Анатомія кровопостачання, іннервація і ЦНС

лежної сторони вузол має невелике

паренхімою — мозковими тяжами.

втиснення — ворота вузла, hilum

Інші мозкові проміжні синуси ото-

lymphonodi,

через

які

проходять

чують з усіх сторін мозкову пере-

кровоносні судини і нерви, а також

кладку, а ззовні від них розташовані

виходять 1-2 виносні лімфатичні су-

мозкові тяжі.

дини, vasa efferentia, що прямують

У

периферійній частині

кори

до наступного

лімфатичного

вузла

розташовані

численні

лімфатичні

або лімфатичного колектора.

(лімфоїдні) вузлики, noduli lym-

Паренхіма

лімфатичного

вузла

phoidei, діаметром 0,5-1 MM — це

складається з кіркової речовини,

скопичення лімфоїдних клітин, в

cortex

lymphonodi,

яка

розташована

основному В-лімфоцитів. Тому ці

розташована

в

Кафедра

ближче до капсули і з ймає пе-

структу и

назив ють

В-залежними

риферійні відділи вузла, і з мозкової

зонами. Розрізняють первинні лім-

речовини,

medulla

lymphonodi, що

фатичні (лімфоїдні) вузлики, які не

центральній частині

мають світлого центра, бо щільність

залежнихнормальнойзон.

вузла ближче до його воріт. П рен-

імфоцитів у них є однаковою (їх

хіма

складається

із

структурних

значно ме

ше) і вт ринні лімфатичні

компоне

тів,

що належать до Т- і В-

( імфоїд

і)

вузлики

із світлим

центром

або

центром

розмноження

ними синусамианатомии, sinus

Паренхіма

лімф тич ого

вузла

(гер

інативн м

центром).

пронизана

численними

вузькими

Периферійна

част на

лімфатичних

каналами — лімф тич ими проміж-

(лі фоїдн х)

вузл ків

називається

intermedius

короною або мантією. Через корону

потрапляютьЛуганского

lymphonodi, по яких лімфа протікає

по тійно мігрують лімфоїдні клі-

від крайового син са до воріт ого

тини, макр фа и та інші клітини.

синуса. У синуси з паренхіми вузла

Кіль ість

вторинних

лімфоїдних

субпопуляції Т- і В-

вузликів збільшується після дії ан-

государственного

лімфоцитів. Усі синуси вистелені

игенів.

пл скими

ен отеліоподібними

Частина периферійн ї кори, що

береговими

(літор льними)

клі-

знаходиться

між

лімфоїдними

тинами. Через кіркову речовину

вузликами і крайовим синусом,

кірковоюмедицинского

проходять кіркові проміжні лімфа-

азиваєть я

субкапсулярн ю

або

тичні синуси, sinus intermedius cor-

маргінальною

з ною.

Дифузна

ticales, які з одної сторони межують з

лімфоїдна т анина, яка р зміщена

перекладиною, а з іншої —

між лімфоїдними вузликами, утво-

intermediusуниверситета

оточені

паре хімою.

У

мозковій

рює міжвузликову зону

бо кіркове

речовині

розташовані

мозкові

плато. Тут розташовані в основному

проміжні лімфат чні синуси, sinus

малі і середні лімфоцити. Глибокі

medullares, різноманітної

відділи кіркової речовини, що

форми. Одні мозкові проміжні

межують з мозковою речовиною,

синуси розміщені між мозковою

називаються

паракортикальною

360

зоною. Це Т-залежна зона, бо там

хіму вузла. Просвіт лімфатичної су-

містяться переважно малі субпопу-

дини

перетворюється

на

крайовий

ляції Т-лімфоцитів. Характерною

синус, а з його розгалужень виника-

морфологічною

особливістю

цієї

ють проміжні синуси. Починаючи з

зони є наявність в ній численних

19-го тижня розвитку, вже помітна

посткапілярних

венул

з

високим

межа між кірковою і мозковою ре-

ендотелієм, через які здійснюється

човинами. Дещо пізніше утворю-

рециркуляція лімфоцитів у парен-

ються лімфатичні вузлики. Центри

хіму лімфатичного вузла із крові.

