Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

PraktykumRiady

.pdf
Скачиваний:
20
Добавлен:
17.03.2016
Размер:
3.49 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 13. ФУНКЦІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЗМІННОЇ

 

21

 

 

13.3. Властивості основних елементарних функцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Властивості показникової функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ez

 

ex , Arg ez y 2 k;

ez 2 ki ez , k ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e2 i 1,e i 1,e i 2 i

 

 

Властивості логарифмічної функції

 

 

 

 

 

Re Ln z ln

z

, Im Ln z Arg z;

Ln 1 2 ki, k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Властивості тригонометричних функцій

 

 

 

 

Re sin z sin x ch y,

cos(z 2 k) cos z;

 

 

 

Im sin z cos x sh y;

sin(z 2 k) sin z;

k

 

 

Re cos z cos x ch y,

tg(z k) tg z;

 

 

 

 

 

 

 

Im cos z sin x sh y;

ctg(z k) ctg z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Властивості гіперболічних функцій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Re sh z sh x cos y,

ch(z 2 ki) ch z;

 

 

 

Im sh z ch x sin y;

sh(z 2 ki) sh z;

k

 

 

Re ch z ch x cos y,

th(z ki) th z

;

 

 

 

 

 

Im ch z sh x sin y;

cth(z ki) cth z

 

 

 

 

 

 

 

Співвідношення між тригонометричними і гіперболічними функціями

 

 

cos iz ch z, ch iz cos z;

tg iz i th z, th iz

i tg z;

 

 

 

sin iz i sh z, sh iz i sin z;

ctg iz i cth z, cth iz i ctg z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція ez , z , періодична з періодом 2 i.

Функції sin z та cos z є необмеженими на комплексній площині.

22 Розділ 13. ФУНКЦІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЗМІННОЇ

13.4. Диференціювання функцій комплексної змінної

Похідна функції f (z) в точці z

0

f (z

0

) lim

f(z) f(z0 )

 

 

z z

 

 

 

 

 

 

z z0

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то функцію f (z) називають

Диференційовність функції. Якщо існує f (z0),

диференційовною в точці z0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерій диференційовності.

 

справджують умови Коші — Рімана

Функція

 

 

 

u

 

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

w f(z) u(x,y) iv(x,y)

 

 

 

 

 

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

x

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

диференційовна в точці z x iy,

 

 

 

u

 

 

v

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тоді й лише тоді, коли функції u(x,y)

 

 

 

y

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

та v(x,y) диференційовні і

Формули для похідної функції

f (z) u

iv

v

iu

 

x

 

x

 

 

 

y

y

Аналітичність функції. Функцію

Однозначну функцію, диференційовну

w f(z) називають аналітичною в

в кожній точці області D, називають

точці z0 , якщо вона диференційовна

аналітичною в цій області.

 

як у точці z0 , так і в деякому околі цієї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правильна і особлива точка

Властивості аналітичних

функції. Точку в якій функція

функцій. Якщо функції f1(z) та f2(z)

аналітична називають правильною

аналітичні в області D, то їхні

точкою функції.

алгебрична сума f1(z) f2(z) і

Якщо функція аналітична у

проколеному околі точки, а в самій

добуток f1(z)f2(z)також аналітичні в

точці не аналітична або не визначена,

 

 

 

f1(z)

 

 

то таку точку називають особливою

цій області, а частка

аналітична в

 

точкою функції.

 

 

 

f2(z)

 

Однозначні елементарні функції

області D, за винятком тих точок, у

комплексної змінної аналітичні скрізь,

яких знаменник дорівнює нулеві.

де вони означені.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гармонічність функції f(x,y)

f

2

f

 

2

f 0

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

y2

 

Необхідна умова аналітичності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функції. Дійсна та уявна частина

u 0,

 

 

 

аналітичної функції

 

 

 

v 0

 

 

 

 

w f (z) u(x, y) iv(x, y)

 

 

 

 

є гармонічними функціями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 13. ФУНКЦІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЗМІННОЇ

 

 

 

 

 

23

 

 

13.5. Інтегрування функцій комплексної змінної

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтеграл від неперервної

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

однозначної функції комплексної

f (z)dz

 

 

 

 

lim

 

 

 

f( k ) zk

 

 

змінної f (z) уздовж кусково-гладкої

L

max

 

zk

 

0 k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(n )

 

 

 

 

 

 

дуги L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зв’язок інтеграла від функції

 

f (z)dz

 

 

 

 

 

 

комплексної змінної з криволінійним

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтегралом 2-го роду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[u(x, y) iv(x, y)](dx idy)

