бернета.Розвиток мікробіології в Україні.
Самойлович-досліджував чуму,запрпонував сортування хворих,роботу медперсоналу в чумних джерелах.
Мечніков-звернув увагу на роль мікробів у житті людини,започаткував учення про нормальну мікрофлору.Запропонував пробіотичні препарати,заклав основи герентології та вчення про дисбактеріози.Заснував бактеріологічну станцію і почав застосовувати щеплення проти сказу.
Виноградський-довів явище хемосинтезу і кругообігу речовин за рахунок життєдіяльності мікробів.
Ерліх-досліджував вплив на трипаносоми барвників і довів їх згубну дію,ввів поняття вибіркової дії хіміопрепаратів.
Домагк-відкрив пронтозил і довів його активність проти бактерій.
Флемінг-відкрив пеніцилін.
Дженнер-запрпонував для профілактики натуральної віспи щеплення матеріалом,одержаним із пустул корів,хворих на коров'ячу віспу.
Зільбер-сформував вірусо-генетичну концепцію виникнення злоякісних пухлин.
Жданов-вчення про універсальну векторну роль вірусів як реголяторів генофонду біосфери.
Заболотний-відкрив інститут мікробіології у Києві.
Чумаков-вивчав збудників трансмісивних вірусних інфекцій та запропонував вакцини проти них.
Розвиток в Україні
Учень Л. Пастера, найближчий співробітник і друг І.І. Мечникова, M.Ф.Гамалія заснував у 1886 р. другу в світі пастерівську станцію в Одесі і першим на практиці почав застосовувати щеплення проти сказу.Загальну пошану здобув своїми працями видатний український мікробіолог Заболотний. Він організував першу в світі кафедру епідеміології при Одеському медичному інституті. Багато зусиль і праці віддав Д.К. Заболотний вивченню чуми, холери, сифілісу,дифтерії, черевного й висипного тифів.Теоретичні дослідження мінливості мікроорганізмів і бактеріофагів (В. Г.Дроботько, Г. О. Ручко, К. Г. Бельтюкова, Г. М. Френкель та ін.) знайшлипрактичне застосування в профілактиці лікування дизентерії,стафілококових хвороб.