- •2.Відкриття організмів Левенгуком.Основні етапи розвитку мікробіології.Внесок Пастера,Коха в мікробіологію.
- •4. Оригінальні методи мікробіологічних досліджень. Значення мікроскопії.
- •5.Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів.Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки,протопласти,сферопласти.L-форми бактерій.
- •6. Морфологія і будова бактерій. Роль окремих структур у життєдіяльності бактерій.
- •7.Морфологія та класифікація найпростіших.Морфологія та будова спірохет.
- •8. Особливості морфології і фізіології грибів.
- •9.Методи мікроскопії.Виготовлення бактеріологічних препаратів.Барвники та фарбуючі розчини,прості та складні методи фарбування.
- •11.Принципи організації,апаратура і режим роботи бактеріологічної,серологічної та вірусологічної лабораторій.
- •13.Конструктивний та енергетичний метаболізм.Класифікація бактерій за типами живлення.
- •14. Типи і механізми живлення мо. Механізми проникнення поживних речовин в бактер клітину. Хімічний склад мо. Значення складових компонентів. Поживні середовища. Вимоги до них. Класиф пожив серед
- •15.Дихання мо. Класифік бактерій за типами дихання. Аеробний і анаеробний типи дихання. Бродіння. Ферменти і структури міо. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •16. Ферменти МіО, їх роль в обміні речовин
- •17.Ріст і способи розмноження бактерій.Механізми клітинного поділу,фази розмноження бактерій у стаціонарних умовах.
- •18. Чисті культури мікроорг, принципи виділення та індефік.
- •19.Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми. Стерилізація, методи, контроль за ефективністю стерилізації. Асептика. Антисептика.
- •21.Походження та еволюція мо.Сучасна класифікація прокаріотів.Основні таксони.Систематика та номенклатура бактерій.Вид як основна таксономічна одиниця.
- •22.Систематика, номенклатура і класифікація бактерій
- •25.Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутації, рекомбінації і селекції в еволюції мікробів.
- •27.Генетичні методи дослідження мікроорганізмів. Полімеразна ланцюгова реакція. Її суть і практичне використання.
- •28. Хіміотерапія та хіміотерапевтичні препарати. Хіміотерапевтичний індекс. Механізм антибактеріальної дії сульфаніламідів. Роль п. Ерліха та г. Домагка у розвитку хіміотерапії.
- •29.Роль Флемінга о., Чейна. Е, Флорі г., Ваксмана е. У створенні перших антибіотиків. Класифікація антибіотиків за походженням та за механізмом дії на мікроорганізми.
- •30.Антагонізм у мікроорганізмів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.
- •33.Токсини мікробів (екзо- і ендотоксини). Властивості та хімічний склад, одержання, вимірювання сили екзотоксинів. Роль в патогенезі та імуногенезі інфекційних захворювань.
- •36. Періоди інфекційного захворювання. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Поширення мікроорганізмів в макроорганізмі. Форми інфекційного процесу. Бактеро- і вірусоносійсьтво.
- •37. Історія відкриття та головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів і їх оцінки.
- •38. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.
- •39. Бактеріофаги, історія вивчення. Структура, класифікація фагів по морфології. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне застосування бактеріофагів.
- •40. Форми взаємодії бактеріофагів з бактеріальною клітиною. Вірулентні і помірні фаги. Характеристика продуктивності взаємодії. Лізогенія і фагова конверсія.
- •41. Cучасні погляди на природу і походження вірусів. Місце вірусів у системі живого. Методи культивування вірусів та їх оцінка.
- •44.Реакція вірусної гемаглютинації і гемадсорбції.Механізм, практичне використання.
- •45.Серологічні реакції, які використовують у вірусології. Реакція вірус нейтралізації, механізм, практичне використання.
- •46.Реакція Гальмування Гемаглютинації, її механізм…
- •47.Реакція зв’язування комплементу, її суть, оцінка. Особливості постановки реакції…
- •48.Реакції з міченими антитілами і антигенами у вірусології. Ріф.
- •49. Використання клітинних культур у вір. Кла-я культур клітин. Поживні середовища для культивув. Клітин. Підтримуючі та ростові середовща.
- •50. Види взаємодії вірусів і клітин. Ха-ка продуктивної взаємодії, етапи.
- •51.Особливоті патогенезу вір.Інф. Гостра та персистентна вір. Інф.
- •52. Імунологічні особлив. Вір.Інф. Фактори противірусного імунітету. Інтерферони,Вірусні інгібітори.
- •53. Методи виявлення вірусів у культурі клітин та їх оцінка. Цитопатогенна дія вір.,її види.
- •54. Неспецифічні фактори захисту макроорганізму від вірусних антигенів,їх ха-ка. Інтерферони (ά,ϐ,ɣ), клітини що їх продукують, рекомбінанті інтерферони. Механізм дії інтерферонів, інтерфероногени.
- •55. Вірусні вакцини,кла-я,принципи одержання,вимоги до них,контроль,оцінка ефективності.
- •56. Етапи розвитку імунології. Роль Мечнікова і.І.,Баринга.Е. І Ерліха п. Види імунітету і форми його прояву. Видовий та набутий імунітет(кла-я).Активний та пасивний імунітет.
