- •1. Основні означення та необхідні відомості з теорії груп та кілець
- •2. Кільця лишків за модулем m
- •3. Кільця поліномів
- •3.1. Поліноми над кільцями
- •3.2. Поліноми над полями
- •3.3. Фактор-кільце f[X]/(f)
- •4. Корені поліномів та їх властивості
- •5. Поля часток
- •Підполя. Прості поля. Характеристики полів
- •Розширення полів
- •Алгебраїчні розширення
- •9. Мінімальні поліноми
- •Прості розширення полів та їх побудова
- •Поля розкладу поліномів
- •12. Теорема про існування та єдиність скінченних полів
- •13. Критерій підполя, діаграми включення підполів
- •14. Мультиплікативна група скінченного поля
- •Наслідки теореми 30.
- •15. Незвідні поліноми та їх корені
- •16. Спряжені елементи
- •17. Зображення елементів скінченних полів
- •18. Порядки поліномів
- •19. Примітивні поліноми
- •20. Сліди та норми
- •21. Базиси
- •22. Автоморфізми скінченних полів
- •23. Зведення основних положень та результатів
- •Предметний покажчик
- •Список використаної літератури
3. Кільця поліномів
3.1. Поліноми над кільцями
Нехай – кільце, – деякий символ, змінна.
Поліномом над кільцем називається вираз виду
,
де елементи , називаються коефіцієнтами полінома, a0 називається вільним членом полінома.
Якщо замість символа у вираз для підставити елемент , то в можна обчислити елемент , який називається значенням полінома в точці .
Якщо , то поліном називається нульовим.
Якщо поліном не нульовий, то існує таке, що
Число , що задовольняє цій умові, називається степенем полінома і позначається , називається старшим коефіцієнтом полінома . Степінь нульового полінома за означенням дорівнює .
Говорять, що поліном рівний поліному і позначають цей факт як тоді і тільки тоді, коли їх відповідні коефіцієнти рівні.
Введемо операції додавання і множення на множині поліномів над кільцем . Нехай
, , і нехай для визначеності
Тоді вважаємо
(вважається, що при ), (2)
, де . (3)
ТЕОРЕМА 3. Множина поліномів над кільцем з введеними операціями додавання і множення утворює кільце з нульовим поліномом як нейтральним елементом за додаванням (нулем).
Це кільце позначають .
Справедливість теор.3 випливає з того, що коефіцієнти поліномів належать кільцю.
ТЕОРЕМА 4. (Про степені поліномів). Нехай . Тоді:
,
.
Якщо – область цілісності, то .
Якщо , то, очевидно, . Таким чином, є підкільцем .
Кільце успадковує багато властивостей кільця .
ТЕОРЕМА 5.
-
Якщо – кільце з одиницею, то – кільце з одиницею.
-
Якщо – комутативне кільце, то – теж комутативне.
-
Якщо – область цілісності, то – теж цілісне.
3.2. Поліноми над полями
Нехай – поле, – множина поліномів над .
Поліном ділиться на поліном , якщо існує поліном такий, що = (цей факт будемо позначати як – “ ділить “).
Так само, як і у кільці , у можливе ділення з лишком.
ТЕОРЕМА 6. Множина поліномів над полем з операціями додавання та множення, визначеними рівностями (1), (2), утворює евклідове кільце, тобто – область цілісності і якщо , то існують поліноми такі, що, де .
Приклад.
Розглянемо приклад ділення з лишком поліномів з .
Тобто . Тут , (Нагадаємо, що операції над коефіцієнтами виконуються за mod 5).
Поліном називається нормованим (зведеним, унітарним), якщо його старший коефіцієнт дорівнює одиниці.
Нормований поліном називається найбільшим спільним дільником поліномів і , якщо , і .
ТЕОРЕМА 7. Нехай . Тоді існує єдиний нормований поліном, що є найбільшим спільним дільником поліномів, причому він може бути представлений у вигляді їх лінійної комбінації:
, .
Нормований поліном називається найменшим спільним кратним поліномів і , якщо , і .
ТЕОРЕМА 8. Кільце поліномів є кільцем головних ідеалів, причому кожен ідеал цього кільця породжується нормованим поліномом.
– область цілісності (за теор.5). Розглянемо довільний ненульовий ідеал . Він містить деякий поліном мінімального степеня. Нехай – коефіцієнт при старшому степені , тоді покладемо . Покажемо, що , тобто, ,.
Оскільки – евклідове кільце, то , , . Якщо, то і оскільки і - підкільце. З причини , де – ненульовий поліном мінімального степеня, що належить, маємо , тобто, , , отже, .
Якщо в ідеалі є ненульові константи, то, очевидно, рівний одиниці і .
Поліном називається незвідним, якщо або, .
Незвідний поліном не розкладається в добуток двох поліномів додатних степенів. Інакше: незвідний поліном ділиться тільки на себе і на константи (елементи поля ).
Звідність або незвідність полінома залежить від того, над яким полем він розглядається.
Приклади.
-
Поліном незвідний над полем раціональних чисел Q, але розкладається над полем дійсних чисел R :
.
-
Поліном незвідний над , але розкладається над :
.
ТЕОРЕМА 9 (про канонічний розклад). Будь-який поліном представляється у вигляді
,
де , , – нормовані незвідні поліноми, - натуральні числа.