36. Періоди інфекційного захворювання. Механізми зараження патогенними мікроорганізмами. Поширення мікроорганізмів в макроорганізмі. Форми інфекційного процесу. Бактеро- і вірусоносійсьтво.

Періоди розвитку інфекції:

-інкубаційний

-провісників(продромальний)

-розпалу хвороби

-реконвалесцепції (одужання)

Механізми зараження патогенними мікроорганізмами: фекально-оральний, повітряно-крапельний, контактний шлях передачі, передача збудника через переносників (комах,блох,кліщів), зараження при ін’єкціях, переливанні крові, плазми

Розрізняють інфекцію вогнищеву та генералізовану. При вогнищевій інфекції збудник знаходиться в місці вхідних воріт інфекції і не розповсюджується по організмі людини. При генералізованій інфекції мікроорганізм розповсюджується в організмі людини лімфогенно, гематогенно, периневрально, бронхогенно.

Форми інфекційного процесу:

-гостра (починається раптово і характеризується короткочасним перебігом до 3 міс)

-підгостра (розвивається повільно і триває від 3 до 6 міс)

-хронічна (мають тривалий перебіг і продовжуються більше 6 міс)

Бактеріоносійство – варіант інфекції, що характеризується знаходженням збудника в організмі людини, його виділення у зовнішнє середовище, але відсутністю клінічних проявів, притаманних цій інфекції.

Вірусоносійсьтво – форма інфекції, при якіц паразит-збудник живе на шкірі або слизові оболонці організму хазяїна, але не викликає патологічних змін структури та функцій органів.

37. Історія відкриття та головні етапи розвитку вірусології. Роль Івановського д.Й. Методи вивчення вірусів. Методи культивування вірусів і їх оцінки.

Початок вірусологічної науки датується відкриттям у 1882 році Івановським Д.Й. вірусу тютюнової мозаїки. Саме він уперше сформулював основні властивості цієї своєрідної групи мікробів, які зараз складають окреме царство Vira. Після відкриття вірусу тютюну були ізольовані ящур, поліміеліт та саркома. В середині 20 ст було зроблено багато відкриттів про будову вірусів завдяки електронному мікроскопу.

Віруси культивують в лабораторних тваринах, курячих ембріонах та культурах клітин.

Оцінка вірусів здійснюється за допомогою імунологічних реакцій, в основі яких лежить взаємодія антигенів вірусів і специфічних до них антитіл.

Методи вивчення вірусів:

-взаємодія антигену з антитілом

-уміння до гемаглютинації

-ферментативна активність

-характер цитоплазматичного ефекту

-утворення внутрішньоклітинних включень

38. Морфологія і ультраструктура вірусів. Типи симетрії вірусів. Хімічний склад, функції складових компонентів вірусів.

За будовою віруси поділяються на прості і складні. Прості віруси складаються з однієї НК і капсиду. Складні віруси складаються з капсиду який оточує НК і білки та суперкапсиду (ліпопротеїнової оболонки), який оточує капсид.

За типом симетрії віруси поділяються на: сферичні, короткі палички, довгі палички, гачкуваті, кулясті, неправильної форми.

Вірус складається з НК (ДНК, АБО РНК) та білка який оточує її.

Капсид захищає НК від дії антитіл та адсорбує вісус до клітинної оболонки, а НК несе в собі генетичний матеріал віруса, який використовується бля синтегу білків і новох НК в клітині хазяїна.