розмноження з'являються у вузликах

Паренхіма

мозкової

речовини

перед

народженням

дитини.

представлена

мозковими

тяжами,

Утворення

лімфатичних

вузликів

у

Кафедра

chordae

medullares,

які

мають

різних

ділянк х

тіла

відбувається

різноманітну

форму і

н прямок. У

впро овж

усього

пренатального

мозкових

тяжах

перев жають

В-

періо

у

озвитку

організму,

навіть

після

на одження.

Основні формо-

лімфоцити. Зокрема, там роз-

нормальной

ташовані

«зрілі»

плазмоцити

(В-

утворюючі

пр цеси

в

лімфатичних

ефектори),

які

виконують свою

вуз ах

завершуються

у

дітей

10-12

основну

фу кцію

— синтезують

річного

віку.

Інволютивні

зміни

(зменшен я

кільк сті

лімфоїдної

антитіла.

Там

обов'язково присутні

сполучної

і

макрофаги.

Тому

мозкові

тяжі

від-

тканини,

збільшення

носять до В-залежної зо и.

жирової

ткан ни)

починаються

в

У

структурних

компонен ах

лімфатичн х вузлах уже в юнацько-

му віці.

З віком навіть зменшується

лімфатичних вузлів постійно відбу-

лімфоцитів зЛуганского

ваються процеси міграції, диферен-

лімфатичних вузлів.

ціації

та

проліферації

субпопуляцій

Селезінка

Селезінка

—

Т- і

В-лімфоцитів. Значна ч сти а

lien,

splen,

вторинний лімфатичний

лімфою через виносні

орган, що забезпечує імунний

государственного

лімфатичні с дини потр пляє у на-

контроль крові, яка пр тікає від

ступний лімфатичний вузол або у

аорти в систему ворітн ї вени. У

лімфатичні стовбури і протоки, що

селезінці

знищуються

впадають у венозні судини. У по-

«відпрацьовані» еритроцити, інші

медицинского

дальшо у

лімфоцити

рециркулю-

кліти и крові та анти ени, а також

ють у вторинні лімфат чні органи і

відбуваєть я

антигензалежна

про-

тканини.

ліферація і диференціація п пуляцій

Лімфатичні

вузли

починають

Т-

і

В-лімфоцитів. Селезінка

тичні

университета

утворюватися у зародка на 5-6 тижні

розташована в ч р вній порожнині, в

розвитку з мезенхіми, що оточує

лівому

підреб р'ї

у

верхньому

новоутворені кровоносні і лімфа-

поверсі

очеревинної

порожнини

в

судини. Мезенхіма проникає у селезінковому закутку на рівні IX-XI

просвіт лімфатичної судини, а її

ребер, поздовжня вісь селезінки

клітини диференціюються в парен-

відповідає нахилу цих ребер.

361

Маса селезінки дорослої людини

шлункову та ободову ділянки, до

становить 150-200 г, вона має

яких прилягають однойменні органи.

видовжену, зверху опуклу форму,

На нутрощевій поверхні розташовані

довжина дорівнює 10-14 см, ширина

видовжені селезінкові ворота, hilus

— 6-10 см і товщина — 3-4 см (рис.

lienis

(splenicum),

через

які

131). У селезінці розрізняють

проходять судини і нерви.

діафрагмову і нутрощеву поверхні,

Селезінка вкрита

очеревиною з

facies

diaphragmatica

et facies

усіх боків (інтраперитонеально), за

visceralis, верхній і нижній край,

винятком її воріт. Очеревина утво-

margo superior et margo inferior,

рює зв'язки, що фіксують селезінку:

передній і

задній кінці,

extremitas

шлунково-селезінкову зв'язку, liga-

Кафедра

anterior

et

extremitas

posterior.

mentum gastrosplenicum (gastrolienal),

Нутрощева поверхня м є ниркову,

що проходить від воріт се-

лезінки до великої кривини шлунка;

дендритних

та інтердигітуючих

діафрагмово-селезінкову

зв'язку,

клітин. Біла пульпа виконує функцію

ligamentum

phrenicosplenicum;

вторинного

лімфатичного

органа.