- •57.Неспецифічні фактори захисту.Комплемент. Фагоцитоз
- •60. Імунна система макроорганізму. Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія в імунній системі. Імунотропні препарати, імунокорекція.
- •62. Гіперчутливість негайного (гнт) і уповільненого (гут) типу їх механізм відмінності. Антиалергійні препарати
- •63. Взаємодія клітин в імунній відповіді
- •64. Порівняльна хар-ка т і в лімфоцитів
- •65.Центральнi та периферiйнi органи iмунноi системи.Iмуномодулятори.
- •67.Антигени, їх хімічна природа.Повноцiннi і неповноцінні антигени.Антигенна структура бактерій.Практичне використання антигенів мiкроорганiзмiв.Аутоантигени..
- •68.Ангитени,умови антигенностi,будова.Види антигенноi специфiчности.Антигенна структура вiрусiв.
- •69.Антигени гiстосумiсностi (мнс,нlа), хим.Природа, розташування.Пухлиноасоцiйованi антигени,cd-антигени.Iх характеристика.
- •70.Антитiла,iх природа.Класиф.Iмуноглобулiнiв.Мiсце синтезу,динамiка продукцii антитiл.Аутоантитiла.
- •71.Антитоксини,iх властивостi,механiзм дii.Принципи одержанная антитоксичних сироваток.Одиницi вимiру,практичне використання.
- •72.Серологiчнi реакцii,iх характеристика,основнi типи,практичне використання.Реакцiя агглютинацii,механiзм,рiзновиди.Практичне використання.
- •75.Методи
- •76. Імунна система макроорганізму. Клітини імунної системи, їх різновиди, взаємодія в імунній системі. Імунотропні препарати, імунокорекція.
- •80. Гіперчутливість негайного (гнт) і уповільненого (гут) типу їх механізм відмінності. Антиалергійні препарати
- •81. Гібридомна технологія, моноклональні антитіла.
- •82.Імунодефіцитні стани
- •85. Хімічні вакцини. Асоційовані вакцини
- •86. Анатоксини, одержання, очистка, одиниці виміру, використання, оцінка. Мікробіологічні основи промислового виробництва анатоксинів.
- •87. Корпускулярні вакцини, класифікація
55. Вірусні вакцини,кла-я,принципи одержання,вимоги до них,контроль,оцінка ефективності.
Вакцины (Vaccines) - препараты, предназначенные для создания активного иммунитета в организме привитых людей или животных. Основнымдействующим началом каждой вакцины является иммуноген, т. е. корпускулярная или растворенная субстанция, несущая на себе химические структуры, аналогичные компонентам возбудителя заболевания, ответственным за выработку иммунитета. Некоторые критерии эффективных вакцин:Безопасность ,Вакцины не должны быть причиной заболевания или смерти, Протективность,Вакцины должны защищать против аболевания, вызываемого "диким" штаммом,патогена, Поддержание протективного иммунитета, Защитный эффект должен сохраняться в течение нескольких лет ,Индукция нейтрализующих антител, Нейтрализующие антитела необходимы для предотвращения инфицирования,таких клеток, Патогены, размножающиеся внутриклеточно, более эффективно контролируются с помощью Т-клеточно-опосредованного иммунитета, Относительно низкая цена вакцины,|легкость применения, широкий эффект. Рекомбинантные субъединичные вакцины (например, против гепатита B) получают путем введения части генетического материала вируса гепатита B вклетки пекарских дрожжей. В результате экспрессии вирусного гена происходит наработка антигенного материала, который затем очищается и связывается садъювантом. В результате получается эффективная и безопасная вакцина.Вектор, или носитель, - это ослабленные вирусы или бактерии, внутрь которых может быть вставлен генетический материал от другогомикроорганизма, являющегося причинно-значимым для развития заболевания, которому необходимо создание протективного иммунитета. Вирус коровьей оспы используется для создания рекомбинантных векторных вакцин, в частности, против ВИЧ-инфекции.
1. Живые реплицирующиеся вакцины: — вакцины из природно ослабленных или гетерологичных вирусов; — вакцины из вирусов, аттенуированных пассажами в гетерологичных организмах или в культурах клеток при обычной или пониженной температуре, или реассортацией вирусных генов.2. Нереплицирующиеся вакцины, содержащие природные вирусные антигены: - вакцины из инактивированных целых вирионов и неструктурных вирусных белков; - вакцины изнативных вирусных субъединиц. 3. Вакцины, полученные с помощью рекомбинантной ДНК или других новых технологий: - вакцины, полученные путем делеции гена (генов) или точечного мутагенеза; - вакцины на основе вирусных белков, экспрессированныхinvitro в клетках эукариотов или прокатиотов; - вакцины из вирусных белков, собранных в вирусоподобные частицы; - вакцины, экспрессирующие вирусные антигены с помощью вирусных векторов; - вакцины на основе вирусных химер; - ДНК-вакцины. 4. Синтетические полипептидные вакцины. Живые вакцины содержат авирулентные штаммы вирусов, аттенуированные разными способами, и отличаются способностью размножаться в привитом организме (реплицирующиеся антигены). Остальные типы вакцин готовят из инактивированных вирусов или их антигенных и иммуногенных компонентов (нереплицирующиеся антигены).