2.Носії інформації. Джерела інформації.

Управління підприємством не може ефективно проводитися без

достатньої оперативної, надійної, своєчасної і достовірної інформації.

Інформація є основою управлінського процесу, і від того, наскільки

вона досконала, багато в чому залежить якість управління

підприємством. Інформаційна діяльність менеджера вимагає від нього.

чіткій організації процесу збору, аналізу і обробки інформації, причому

він повинен уміти визначати важливість або второстененность

інформації, що поступає. Дослідний менеджер також повинен уміти

упорядковувати комунікації і обмін інформацією в рамках

підприємства і фірми. Система, що управляє, отримує ось керованої

Системи інформацію про стан заданих нею техніко-економічних

параметрів в процесі виробничої і фінансово-господарської діяльності.

На основі отриманої інформації система (менеджмент), що управляє,

виробляє команди управління і передає їх в керовану систему для

виконання. Інформація, яка функціонує на підприємстві в процесі

управління, може бути класифікована таким чином: за формою

відображення (візуальна, аудіовізуальна і змішана); за формою вистави

(цифрова, буквена, кодована); по ролі в процесі управління (аналітична, прогнозна, звітна. наукова, нормативна);

Джерела інформації – це:

• звіти,

• періодична печать; преса;

• документи діловодства;

• телебачення;

• Інтернет;

• Зовнішнє середовище та спостереження за ним;

• Статистичні дані;

• Законодавчі акти;

• Нормативні документи тощо.

3. Діловодство, його функції та значення у менеджменті

У процесі комунікації важливе місце належить документам, які є носіями інформації. Під документами розуміють спеціально створені предмети для передачі та збереження інформації. Документи класифікуються за рядом ознак.

Класифікація документів:

• за формою документи поділяються на письмові (рукописні, машинописні, друковані), іконографічні ( кіно -, відео -, і фотодокументи), фонетичні (магнітні записи);

• за статусом документи можуть бути офіційними (видані органами влади, закладами) й неофіційними ( анкети, заяви, скарги);

• за джерелом інформації розрізняють первинні та вторинні документи;

• за ступенем персоніфікації документи можуть бути особовими (автобіографії, характеристики, заяви) й безособовими (звіти, протоколи зборів).

Процес, пов'язаний із складанням документів, їхніх зберіганням називають діловодством. У його функції входять

• розгляд і облік документів;

• контроль виконання;

• транспортування;

• вдосконалення документообігу.

Виділяють такі системи діловодства:

• централізовану, при якій вся документація скеровується в один центр організації (канцелярію);

• децентралізовану, при якій документи надходять за призначенням у відділи, підрозділи тощо;

• змішану.

В організаціях є спеціальні служби, які призначені для роботи з документацією (архів, канцелярія, довідкове бюро).

До інших носіїв інформації відносять:

• електронну пошту;

• радіо;

• телебачення;

• персональні комп’ютери тощо.

У комунікаціях необхідне постійне їхнє вдосконалення, яке полягає у створенні умов для ефективного розвитку між особової тв. організаційної її складових.