селезінково-ободовокишкову зв'язку,

Виділяють

такі

структурні

ligamentum

splenocolicum;

селезін-

компоненти білої пульпи — селезін-

ково-ниркову зв'язку, ligamentum

кові лімфатичні (лімфоїдні) вузлики і

splenorenale.

лімфатичні

(лімфоїдні)

періар-

Очеревина міцно

зростається

з

теріальні піхви.

капсулою (волокнистою оболонкою)

Селезінкові лімфатичні (лім-

селезінки, capsula (tunica fibrosa), від

фоїдні) вузлики, noduli lymphoidei

якої всередину

органа

відходять

splenici, мають діаметр 0,3-0,5 мм і

селезінкові

перекладки,

trabeculae

скла аються із чотирьох зон: пе-

splenicae (рис. 132). Окрім пере-

ріартеріальної, мантійної, крайової і

кладок,

сполучнотканинний каркас

світлого центру або центру роз-

строму з ретику-

множення (гермінативного центру).

селезінки утворюєКафедра

pulpa lienisнормальной

лярних волок н і клітин, у якій роз-

У світлих

центрах

селезінкових

ташована паренхіма селезінки — її

імфатич их вузликів, як і в лімфа-

пульпа.

Розрізняють че вону пульпу,

тичному вузлі, є багато В-лімфоб-

rubra, і білу пульпу, pulpa

ластів. Там відбувається проліфе-

від маси селезінкианатомии. Вона

lienis alba.

рація і д ференціація субпопуляцій

Червона

пульпа

перев ж є,

її

лімфоцитів.

Періартеріальна

зона

маса становить приблиз о 75-80%

представлена

скупченням

Т-

системі

представ-

лімфоцитів

і

макрофагів навколо

Луганского

лена скупченням формених еле-

центральн ї артерії, яка пронизує

ментів крові, що оточені ретику-

лімфатичний

вузлик

ексцентрично.

лярними клітинами або містяться в

Ця ділянка є анал гом паракорти-

венозних синусів селезінки.

кальної зони лімфатичних вузлів.

государственного

Ділянки

червоної

пульпи,

озташо-

Більш т мна

ма тійна з на,

яка

вані між венозними синусами, на-

оточує світлий це тр вузлика, ут-

зивають я

селезінковими

тяжами,

ворена з щіль о розміжених малих

chordae lienis. У тяжах В-лімфоцити

В-лімфоцитів, незначної кількості Т-

або медицинского

перетворюються в плазмо ити, а

лімфоцитів, плазмоцитів і мак-

моноцити у макрофаги. Макрофаги

рофагів. Край ва зона лімфатичного

селезінки впізнають і руйнують старі

вузлика розташ вана на межі з

пошкоджені

еритроцити

та

червоною пульпою й оточена си-

университета

тромбоцити.

ну оїдн ми

г мокапіляр ми.

У

цій

Біла пульпа стано ить 20-25%

зоні розташовані Т- і В-лімфоцити і

маси селезі ки і у в гляді острівців

макрофаги. Після дозрів ння лім-

розташована серед червоної пульпи.

фоцити мігрують із світлого центру в

Біла пульпа — це лімфоїдна тканина,

мантійну і крайову зони, а потім

утворена з лімфоцитів,

поступають у кровоносне русло.

363

Лімфатичні

періартеріальні

теріоли (китиці) діаметром до 50

піхви, vaginae periarteriales lym-

мкм. Китичкові артеріоли оточені

phoidei, — це видовжені скупчення

еліпсоподібними муфтами — ско-

лімфоцитів, які, як муфти, охоплю-

пиченням макрофагів, лімфоцитів і

ють артерії білої пульпи селезінки,

ретикулярних клітин. Тому муфти

потім вони переходять у лімфатичні

називають

макрофагально-лім-

вузлики. У центральній частині

фоїдними або еліпсоїдними муф-

піхви, що прилягає до артерії,

тами, а артеріоли, що проходять

розташовані в основному В-лімфо-

через них, ще називають еліпсоїд-

цити і плазмоцити, на периферії —

ними

артеріолами.

