Методические рекомендации.

Начать изучение темы следует с рассмотрения понятия сторон в гражданском процессе. Учитывая, что в науке гражданского процессуального права данный вопрос является дискуссионным, студент должен изложить свою точку зрения по данной проблеме. Здесь же необходимо дать понятие истца и ответчика.

Далее необходимо уяснить, в чем выражается юридическая заинтересованность сторон в двух ее аспектах: материально-правовом и процессуально-правовом. В этом же вопросе нужно обратиться к ст. 28 и 29 ГПК с целью закрепления в памяти понятий гражданской процессуальной правоспособности и гражданской процессуальной дееспособности.

Характеристика правового положения сторон в гражданском процессе складывается из совокупности их процессуальных прав и обязанностей, закрепленных в ст. 27 и 31 ГПК. Изучив указанные нормы гражданского процессуального законодательства студент должен уяснить, какими общими для всех лиц, участвующих в деле, правами обладают стороны, а какие процессуальные права присущи только сторонам и больше никаким субъектам гражданского процесса. При этом такие специфические права также можно разделить на три группы: права истца, права ответчика и права, которыми наделен как истец, так и ответчик.

При изучении третьего вопроса темы необходимо уяснить сущность процессуального соучастия, которая раскрывается в ст.32 и 33 ГПК. Далее следует перейти к классификации соучастия на виды в зависимости от того, на чьей стороне возникла множественность лиц и в зависимости от характера материально-правовых связей между субъектами спорных правоотношений. При этом студент должен уяснить, почему обязательное соучастие возможно только на стороне ответчика.

Для ответа на четвертый вопрос студент должен уяснить понятие ненадлежащей стороны и назвать ее признаки. Затем следует перейти к условиям и порядку замены ненадлежащей стороны, описав все возможные варианты процессуальных последствий, которые могут иметь место при совершении данного процессуального действия.

Переходя к изучению процессуального правопреемства, студенту следует ознакомится с понятием данного правового института. За основу ответа на пятый вопрос необходимо взять ст. 37 ГПК, которая содержит основания наступления правопреемства в гражданском процессе. Изложение теоретического материала обязательно должно быть подкреплено примерами правоотношений, допускающих правопреемство, а также случаев, когда даже при наличии предусмотренных законом оснований правопреемство невозможно. Также следует описать порядок вступления в дело правопреемника и назвать отличия процессуального правопреемства от замены ненадлежащей стороны.

Завдання 1.

Колосова X. подала позов на Колосову С. і Колосову К. про визнання недійсним договору дарування житлового будинку. Позивачка зазначила, що на вимогу відповідачок, які є дочками і обіцяли не порушувати її права володіння і користування будинком, допомагати у веденні домашнього господарства, вона 17 березня 2004 р. уклала договір дарування їм будинку. Відповіда­чки не виконували своїх зобов'язань, створювали умови, за яких вона не могла проживати у будинку, залишали її без догляду в зимовий період. Посилаючись на те, що угоду уклала внаслідок помилки, позивачка просила задовольнити її вимоги.

Визначте осіб, які беруть участь у справі.

Завдання 2.

Вироком районного суду Гриценко був засуджений до позбавлення волі з конфіскацією майна. Цивільний позов, заявлений м’ясокомбінатом у процесі було задоволено та відшкодовано на його користь 6670 грн. Дружина засудженого Гриценко звернулась до суду з позовом про виключення з опису і звільнення від арешту телевізора і магнітофона, вказуючи, що ці речі, включені у вирок по кримінальній справі, належать їй на праві приватної власності.

Визначте склад учасників у цій справі. Чи можлива у даному випадку множинність осіб?

Завдання 3.

Паскевич, керуючи за дорученням автомобілем "Шкода", що належить його бра­тові, в результаті створеної аварійної ситуації підлітком Косенком (15 років), який виїхав ве­лосипедом на проїжджу частину дороги, вчинив наїзд на автомобіль ГАЗ-3110, якій знаходився у власності аптекоуправління.

Аптекоуправління звернулося до суду з позовом на Паскєвича про відшкодування збитків. У судовому засіданні Паскєвич заявив, що він є неналежним від­повідачем і попросив притягти відповідачами батьків неповнолітнього Косенка.

Визначте сторони у даній справі. Який порядок заміни неналежної сторони в цивільному процесі?