- •Сучасна українська мова (Графіка, Орфографія, Лексикологія, Фразеологія, Лексикографія.)
- •21. Пряме і переносне значення слова. Метафора.
- •22. Пряме і переносне значення слова. Метонімія. Синекдоха.
- •23. Лексика україської мови з погляду походження. Споконвічна українська лексика.
- •24. Старословянізми.
- •26. Латинізми.
- •31. Тюркізми.
- •32. Лексичні запозичення з німецької мови.
- •34. Омоніми
- •36. Синоніми
- •35. Антоніми
- •37. Пароніми
- •38. Загальновживана і територіально-діалектна лексика. Типи діалектів.
- •39. Загальновживана і соціально-діалектна лексика. Професіоналізми.
- •40. Жаргонна і арготична лексика.
- •41. Активна і пасивна лексика. Архаїзми, їх типи.
- •47. Структурно-граматична класифікація фразеологічних одиниць. Варіанти одиниць.
- •46. Джерела фразеології
- •Стилістичне використання фразеологічних одиниць
- •48. Прислівя і приказки.
- •49. Лексикографія. Основні типи сучасних словників.
- •50. Розвиток української лексикографії: зародження, становлення, сучасний стан.
36. Синоніми
Синоніми (від гр. synonymos – однойменний) – близькі або тотожні за значенням слова, які ідрізняються звуковим оформленням. Близькі за семантикою синоніми можуть відрізнятися відтінками лексичного значення, емоційно-експресивним забарвленням чи обома ознаками.
Синоніми завжди співвідносяться з одним поняттям, тому належать до однієї частини мови. Деякі слова у синонімічні відношення не вступають, це власні назви, більшість термінів.
Поняття синонімії (збіг за основним значенням за наявності різних змістових відтінків та різного забарвлення) дуже широке, тому маємо:
словотвірну синонімію, яка характерна для префіксів, суфіксів та інших морфем; наприклад,з'єднувати - поєднувати; голоштанець - голоштанник – голоштанько - голоштанØ; глибина - глибінь;
морфологічну синонімію (на рівні словозміни), наприклад, у місцевому відмінку маємо: на полі - по полю; у числівників форми п'ятдесятьох і п'ятдесяти;
синтаксичну синонімію: гірське повітря – повітря з гір; материнське серце – серце матері; сніг замів– снігом замело; був командир – був командиром.
фразеологічну синонімію: наприклад, до слова говорити синонімами будуть фразеологізми: плескати язиком, ляпати язиком, молоти язиком, правити теревені, плескати нісенітниці;
лексичну синонімію: неймовірний – парадоксальний – незбагненний – несумісний – нелогічний.
Синонімними можуть бути сполучникові і безсполучникові речення: світить сонце, йду на роботу;також: світить сонце, і йду на роботу; також: світить сонце, тому йду на роботу;
Об'єктом розгляду лексичної синонімії є слова-синоніми. Сукупність синонімів певної мови – цесиноніміка.
Функції синонімів:
1) якнайточніше висловлення думки з семантичного та стилістичного погляду ;
2) привертання уваги слухача;
3) уникнення тавтології;
4) підсилення емоційно-експресивної характеристики поняття.
Лексичні синоніми виникають на основі взаємодії:
1) українських слів: правда, істина;
2) літературної мови та діалектів: базіка – белькотун, лепетайло, лопотун;
3) української мови з іншими мовами: уподібнення – асиміляція, летовище – аеродром, рішення – резолюція ;
4) слів, що потрапили з різних мов: гасло (польск.), лозунг (нім); брифінг (англ.), прес-конференція (фр.).
Синоніми об’єднуються у синонімічні ряди – групи слів, об’єднаних спільним значенням. Основою синонімічного ряду є стрижневе слово (домінанта), яке найчіткіше передає значення, властиве всім членам ряду, і позбавлене будь-яких емоційно-експресивних відтінків. Інші члени ряду називають те саме поняття без будь-яких відтінків і забарвлення або додають нові ознаки, які розширюють або звужують основний зміст поняття, або надають названому емоційно-експресивного забарвлення: хата, хатина, будинок, халупа, хижа, хороми.
Синонімічний ряд об’єднує як загальновживані одиниці, так і ті, вживання яких пов’язане з певним стилем літературної мови або з однією з груп загальнонародної мови: красивий, гарний, миловидний, симпатичний, вродливий, файний (діал.).
Синонімічний ряд може включати фразеологізми: говорити, казати, балакати, варнякати, патякати, правити теревені, точити ляси.
Мовознавці виділяють такі типи синонімів:
лексичні;
емантико-стилістичні (ідеографічні, відносні, понятійні);
контекстуальні.
Лексичні синоніми виникають на основі взаємодії:
назва ознаки, властивості – на її носія: тенор виконав партію.