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зв’язок інтеграла від функції

L : s s(t) x(t) iy(t), t [t1;t2 ] :

 

 

комплексної змінної з визначеним

 

 

 

 

 

 

t2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтегралом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (z)dz f (s(t))s (t)dt

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема Коші для однозв’язної

Теорема Коші для багатозв’язної

 

 

області. Якщо функція f (z) аналітична

області. Якщо функція f (z) аналітична

 

 

в однозв’язній області D, то

у скінченній замкненій області D,

 

 

f (z)dz 0,

обмеженій кусково-гладкими контурами

 

 

L0, L1, ..., Ln, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де L — довільний кусково-гладкий

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

замкнений контур, що лежить в

f (z)dz f(z)dz,

 

 

області D.

L0

 

 

 

 

 

k 1 Lk

 

 

 

 

 

 

де всі контури обходять проти

 

 

 

годинникової стрілки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Коші для аналітичної

 

1

 

 

 

 

f(z)

 

 

функції f (z) (точка z0 лежить

f (z0 )

 

 

 

 

dz

 

 

2 i

z z

0

 

 

усередині контуру L )

 

 

 

 

 

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула Коші для похідної f (n)(z)

f (n)(z0 )

 

n !

 

 

 

 

f (z)

dz

 

 

2 i

 

 

 

n 1

 

 

(точкаz0 лежить усередині контуру

 

L

 

(z z0 )

 

 

L), n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема Ньютона — Лейбніца.

f(z)dz F(z2 ) F(z1),

 

 

Якщо дуга L, з початком у точці z1 і

 

 

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кінцем у точці z2, лежить в області

де F(z) первісна для функції f (z),

 

 

аналітичності D функції f (z), то

тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

правдива формула Ньютона —

F (z) f (z), z D

 

 

Лейбніца:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Параметричні рівняння кола

z z0

Re

it

, t

[0; 2 ]

 

 

радіусом R з центром у точці z0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

 

 

 

Розділ 13. ФУНКЦІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЗМІННОЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13.6. Розвинення функцій в Тейлорові й Лоранові ряди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема Тейлора. Будь-яку

 

 

Тейлорів ряд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

функцію f (z), аналітичну в крузі

 

 

 

 

 

 

 

 

(n)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z0

 

R, 0 R ,

 

 

 

 

 

f (z)

f

 

 

 

(z0 )

(z z0 )n .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 0

 

n !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

можна розвинути в цьому крузі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у збіжний до неї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема Лорана. Будь-яку функцію f (z), аналітичну в кільці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

z z0

 

R, 0 r R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

можна розвинути в цьому кільці у збіжний до неї Лоранів ряд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (z) cn(z z0 )n

 

cn(z z0 )n cn(z z0 )n ,

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

n 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

головна частина

правильна частина

 

 

 

 

 

 

 

cn

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (z)

dz, n , r R

 

 

 

 

 

 

 

2 i

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z

0

 

(z z0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема єдиності. Розвинення

 

 

Властивість Тейлорових

 

 

 

функцій в Тейлорів або Лоранів ряд

 

 

(Лоранових) рядів. Ряди Тейлора і

 

 

єдині (для Лоранового ряду — в

 

 

Лорана в області їхньої збіжності

 

 

 

певному кільці)*

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

можна почленно диференціювати і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтегрувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні розвинення в Тейлорів ряд в околі точки z0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zn 1

 

 

 

 

 

 

 

 

ez zn

, z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln(1 z)

( 1)n

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 0

n !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 0

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin z

( 1)n

 

 

 

, z

 

 

 

 

zn,

 

 

 

z

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 0

(2n 1)!

 

 

 

 

 

 

 

 

1

z

 

n 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z2n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos z

( 1)n

 

 

, z

 

 

 

 

 

( 1)n zn,

 

z

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 0

 

(2n)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

z

 

n 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* Це означає, що яким би чином не розвивати f (z) у Тейлорів або Лоранів ряд, то цей ряд

буде тим самим.

Розділ 13. ФУНКЦІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЗМІННОЇ

25

13.7. Класифікація ізольованих особливих точок функції

Ізольована особлива точка. Точку z0 називають ізольованою особливою точкою функції f (z), якщо f (z) аналітична в деякому околі цієї точки, за винятком самої точки z0.

Нуль функції. Точку z0 називають нулем n -го порядку аналітичної функції f (z), якщо

f (z0 ) f (z0 ) ... f (n 1)(z0 ) 0, f (n)(z0 ) 0.