Ретикулярні

Т-лімфоцити.

клітини і волокна цих структур є

перед входженнямКафедрау

Селезінка має особливу систему

своєрідними

ртеріальними

сфін-

кровообігу,

що

з безпечує

її

ктерами селезінки. За будовою

функцію.

Селезінкова

ртерія

ще

стінки ці артеріоли подібні до ге-

селезінку роз-

мокапілярів.

Китичкові артеріоли

артерій,нормальнойа вони, у

галужується на декілька гілок, що

розгалужуються

на

гемокапіляри

входять в її в р та. Ці гілки роз-

діаметром 4-6 мкм, а вони впадають

галужуються

на

4-5

сег

ентових

у венозні си уси селезінки пористого

лярних

свою чергу — на

типу, sinus venulares lienis. Частина

артеріяханатомии

трабекулярні артерії,

що проходя ь у

капілярів

відкривається

перекладках

селезі

ки,

по ім

безпосередньо

у

червону

пульпу,

входять в її

п ренхіму.

У тр беку-

ф р уючи с стему відкритого кро-

пульпі,

добре

розвинута

вообігу селезінки. Венозні синуси

Луганского

середня м'язова оболонка, особливо

лужать ще й депо крові. При пере-

спіральний шар гладеньких міоцитів.

ході вен зних синусів у вени чер-

Артерії, що галузяться в селезінковій

воної пульпи циркулярні скупчення

називаються

пульпарними

гладеньких

міоцитів

формують

государственного

артеріями і мають

і метр до 0,2 мм.

венозні сфі ктери селезінки. Таким

Навколо

них

у

білій

пульпі

чином,

р гулюється

кр вообіг

у

р зташовані

періарте іальні

селезінці.

Ве

и

черв н ї

пульпи

лімфоїдні муфти. Потім ці артерії

впадають у трабекулярні вени, що

їх

медицинского

проходять

через

лімфатичні

формують селезінкову вену, по якій

(лімфоїдні) вузлики і вже на-

відтікає венозна кров у в рітну вену

зиваються ц нтральними артеріями,

печінки.

діаметр

дорівнює

приблизно

50

Закладається селезінка у зародка

университета

мкм. Вн тріш я еластична м мбрана

на 5-6-му

ижні розви ку у вигляді

відсутня

в

їх

стінці,

а

ндотелій

коп чення

клітин мезенхіми

в

витонч ється.

В йшо ши

з

дорзальній брижі. Згодом у цьому

лімфоїдного

вузлика,

центральна

мезенхімальному

скопиченні

артерія

розгалужується

в

червоній

утворюються

щілини

— майбутні

пульпі на 2-6 китичкові ар-

судини селезінки, навколо яких ди-

365

ференціюються клітини пульпи. На

що оточує вхід у глотку з носової та

2-4-му місяці розвитку формуються

ротової порожнин. Структурно-

венозні синуси та інші ланки кро-

функціональної

одиницею

миг-

воносних судин. У цей час від кап-

даликів є лімфатичні (лімфоїдні)

сули в середину органа вростають

вузлики, noduli lymphoidei, які за

тяжі, що утворюють перекладки.

будовою та функцією подібні до

Навколо венозних синусів виника-

лімфатичних (лімфоїдних) вузликів

ють острівці гемопоеза. На 3-5-му

лімфатичного вузла.

місяці

утворюються

всі

структурні

Язиковий мигдалик, tonsilla lin-

елементи білої пульпи селезінки,

gualis,

розташований

у

власній

зокрема, в лімфатичних вузликах

пластинці слизової оболонки кореня

інтенсивність

Кафедра

виникають центри розмноження. На

язика й утворений з численних (80-

6-му місяці вже можна розрізнити

90)

лімфатичних

(лімфоїдних)

червону пульпу.

