- •Сучасна українська мова (Графіка, Орфографія, Лексикологія, Фразеологія, Лексикографія.)
- •21. Пряме і переносне значення слова. Метафора.
- •22. Пряме і переносне значення слова. Метонімія. Синекдоха.
- •23. Лексика україської мови з погляду походження. Споконвічна українська лексика.
- •24. Старословянізми.
- •26. Латинізми.
- •31. Тюркізми.
- •32. Лексичні запозичення з німецької мови.
- •34. Омоніми
- •36. Синоніми
- •35. Антоніми
- •37. Пароніми
- •38. Загальновживана і територіально-діалектна лексика. Типи діалектів.
- •39. Загальновживана і соціально-діалектна лексика. Професіоналізми.
- •40. Жаргонна і арготична лексика.
- •41. Активна і пасивна лексика. Архаїзми, їх типи.
- •47. Структурно-граматична класифікація фразеологічних одиниць. Варіанти одиниць.
- •46. Джерела фразеології
- •Стилістичне використання фразеологічних одиниць
- •48. Прислівя і приказки.
- •49. Лексикографія. Основні типи сучасних словників.
- •50. Розвиток української лексикографії: зародження, становлення, сучасний стан.
24. Старословянізми.
Запозичення зі слов’янських мов:
• слова старослов'янізми – це слова, що перейшли зі старослов'янської мови, поширеної в IX ст. в Болгарії, Македонії, Сербії, Моравії. У X столітті у зв'язку з хрещенням Руси старослов'янську мову (сформовану на основі живих македонських говорів давньоболгарської мови) запроваджено в церковно-релігійному житті.
Ознаки старослов'янізмів:
неповноголосні звукосполуки -pa-, -ла-, -ре-, -ле- (яким з українській відповідатимуть -оро-, -оло-, -ере-, -еле-): храм, враг, глава, гласність, їлатоверхий, глас, древесина;
приголосний жд: вождь, утверждати, нужда;
початкові є, ю: єдиний, єднання, юродивий;
префікси воз-, со-, пред-, пре-: возвеличити, соратник, предтеча, прегарний;
суфікси -знь-, -тель-, -ств(о), -ай-, -ин(я): приязнь, неприятель, настоятель, верховодство, глитай, святиня, скриня.
Зі старослов'янської походять й інші слова, наприклад, вертеп (це печера, бо саме там народився Христос, згодом, на думку П. Беринди, лексема вертеп з української пішла в польську), щедрівка (від щедръ– милостивий, отже, щедрують, бо бажають щедрости), щедрик (ще щедрівник, або щедрий вечір), буква, істина, небо, палата, плащ.
• слова зі сучасних слов'янських мов проникали з польської (бляха, брама, виделка, делікатний, завзятий, кишеня, краватка, мешкати, міркувати, скарга, трапитися), чеської (вагатися, ганьба, постать, власний, потворний), російської (завод, зерносховище, надлишок, невагомість, указ, самовар).
25. Грецизми.
Запозичення з неслов'янських мов:
• слова з античних мов (грецької та латинської) вже відомі були у давньоукраїнській мові. Грецизми потрапили в українську мову внаслідок безпосередніх зв'язків східних слов'ян з Візантією та її колоніями в Криму й на Чорноморському узбережжі. Латинізми були або засвоєні через грецьке посередництво в Х-ХІ ст., або поширилися з XV-XVI ст., коли латинську мову почали вивчати в школах України.
Грецька лексика здебільшого передає
суспільно-політичні відносини (політика, автономія, економія),
терміни медицини, біології (бактерія, гормони, мікроб),
математики (теорема, катет), філології (парадигма, метонімія),
спорту (атлет, гімнастика).
Ознаки грецизмів:
голосні а, е на початку слів: апостол, автономія, автограф, естетика;
приголосний ф: філологія, фантазія, феномен;
звукосполуки кс, пс, мв, мп, ск: лексика, психологія, лампада, мікроскоп;
префікси а-, ан- (ана-), анти-, ев-: апатія, антисептики, евфонія;
суфікси -ад(а), -ид(а), -ід(а), -іск: блокада, піраміда.
26. Латинізми.
До латинізмів належать
суспільно-політичні (адміністрація, дирекція, статут),
юридичні (нотаріус, прокурор, юрист),
медичні (аспірин, ангіна, ін'єкція),
технічні (конденсатор, турбіна),
математичні (вектор, коефіцієнт),
мовознавчі (дериват, дисиміляція, суфікс),
педагогічні (екзамен, лекція, факультет) та інші терміни.
Ознаки латинізмів:
приголосний ц перед е, и: цитата, цивілізація, центр, цензура;
префікси де-, екс-, ім-, ін-, інтер-, ре-, ультра-: депресія, екстерн, експозиція, імпонувати, інтервал, реконструкція, ультрареакційний;
суфікси -альн(ий), -aт-, -ац(ія), -ент-, -ій-, -тор-, -тур(а), -ум-, -ус-: універсальний, дериват,інформація, студент, мораторій, дикламатор, диктатура, мінімум, радіус;