Тема 9. Відповідальність у господарському праві

9.1. Поняття відповідальності

9.2. Функції відповідальності

9.3. Види відповідальності

9.4. Підстави відповідальності

9.1. Поняття відповідальності

Відповідальність у господарському праві - це комплексний правовий інститут, який має особливий предмет регулювання – господарські правопорушення.

Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб. Господарські правопорушення можна класифікувати за видами і поділити на окремі групи за певними категоріями.

Так, залежно від юридичної підстави (тобто юридичних норм порушення) розрізняються договірні та позадоговірні правопорушення. Своєю чергою, договірні правопорушення поділяються на:

• правопорушення на стадії виникнення договорів: пору­шення строків укладання договорів; процедури врегулювання розходжень, що виникають під час їх укладання; укладання дого­ворів, що суперечать вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи, або укладання договорів з метою, яка суперечить інтересам суспільства (ст. 48, 49, 50, Цивільного кодексу);

• порушення строків виконання договірних та інших господарських зобов'язань: щодо поставки продукції та товарів, перевезення вантажів;

• виконання робіт тощо. Прострочення виконання зобов'я­зання загалом спричиняє сплату боржником зазначеної законом чи договором неустойки, штрафу, пені (ст. 179, 213 - 215, 356 Цивільного кодексу);

• недотримання господарських зобов'язань щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг;

• порушення державної дисципліни цін, пов'язані з виконанням договорів. Закон України "Про ціни і ціноутворення" і Закон "Про підприємства в Україні" передбачають, що у разі порушення підприємством ціни (якщо продукція реалізується за договором) надлишково одержана сума підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету;

• порушення у сфері кредитних та розрахункових відносин, пов'язані з виконанням господарських договорів;

• недотримання господарських зобов'язань щодо перевезень вантажів:

• зобов'язань з планів перевезень (неподання перевізних засобів, непред'явлення вантажів до перевезення);

• простоювання транспортних засобів під навантаженням і розвантаженням понад встановлені терміни; втрата, нестача, пошкодження вантажу, прострочення доставки вантажу тощо.

Предметом господарсько-правової відповідальності є також позадоговірні правопорушення:

• порушення антимонопольного законодавства (зловживання господарюючим суб'єктом своїм домінуючим становищем на ринку: обмеження або припинення виробництва, вилучення з обігу товарів для створення чи підтримання дефіциту, нав'язування контрагентам таких умов договорів, які ставлять їх у нерівне становище або не належать до цього виду договорів);

• недотримання податкової дисципліни: приховування або заниження прибутку, порушення встановленого порядку обліку прибутку тощо. Ці порушення викликають санкції, встановлені актами податкового законодавства;

• порушення прав власника - як поєднаних, так і не поєднаних з позбавленням прав володіння;

• заподіяння суб'єктом господарювання шкоди під­приємствам, установам та організаціям тощо.

Вчинення суб'єктом господарського відношення правопо­рушення спричиняє застосування до правопорушника передбаче­ної або санкціонованої нормами господарського законодавства відповідальності. Оскільки це відповідальність за господарські правопорушення (правопорушення, здійснені у сфері господарської діяльності), санкції за них встановлені господарським законом. Цей вид відповідальності в теорії господарського права визначається як господарсько-правова відповідальність.

Господарсько-правовій відповідальності властиві особливі ознаки.

З погляду форми ця відповідальність є юридичною, тобто являє собою дію (вплив) кредитора (потерпілого) на правопоруш­ника безпосередньо або за допомогою арбітражного суду (суду, третейського суду). Юридична природа цієї відповідальності полягає у негативній оцінці поведінки правопорушника з боку держави і в прямій вимозі або санкції закону застосувати до нього заходи матеріального впливу у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки, штрафу, пені тощо. Загальним принципом цієї відповідальності є державна забезпеченість щодо застосування передбачених договором чи законом майнових санкцій. Держава гарантує застосування їх завдяки системі спеціальних і загальних правозахисник органів, функцією яких є саме використання майнових санкцій.

Щодо змісту господарсько-правова відповідальність зага­лом є матеріальною і застосовується у формі певної системи майнових (економічних) санкцій, передбачених або дозволених нормами господарського законодавства. Господарюючим суб'єктам як організаціям можуть призначатись лише матеріальні витрати як відповідальність (примусові виплати, неодержання належних сум, зменшення майна внаслідок відшкодування збитків тощо). Стаття 24 Закону "Про підприємства в Україні" передбачає, що "підприємство несе повну відповідальність за додержання кредитних договорів і розрахункової дисципліни". Підприємство, яке не виконує своїх зобов'язань за розрахунками, може бути оголошено арбітражним судом банкрутом у порядку, встановленому Законом України "Про банкрутство". Отже, найвищою економічною санкцією згідно із законодавством можна вважати процесуальне (арбітражне) оголошення господа­рюючого суб'єкта-боржника банкрутом.

У функціональному відношенні господарсько-правова відпо­відальність покликана стимулювати належне виконання господарсь­ких та інших зобов'язань. Отже, її головною метою є забезпечення правопорядку у сфері економіки (у господарських відносинах).