5.3.2. Права та обов'язки акціонера

Майнові права акціонера виникають з моменту купівлі акцій. Купуючи акцію, акціонер відчужує своє майно в статутний фонд товариства. Взамін він одержує специфічне право - право участі в АТ.

Зміст цього права затверджено Законом "Про господарські товариства" (ст.ст. 10, 11, 26, 29, 30, 33, 35, 36, 38) та Законом "Про цінні папери і фондову біржу" (ст.ст. 4, 5, 8, 9).

Право участі в АТ характеризується і тим, що акціонер набуває і обов'язки акціонера, а також членські (управлінські) права та обов'язки.

До майнових прав акціонера належать права:

• брати участь у розподілі прибутків АТ;

• одержувати частку прибутку АТ у вигляді дивідендів;

• отримувати частку майна АТ у разі його ліквідації (ця частка повинна бути пропорційною до вартості акцій, які належать акціонеру);

• розпоряджатися акціями: продавати, передавати, відчу­жувати іншим способом у порядку, визначеному законодавством і статутом АТ;

• заповідати акції у спадщину;

• купувати додатково випущені акції АТ. Обов'язки акціонера такі:

• робити внески;

• сплачувати основні та додаткові акції;

• сплатити повну вартість акцій у строки, визначені АТ, але не пізніше ніж через рік після реєстрації АТ;

• у разі несплати у вказаний строк акціонер сплачує за час прострочування 10 % річних від суми простроченого платежу.

Якщо упродовж трьох місяців не сплачено по акціях після встановленого строку платежу, АТ має право реалізувати їх в порядку, передбаченому статутом.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями АТ, якщо його майна недостатньо у межах належних йому акцій.

До другої групи прав та обов'язків належать управлінські та інші права і обов'язки:

• входити у АТ і виходити з нього;

• брати участь у загальних зборах акціонерів;

• обирати і бути обраним до органів товариства: спостереж­ної ради, правління, ревізійної комісії;

• отримувати інформацію про діяльність товариства

На вимогу акціонера АТ зобов'язане надавати йому річні баланси, звіти, протоколи зборів.

Акціонери зобов'язані дотримуватись установчих докумен­тів АТ, виконувати рішення загальних зборів та інших органів АТ, не розголошувати комерційну таємницю про діяльність АТ.

5.4. Правовий режим акцій в акціонерному товаристві

Правовий режим акцій регулює Закон "Про цінні папери та фондову біржу". Він визначає поняття і функції акцій, порядок випуску і придбання акцій та інші питання (ст. 4 - 9).

Акція - це різновид цінного паперу. її юридична природа зумовлена внеском акціонера у статутний фонд товариства.

Статутні фонди неакціонерних товариств як колективну часткову власність закон вимагає розподіляти безпосередньо на частки учасників. Розміри часток визначають установчі докумен­ти. Правовою формою часток неакціонерних товариств є свідоцтва, які встановлюють розміри часток і права майнової участі членів у статутних фондах.

Акція, на відміну від свідоцтва, регулює частки у статутних фондах і права акціонерів більш уніфіковано.

З економічного погляду акція являє собою нематеріалізований інтерес у майні АТ. З правового - обіговий правовий документ встановленої форми, який виражає цей інтерес.

Як правовий акт акцію можна визначити як договір часткової участі акціонера в статутному фонді товариства. Сторонами цього договору є акціонер і АТ. Економічним його змістом є умови про дивіденди.

Оскільки акція є цінним папером, вона має точно встанов­лені законом реквізити: визначення акції, фірмову назву і місцезнаходження АТ, порядковий номер, дату випуску, номіналь­ну вартість, розмір статутного фонду на час випуску акцій, ім'я власника (для іменних акцій), строк виплати дивідендів тощо.

Крім права часткової участі, акція засвідчує членські права акціонера.

Закон "Про цінні папери і фондову біржу" ділить акції на класи або види.

Юридична суть класу, виду, серії полягає в тому, що акції одного класу дають їх власникам однакове за обсягом право майнової участі в АТ.

За ознакою класу закон розрізняє:

1. привілейовані та прості акції;

2. залежно від передбачених статутом обмежень прав відчуження (трансферт) іменні акції та акції на пред'явника (пред'явницькі).

Простими іменними закон називає акції з однаковими правами участі акціонерів, імена яких входять до обов'язкових реквізитів акції. Власниками простих іменних акцій є, як правило, громадяни. Власники простих іменних акцій мають право вільно розпоряджатися ними (продавати, передавати, відчужувати іншим способом, але з дотриманням цих правил).

Обіг іменних акцій фіксується АТ, яке зобов'язане вести книгу реєстрації акцій. Це дає змогу мати інформацію про кількість іменних акцій та їх власників, про пакет акцій кожного акціонера.

Статутами АТ і бланками акцій визначаються акції, які підлягають і не підлягають вільному відчуженню іншим особам.

Якщо в акції не вказано, що вона не підлягає передачі, передача здійснюється за допомогою іменного індосаменту.

Іменний індосамент - це передавальний запис особи, якій передається акція, безпосередньо на акції або в окремому документі. Цей запис засвідчує перехід права участі до акціонера – покупця акції.

Акції на пред'явника, на відміну від іменних, обертаються вільно. АТ фіксує у книзі реєстрації загальну кількість пред'явницьких акцій.

Привілейовані акції - це акції з пільговими правами майнової участі. їх власники мають певні правові привілеї і певний ризик порівняно з простими акціонерами.

Привілеєм є переваги на одержання дивідендів. Річний розмір дивіденду фіксується у відсотках до мінімальної вартості акції і виплачується незалежно від річного прибутку товариства Якщо прибутку не вистачає, дивіденд виплачується з резервного фонду дивідендів. Якщо розмір дивіденду виявляється нижчим, то власник отримує відповідну доплату.

Привілеєм є також пріоритетна участь власника привілейо­ваної лекції у розподілі ліквідних активів АТ, яке припиняє свою діяльність.

За загальним правилом привілейовані акціонери не мають права на участь в управлінні товариством, але в статутах можна визначити деякі питання, у вирішенні яких вони можуть брати участь.

Закон обмежує кількість привілейованих акцій - не більше за 10 % статутного фонду.