Тип особливої

 

Границя функції

 

 

Головна частина ряду Лорана

точки

 

 

в точці z0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усувна

 

 

lim f (z) C

відсутня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полюс

 

 

lim f(z)

 

містить скінченну кількість доданків:

порядку m

 

z z0

 

 

c m

...

 

c 1

 

 

,c

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(z z )m

 

 

 

 

z z

0

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

головна частина

 

 

 

 

 

 

Істотно

 

 

lim f (z)

 

містить нескінченну кількість

 

особлива точка

 

z z0

 

доданків:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z )n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1 (z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

головна частина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Точка

z0

є

полюсом порядку m для функції

f (z),

якщо

 

 

для

функції

g(z)

 

1

 

точка z0 є нулем порядку m.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(z)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характер нескінченно віддаленої особливої точки z функції f (z)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначають, досліджуючи точку 0

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

функції ( ) f

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

26

Розділ 13. ФУНКЦІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЗМІННОЇ

13.8. Обчислення лишку функції в ізольованих особливих точках функції

Лишок. Лишком аналітичної функції f (z) в ізольованій особливій точці z0

називають комплексне число

res f(z

 

) res

f(z)

1

 

 

f(z)dz,

0

2 i

 

 

z z0

 

 

 

 

 

 

L:

r

 

 

 

 

 

z z

0

де контур обходиться у додатному напрямі і лежить в області аналітичності

функції f (z) — кільці 0

z z0

R.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

0

скінченна точка*

 

 

 

res f(z

) c

 

 

 

 

 

0

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z0

 

 

 

res f ( ) c 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z0

усувна точка

 

 

 

res f (z0 ) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

z0

полюс порядку m

 

 

 

res f (z0 )

 

 

 

 

 

1

 

lim

dm 1

 

f (z)(z z0 )m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(m 1)! z z0 dzm 1

 

 

z0

простий полюс (m 1)

 

res f (z0 ) lim

f (z)(z z0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

z z0

 

 

 

z0

простий полюс функції

 

 

res f (z0 )

 

(z0 )

 

 

 

(z)

 

 

 

(z0 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (z) (z) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де (z0 ) 0, (z0 ) 0, (z0 ) 0

* c

— коефіцієнт ряду Лорана при степеню

1

.

 

1

 

z z0

 

 

 

 

 

Розділ 13. ФУНКЦІЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЗМІННОЇ

27

 

 

13.9. Обчислення інтегралів за допомогою лишків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема Коші про лишки. Якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

функція f (z) аналітична на межі L

 

 

 

f (z)dz 2 i res f (zk )

 

 

області D і скрізь усередині області,

 

 

 

L

 

 

 

 

 

 

k 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

за винятком скінченної кількості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

особливих точок z1, z2, ..., zn, то:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо Q (x) 0,

x ( , ),

n m 2, то*

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Pm

(x)

 

 

 

n

 

 

 

Pm(z)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx 2 i

 

res

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

(x)

 

 

 

z zk ,

 

Q (z)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

k 1

Im zk 0

 

n

 

 

 

 

 

Якщо n m, t 0, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P (x)

 

 

 

 

 

 

n

 

P (z)

 

 

 

 

 

 

 

 

itx

 

 

 

 

 

 

itz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

 

 

 

 

 

 

e

 

dx

2 i

 

 

res

 

 

 

 

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Qn(x)

 

 

 

 

 

 

k 1 Im zkk 0

Qn(z)

 

 

 

 

Якщо n m, t 0, то

 

P

 

 

 

 

(x) cos tx

 

m

 

 

 

 

 

 

 

dx

Q

 

(x) sin tx

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Re

 

 

 

 

Im

 

 

 

 

Pm(x) eitxdx

Qn(x)

 

 

eix z,dx

dz

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

iz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

cos x

 

z2

1

,

 

 

 

 

 

z

2

1

 

z

2

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R(cos x, sin x)dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dz

 

 

 

 

 

 

 

2z

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2z

 

 

 

2iz

 

0

 

 

 

 

z

2

1

 

 

 

z

1

 

 

 

 

 

iz

 

sin x

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2iz

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

1, 0 x 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* Лишки обчислюють за особливими точками підінтегральної функції, які лежать у верхній півплощині.