Із

6-го

місяця

вузликів діаметром 1-4 мм. Миг-

мієлоїдного

кро-

далик має овальну форму з мак-

вотворен я зменшується, і перед

симал ною довжиною до 25 мм у 14-

народже

ям

дитини

ця

функція

20 річному віці. Слизова оболонка

селезінки припиняється. Але інтен-

над мигдалик м має заглибини —

органа.

лімфоцитопоеза наростає. У

крипти, стінка яких побудована з

Упродовжанатомии

новонародженої

дити и

м са

се-

багатошарового

плоского

лезінки дорівнює в серед

ьому 9,5 г,

незроговілого епітелію, що інфіль-

а біла пульпа скл д є 5-10% від маси

трований лімфоцитами.

життя відносна

Язиковий мигдалик утворюється

зменшуєтьсяЛуганского. Вже

кількість

червоної

пульпи

е

у плодів на 6-7-му місяці прена-

змінюється, знаходиться в меж х 82-

тального р звитку, на 8-9-му місяці

85%,

а

кількість

білої

пульпи

диференціюються

лімфатичні

після 50

років її

(лімфоїдні) вузлики. Центри роз-

государственного

кількі ть не перевищує 6,5% від

множення у вузликах утв рюються

маси

елезінки.

ільки

після

ародже ня

впрод вж

першого місяця.

З вік м

кількість

Лімфоїдні утворення в стінках

лімфоїдних вузликів зростає: у

медицинскогоцей

травної,

ихальної

грудному віці — до 66, у періоді

та с чостатевої с

стем

першого дитинства — до 85, у під-

Миг алики

літків — до 90. Діаметр вузликів у

період дорівнює 2-4 мм. Почи-

носовоїуниверситета

Мигдалики, tonsillae, — це вто-

наючи з юнацького віку, кількість

ринні лімфатич і органи, що розта-

лімфат

чних

вузликів

поступово

шовані в області зіва, кореня язика і

зменшується.

частини глотки. Вони ут-

Піднебінний

мигдалик,

tonsilla

ворюють лімфатичне кільце глотки,

palatina, — парний, видовженої

anulus lymphoideus pharyngis,

форми, розташований в мигдали-

366

ковій ямці м'якого піднебіння, що

22 мм. Після 25-30 років у людей

обмежена піднебінно-язиковою і

наступає вікова інволюція лімфоїд-

піднебінно-глотковою

дужками.

ної тканини, а кількість сполучної

Бічна сторона мигдалика прилягає

тканини зростає.

до сполучнотканинної

пластинки

Глотковий (аденоїдний) миг-

глотки, від якої відходять пере-

далик, tonsilla pharyngea (adenoidea),

кладки вглиб мигдалика, що роз-

—

розташований

під

слизовою

діляють його на часточки. Присе-

оболонкою

носової частини глотки

редня

поверхня

мигдалика

вкрита

при переході її склепіння у задню

багатошаровим

плоским

незрогові-

стінку. У цьому місці слизова обо-

лим епітелієм, на його поверхні є до

лонка, яка вкрита одношаровим

20 мигдаликових ямочок, fossulae

багаторядним

війчастим

епітелієм,

tonsillares,

у

які

відкриваються

утворює 4-6 поперечних і косих

мигдаликові

крипти,

cryptae ton-

скла ок.

П ренхіма

мигдалика

мигдалика

ут-

складається

з

дифузної лімфоїдної

sillares.

ПаренхімаКафедра

нормальной

ворена

з

численних

лі

фатичних

тканини та лімфатичних (лімфоїд-

(лімфоїд их) вузликів діа

етром 0,1-

них) вузликів. Інколи у

дітей ці

1,2 мм, у айбільших з них є центри

ск адки дуже великі і прикривають

розмноження.

Між

вузликами

хоани, що призводить до затрудне-

у плодів на 12-анатомии14

розташована лімфоїд а тк нина у

н го дихання.

вигляді тяжів товщи ою до 1,2 мм.