українських слів, оскільки людина повсякчас пізнає довколишню дійсність: перемогти, перебороти, подолати, подужати; правда, істина; основний, головний, істотний, кардинальний; синьо, волошково; чудово, казково, любо, гарно;
літературної мови та діалектів: базіка, бсиїакайло, баланда, белькотун, бовкало, болбот, дадакач, дріботун, клепач, лепетайло, лепетень, лепетун, лепетя, лопотун, паркотливець, розбовток, талалай, торопало (такі синоніми подає Б. Грінченко у своєму словнику до слова базікало); порівняйте ще: куняти - дрімати;
української мови з іншими мовами: уподібнення - асиміляція (лат. assimilatio – уподібнення); літун - авіатор (фр. aviateur – літун); рішення - резолюція (лат. resolutio – розв'язання, дозвіл);
слів, що потрапили з різних мов: гасло (з польськ. haslo) – лозунг (з нім. die Losung); брифінг (англ.briefing – інструктаж): коротка прес-конференція – прес-конференція (фр. presse – періодичні видання і лат. conferentia – збір в одному місці): зустріч державно-політичних діячів з пресою.
Лексичні синоніми поділяють на:
Абсолютні синоніми (лексичні дублети, або безвідносні синоніми) слова, що розрізняються лише звучанням, абсолютно однакові за значенням, позбавлені експресивно-емоційних відтінків: пейзаж -краєвид; безплатний - безкоштовний; мовознавство - лінгвістика; проміжок - інтервал; буква - літера - графема; суспільний - соціальний; голкіпер - воротар; сім’я - родина; спектакль - вистава;
Деякі вчені вважають, що абсолютних синонімів у мові не існує, бо первісно абсолютні синоніми згодом розрізняються за: а) відмінною частотою вживання, б) різницею в значенні, в) притаманним певному слову стилю вживання, г) різною сполучуваністю.
Відтак абсолютних синонімів у мові дуже мало. Наприклад, первісно абсолютні синоніми орфографіяі правопис набули різних значень, бо орфографія (від гр. orthos – правильний, graphо – пишу, тобто правопис) – це правила написання слів, а правопис охоплює і правила написання слів, і правила вживання розділових знаків. Первісно абсолютні синоніми мовознавство і лінгвістика у сучасній мові мають різну сполучуваність, бо: порівняльно-історичне мовознавство, але структурно-математична лінгвістика.
Семантичні синоніми (стилістично нейтральні слова, які відрізняються додатковими відтінками у значенні): метелиця, снігопад, завірюха, віхола; вивчати і штудіювати (дод. знач. ретельно вивчати).
Стилістичні синоніми (спільні за значенням, але різні за експресивно-емоційним забарвленням, сферою вживання, належністю до мовних стилів): говорити – балакати;
Семантико-стилістичні розрізняються
додатковими відтінками лексичного значення: нарада – консиліум (лікарів) – конклав (рада кардиналів) – синод (зібрання дух. і світських осіб) – саміт (переговори глав держав, урядів) – кожне слово стосується осіб певної професійної діяльності;
різною мірою вияву ознаки, якості або стану: гордовитість – зарозумілість – зазнайство;
відмінною інтенсивністю дії: плач – голосіння, зневага – презирство;
емоційно-експресивним забарвленням та сферою вживання: архітектор і зодчий (відтінок урочистості); ходити – походжати (поважно, урочисто), чвалати (рух, утруднений різними обставинами), простувати (упевнено йти у визначеному напрямі); наслідування (заг.) – імітація (книж.);лелека (заг.) – бусол (діал.);
різним стилістичним використанням: описовий (нейтр.) – дискриптивний (наук. лінгв. термін), кількісний (нейтр.) – квантативний (мат. терм.);
різною сполучуваністю з іншими словами: зачиняти двері, заплющувати очі, замикати крамницю, закорковувати пляшку, згортати книжку.
Контекстуальні синоніми – це слова, що стають синонімами тільки в певному контексті. Такі синоніми властиві художнім текстам. Наприклад: (у розповіді про Т.Шевченка: поет, Кобзар, великий письменник, поет-демократ, основоположник нової української літератури, співець трудового люду).
Наприклад, слова лізти, сипати, сіяти у первинному значенні не мають нічого спільного зі словомговорити, але порівняймо: Феномен письменника, який «не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками.., не сіє крізь сито, а валить валом, як саме життя, всуміш» (І. Франко).
Синоніми повинні мати не тільки основне лексичне значення, а й спільні основні граматичні значення та належність до однієї лексико-граматичної категорії.
Зв'язок синонімії та полісемії. Явище лексичної синонімії безпосередньо пов’язане з полісемією. Однозначні слова є синонімами в повному семантичному обсязі: райдуга – веселка, парус – вітрило. Багатозначні слова в різних своїх значеннях можуть входити до різних синонімічних рядів:
лагідний (про людину) – сумирний, тихий;
лагідний (у ставленні) – ніжний, ласкавий, доброзичливий, приязний, дружній;
лагідний (про клімат) – м’який, нерізкий.
Стилістична роль синонімів полягає в утворенні таких фігур як
ампліфікація – нагромадження кількох синонімів, близькозначних слів, порівнянь для підсилення якоїсь речі, ознаки чи дії:
Які слова страхітливі – дволикість
дворушництво, двозначність, двоєдушність!
двомовність – як роздвоєне жало.
Віки духовної руйнації.
Змія вжалила серце нації (Л. Костенко);
евфемізми – слова і словосполучення, які вживаються для уникнення брутальних слів чи слів із непристойним змістом або неприємним за певних умов забарвленням: чорт – нечистий, стара людина – людина поважного віку, літня людина, людина в літах, брехати – говорити неправду, операція – хірургічне втручання;
перифраз – описова назва явищ об’єктивної дійсності: цар звірів – лев, пухнасте диво лісів – білка, корабель пустелі – верблюд.