Розділ 14. ОПЕРАЦІЙНЕ ЧИСЛЕННЯ

14.1. Перетворення Фур’є

Теорема Фур’є. Якщо функція f(x)

Причому:

 

справджує умови Діріхле на кожному

1) f (x) I(x), якщо x — точка

скінченному відрізку (кусково-

неперервності;

 

неперервна, кусково-монотонна,

 

f(x 0) f(x 0)

 

 

обмежена) і є абсолютно інтегровною,

2) I(x)

 

, якщо x

 

то її можна зобразити інтегралом

2

 

 

Фур’є I(x) в одній з можливих форм.

— точка розриву.

 

Дійсна форма інтеграла Фур’є:

f(x) (A( )cos x B( )sin x)d ,

 

0

 

 

 

1

 

1

A( )

f (t)cos( t)dt,

B( )

f (t)sin( t)dt

 

 

 

 

Комплексна форма інтеграла Фур’є:

 

 

 

1

 

 

 

 

f (x)

F( )ei xd ,

F( ) f(x)e i xdx

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перетвір Фур’є* функції f

 

 

 

 

 

 

(f(x) F( ))

 

 

 

 

 

 

F( ) f (x)e i xdx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Косинус-перетворення Фур’є (парної) функції f(x):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

f (x)

Fc( )cos(x )d ,

Fc( )

 

f(x)cos( x)dx

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

0

* Якщо f (x) — парна функція, то її перетвір Фур’є F( ) є дійсною функцією (отже, буде парною функцією).

Якщо f (x) — непарна функція, то її перетвір Фур’є F( ) є суто уявною функцією (і непарною).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 14. ОПЕРАЦІЙНЕ ЧИСЛЕННЯ

 

 

29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Синус-перетворення Фур’є (непарної) функції f(x):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

Fs( )sin(x )d ,

Fs ( )

 

f(x)sin( x)dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема зображення функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтегралом Фур’є.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо функцію задано аналітично,

Записують інтеграл Фур’є з

 

 

будують її графік. Якщо ж функцію

невизначеними коефіцієнтами

 

 

задано графічно, знаходять її

(враховують симетрію графіка

 

 

аналітичний вигляд.

 

y f(x)).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обґрунтовують можливість

Записують формули для A( ) та

 

 

зображення функції інтегралом Фур’є

 

 

B( ) або для F( ) і обчислюють

 

 

(перевіряють умови теореми Фур’є).

 

 

коефіцієнти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будують графік інтеграла Фур’є

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Записують відповідь згідно з

 

 

(графічне зображення).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

теоремою Фур’є.

 

 

 

 

 

 

 

Амплітудний частотний спектр

 

 

 

 

 

 

 

S( )

 

F( )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

неперіодичної функції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фазовий частотний спектр

 

 

 

 

( ) arg F( ),

 

 

неперіодичної функції

 

 

 

 

 

 

 

arg z ( ; ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14.2. Деякі властивості перетворення Фур’є

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) g(x) F( ) G( )

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (ax)

 

 

F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

f (x a) e i aF( )

f (n)(x) (i )n F( )

 

 

 

 

 

 

 

 

2a

 

 

 

 

 

x

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

a

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 sin a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30

Розділ 14. ОПЕРАЦІЙНЕ ЧИСЛЕННЯ

14.3. Перетворення Лапласа

Оригінал. Оригіналом називають

будь-яку комплекснозначну функцію f (t), t ( ; ), яка справджує

умови:

1) f (t) 0 при t 0, f (0) f ( 0);

2) існують сталі s 0 та M 0, такі що

f(t) Mest , t 0,

3) на будь-якому відрізку [0;T ] функція f (t) може мати лише скінченну кількість точок розриву 1-го роду.

Зображення. Зображенням

оригінала f (t) називають функцію

F(p) комплексної змінної p s i , яку означують рівністю

F(p) e pt f(t)dt.

0

Перехід від оригіналу до зображення називають перетворенням Лапласа і

позначають

f (t) F(p) або f (t) F(p).

Властивості зображення.

Якщо точка p прямує до

 

 

Функція F(p) f (t) є аналітичною

нескінченності так, що Re p s

в півплощині Re p s0, де s0

inf s

необмежено зростає, то

 

 

 

 

lim F(p) 0.

 

 

показник росту функції f (t).

 

 

 

 

 

 

 

s

 

 

 

 

Функція Гевісайда*

 

 

 

f (t)

 

 

 

 

 

t

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(t)

t

0

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функція-«ножиці»

 

 

 

 

f(t)

 

 

 

 

 

 

t [a;b),

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(t a) (t b)

t

[a;b)

 

 

 

 

 

 

 

 

1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

b

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* Якщо функція (t) справджує умови 2) та 3), то функція (t) (t)справджує всі умови, які накладають на функції-оригінали.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]