Глотков й

м гдалик

починає

Піднебінні мигд лики закл дую ься

утворюват ся у плода на 3-4-му мі-

вростають

тижні розвитку у

сяці розвитку у слизовій оболонці,

Луганского

вигляді

скопичення

мезенхіми

під

що формується. У новонародженої

епітелієм другої глоткової кише і.

дитини гл тковий мигдалик уже

На 5-му місяці в лімфоїдну тк

и у

добре виражений, його довжина

епітеліальні тяжі, з яких

дорівнює 5-7 мм, а ширина — 5-6

государственного

ф рмуватим ться крипти

пізніше.

мм. Упродовж року мигдалик р сте

Кількі ть

лімфоїдної

тканини

у

дуже

швидко,

у

ьому з'являються

мигдалику

збільшується,

перед

лімфоїдні вузлики. У кінці р ку

народженням

дитини

утворюються

довжина мигдалика становить 12 мм,

медицинского

одинокі лімфатичні вузлики, але

а ширина — 6-10 мм. Найбільших

центри

розмноження

в

н х

розмірів глот овий ми далик досягає

виникають вже після народження.

у людини у віці 8-20 років: довжина

Упродовж

першого

року

життя

— 13-21 мм, ширина 10-15 мм, а

розмірівуниверситета

дитини

розміри

мигдалика

потім наступає вікова інволюція.

подвоюються — до 15 мм завдовжки

Трубний мигдалик, tonsilla tuba-

і 12 мм завширшки. Найбільших

ria, — парний, роз ашов ний у ді-

піднебінний

мигдалик

лянці глоткового

отвору

слухової

що вкрита одношаровим багато-

форму діаметром 1,5-2 мм. Їх строма

рядним війчастим епітелієм, у якій є

утворена ретикулярними клітинами і

мигдаликові крипти, cryptae ton-

волокнами, у яких розташовані Т- і

sillares.

В- лімфоцити. У дитячому та

Трубний мигдалик починає роз-

юнацькому віці більшість лімфоїд-

виватися у плода на 7-8-му місяці у

них вузликів мають центри роз-

товщі

слизової оболонки

навколо

множення (світлі центри), в яких є

глоткового отвору слухової труби, в

багато лімфобластів, клітин, що

якій

диференціюється

лімфоїдна

мітотично поділяються, макрофагів і

тканина, а лімфоїдні вузлики і

плазмоцитів,

тобто

відбувається

центри

розмноження

утворюються

активний

лімфоцитопоез.

Центр

впродовж першого року життя ди-

розмноження оточений більш тем-

тини. У новонародженого довжина

нішою мантією з щільно розташо-

мигдалика становить 7,5 мм, а най-

ваних малих лімфоцитів. Навколо

мигдалик досягає

вузликів

гемокапіляри

утворюють

більшого розвиткуКафедра

оболонцінормальнойта

у дітей 4-7 років.

сітку. Частина активованих В-лім-

Лімфатичні (лімфоїдні) вузлики,

фоцитів мігрує в кровоносне русло

noduli

lymphoidei.

У

слизовій

через сті ки п сткапілярних венул,

дихання —

підслизовій

основі

ор-

інші — у тканини органа.

анатомии

ганів травної системи — гло ці,

Скупчені лімфатичні (лімфоїдні)

стравоході,

шлунку,

то

кій і товс ій

вузлики, noduli lymphoidei aggregati,

кишці,

жовчному

міхурі;

органах

складаються з 5-150 і більше

гортані, трахеї, великих

одиноких лімфоїдних вузликів, що

лімфатичніЛуганского( 2

бронхах; сечовидільних орг нах —

щільно

розташ вані

один

біля

сечоводів, сечового міхура і

одного, і дифузн ї лімфоїдної тка-

сечівника

розташовані

числе

і

нини. У стінці т нкої кишки, особ-

лімфоїдні) вузлики (до

ливо у клубовій кишці, є дуже ве-

государственного

45 вузликів на 1 см

площі слизової

лике скупче

я

лімфатичних

(лім-

б лонки),

які «слідкують» за

фоїдних) вузликів. Ці утв рення ще

антигенами, що проходять по цих

нази аються лімфоїд ими бляшками

шляхах. Крім того, в

стінках цих

або Пейеровими бляшками, найчасті-

(

медицинского

органів розташована д фузна лім-

ше вони мають

вальну ф рму. Дов-

фоїдна тканина.

