33.Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.

Екзотоксини – легко декретуються з клітини у навколишнє середовище. Високотоксичні,характеризуються вибірковим ураженням певних органів і тканин. Складаються з білкових речовин,мають властивості ферментів,розщеплються протеолітичними ферментами. Термолабільні(деякі термостабільні).Під впливом формаліну (0,3-0,4%) і температури +38…40С переходять в анатоксини. Індукують в організмі утворення високоактивних антитоксичних антитіл.

Ендотоксини –міцно зв’язані з тілом бактеріальної клітини. Менш токсичні,вибіркова дія виражена слабко. Складаються з гліцидолідопротеїнових комплексів, гліцидоліпідних і полісахаридних специфічних сполук.Термостабільні. Під впливом формаліну і температури частково знешкоджуються. Викликають в організмі утворення антибактеріальних антитіл – аглютинінів, преципітинів,лізинів,комплементзв’язуючих.

34. Фази розвитку інфекційного процесу. Механізм зараження патогенними мікроорганізмами. Бактеріемія, токсинемія, сепсис. Періоди інфекційного захворювання.

Для виникнення інфекційного процесу необхідно, щоб хвороботворний мікроб у тій чи іншій дозі проник у сприятливий макроорганізм та призвів до певної руйнівної дії. Кількість мікробів має бути достатньою. Щоб вони змогли впоратись з резистентністю та факторами імунітету макроорганізму.

Фактори патогенності, щоб досягти кінцевої мішені, проходять через цитоплазматичну мембрану і клітинну стінку мікроорганізмів. При цьому велике значення має одно етапний транспорт ефекторних молекул патогенності із цитоплазми бактерій у цитозоль клітини макроорганізму, де вони призвоять до змін цитоплазматичних білків.

Бактеріемія – здатність бактерій під час розвитку інфекційного процесу надходити з первинного вогнища у кров і розноситись по всьому організму.

Токсинемія – стан зумовлений токсигенними бактеріями.

Сепсис – це стан при якому в лімфі та крові розмножуються і постійно перебувають мікроорганізми.

Періоди розвитку інфекції:

-інкубаційний

-провісників(продромальний)

-розпалу хвороби

-реконвалесцепції (одужання)

35. Роль макроорганізма в інфекційному процесі. Імунологічна реактивність організму дитини. Вплив навколишнього середовища і соціальних умов на появу і розвиток інфекційних процесів у людини. Персистенція бактерій і вірусів. Рецидив, реінфекція, суперінфекція.

Резистентність макроорганізму до інфекції визначається умовами середовища, в якому він перебуває. Умови зовнішнього і соціального середовища можуть підвищити, або знизити резистентність макроорганізму.

Діти до 6 місяців стійкі до інфекційних захворювань у зв’язку з слабким розвитком ЦНС і наявністю антитіл які передались від матері. Діти більше, ніж дорослі, сприйнятливі до кишкових, стрептококових та стафілококових інфекцій.

Такі фактори навколишнього середовища як температура, ультрафіолетове випромінювання, іонізуюче випромінювання, забруднення повітря, погані гігієнічні умови можуть впливати на появу та розвиток інфекційного процесу. До соціальних факторів належать: голодування, психічні і фізичні травми, перевтома.

Персистенція – тривале перебування в організмі людини бактерій, або вірусів.

Рецидив – повернення симптомів того самого захворювання.

Реінфекція – повторне зараження тим же видом мікроорганізму після перенесеного захворювання.

Суперінфекція – повторне зараження тим же мікробом людини, у якої ще не закінчилось основне захворювання.