жи а такої бляшки коливається від

Розрізняють о инокі лімфат чні

0,2 до 15 см, а ширина — від 0,2 до

лімфоїдні) вузлики, noduli lym-

1,5 см. Слизова оболонка над бляш-

университета

phoidei solitarii, та скупчені лімфа-

кою в пинається і вона добре по-

тичні (лімфоїдні) вузлики, noduli

мітна, роз ашовані вони переважно

lymphoidei aggregati.

навпроти брижового кр ю кишки.

Одинокі лімфатичні (лімфоїдні)

Лімфатичні (лімфоїдні) вузлики і

вузлики, noduli lymphoidei solitarii,

лімфоїдні

бляшки

починають

мають круглу або овальну

утворюватись у стінках названих

368

органів на 4-5-му місяці пренаталь-

стінці

червоподібного

відростка у

ного онтогенезу у вигляді скопи-

дітей і підлітків є максимальною —

чення клітин лімфоїдного ряду, а на

до 550, а їх діаметр коливається в

6-7-му місяці вже сформовані. У

межах 0,2-1,2 мм. Переважна біль-

новонароджених бляшки ще

не

шість вузликів у цей період мають

випинаються і мають довжину до 2

центри розмноження, в яких багато

см, але у вузликах вже є центри роз-

лімфобластів, клітин, що мітотично

множення. У дітей віком 10-15 років

поділяються, макрофагів і плазмо-

кількість одиноких і скупчених лім-

цитів.

фатичних (лімфоїдних) вузликів

Лімфатичні (лімфоїдні) вузлики

збільшується в 1,5-2 рази. Почина-

в стінці червоподібного

відростка

Кафедра

ючи з юнацького віку, кількість цих

починають

утворюватися

у плодів

структур поступово зменшується. У

вже на 4-му місяці розвитку,

50-60-річних людей у лім атичних

спочатку у слизовій оболонці, а

вузликах

центри

розмноження

потім у підслизовій основі. Центри

нормальной

зустрічаються рідко, а у старших

розмноже

я у вузликах виникають

осіб у бляшках розташована тільки

перед

ародженням

дитини або

дифузна лімф їдна тканина.

відразу після нар дження. Діаметр

Скупчені лімфатичні (лімфоїдні)

вузликів у цей період дорівнює 0,5-

анатомии

вузлики червоподібного відрос ка,

1,2

, а їх кількість в органі вже

noduli lymphoidei aggregati appendicis

становить 150-200. Починаючи з

vermiformis, розт шова і у слизовій

юнацького

віку,

кількість

облонці та підслизовій основі вздовж

лімфоїдних

вузликів

зменшується,

вузликів уЛуганского

цього органа. Кількість лімфоїд

их

о обливо у людей старше 60 років.

ПОРІВНЯЛЬНА АНАТОМІЯ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИ

Лімфатична система, у порів-

Для нижчих хребтових (риби,

государственного

няльно у асп кті, вин кає пізніше

амфібії,

рептилії)

характерною

кровоносної. У безхребтових, а

оз акою є наявність взд вж лім-

також у

нижчих хребтових лім-

фатичних судин прост рих щіли-

судини і вузли відсутні. У

ноподібних розширень — лімфа-

фатичнімедицинского

круглоротих і н жч х риб є єдина

тичн х заку ків (пазух), які розта-

недиференційована

гемолімфатична

шовані під шкірою, в стінці кишки,

система. Лише у в щих (костистих)

навколо осердя тощо.

вперше з'являються лімфатичні

У амфібій і рептилій у лімфа-

риб

университета

судини, які відокремлені від

тичних судинах з'являються розши-

кровоносної системи.

рені ділянки, які ритмічно скорочу-

369