Анатомія кровопостачання, іннервація і ЦНС
.pdfку внутрішньої капсули, потім ут- |
спочатку з являються органи рів- |
|||||||||||||||||
ворюють |
слухову |
променистість, |
новаги, які представлені екто- |
|||||||||||||||
radiatio acustica і закінчуються в |
дермальними ямками або замкне- |
|||||||||||||||||
слуховій |
корі |
верхньої |
скроневої |
ними |
міхурцями, |
наповненими |
||||||||||||
звивини (поперечні скроневі зви- |
рідиною. Стінки таких міхурців |
|||||||||||||||||
вини Гешля). Як виникають |
вистелені чутливим епітелієм з во- |
|||||||||||||||||
слухові відчуття? |
|
|
|
лосинками, |
а |
всередині |
містяться |
|||||||||||
Звукові коливання |
проходять |
«камінчики», або статоліти. При |
||||||||||||||||
через зовнішній слуховий прохід і |
зміні положення тіла статоліт пе- |
|||||||||||||||||
приводять в рух барабанну пере- |
реміщується і подразнює рецепторні |
|||||||||||||||||
тинку, її коливання через ланцюг |
клітини, які зв'язані з нервовою |
|||||||||||||||||
краями |
вікна |
Кафедра |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
слухових |
кісточок |
передаються |
на |
системою. Т кі примітивні органи |
||||||||||||||
основу стремінця. Ост ннє рухомо |
рівноваги є у б гатьох безхребтових |
|||||||||||||||||
зрощене |
сполучною тканиною |
з |
(ме узи, р коподібні |
|
та |
ін.). |
У |
|||||||||||
|
|
|
|
присінка. |
Вібруючи, |
наземних безхребтових (наприклад, |
||||||||||||
ються нанормальной |
|
|
|
|
||||||||||||||
стремінце |
|
передає |
колив ння |
у |
комах |
є |
ргани |
|
слуху, |
які |
||||||||
перилімфі scala vestibuli; ці коли- |
побудова і за принципом пружних |
|||||||||||||||||
вання |
через |
helicotrema поширю- |
перетинок, |
що |
реагують |
на |
||||||||||||
ються |
|
перилімфу scala tympani і |
коливання |
|
звукових |
|
хвиль |
|||||||||||
ендолімфіанатомии |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
доходять |
до |
втори |
ої |
б р банної |
(ти |
панальні органи). |
|
|
|
|
|
|||||||
перетинки, поступово затух ючи. |
|
|
Еволюція пр сінково-завитко- |
|||||||||||||||
Коливання |
|
перилімфи переда- |
вого органа у хребтових. У хреб- |
|||||||||||||||
Таким |
|
|
|
ductus |
cochlearis, |
тових |
тварин |
ргани |
слуху |
і |
рів- |
|||||||
чиномЛуганскогоподр |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
що призводить до зміщення волокон |
новаги |
б'єднані |
в один |
складний |
||||||||||||||
основної |
пластинки |
кортієвого |
присінк во-завитк вий |
|
|
|
орган. |
|||||||||||
органа |
і рухів |
membrana tectoria. |
Причому |
у |
|
в дяних |
|
тварин |
||||||||||
|
|
|
|
|
знюються |
ре- |
(круглоротих, риб), є лише органи |
|||||||||||
государственного |
||||||||||||||||||
цепторні клітини, які генерують |
рі новаги, |
які |
|
представлені |
пів- |
|||||||||||||
нервові імп льси. Пружні волокна |
коло ими |
ка алами |
і |
|
заповнен: |
|||||||||||||
lamina |
basilaris, м ючи |
ізну дов- |
рідиною з дріб ими стат літами. У |
|||||||||||||||
жину, |
обумовлюють |
сприйняття |
риб канали розташовуються в трьох |
|||||||||||||||
часткимедицинского, де |
|
|
||||||||||||||||
коливань різної частоти. Нервові |
взаємно |
|
|
перпендикулярних |
||||||||||||||
імпульси по н рву і провідних шля- |
площинах, |
що |
|
відп відає |
трьом |
|||||||||||||
хах передаються в |
кору скроневої |
вимірам прост ру. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
відбувається |
ищій аналіз |
|
В наземних хреб ових, почина- |
|||||||||||||
университета |
|
|
||||||||||||||||
слухових відчуттів. |
|
|
|
ючи з амфібій, шляхом перебудов:: |
||||||||||||||
ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІВ |
|
першої |
зябрової |
щілини |
розвива- |
|||||||||||||
|
ється |
середнє |
вухо. |
Воно |
являє: |
|||||||||||||
РІВНОВАГИ І СЛУХУ |
|
|||||||||||||||||
|
собою порожнину, заповнену по- |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
Органи рівноваги і слуху в |
вітрям і запнену барабанною пе- |
|||||||||||||||||
безхребтових. У водяних тварин |
|
ретинкою. Середнє вухо служить |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
200 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
200
для передачі звукових коливань у |
Ембріональний розвиток |
внутрішнє вухо. Останнє крім пів- |
присінково-завиткового органа у |
колових каналів має зачаток, який |
людини Закладка слухового |
відповідає завитці. Лише у кро- |
міхурця з ектодерми. На початку 3- |
кодилів і птахів канадець завитки |
го тижня розвитку з обох боків від |
добре помітний і має вигляд вигнутої |
заднього міхура утворюється |
трубки. У ссавців виникає справжня |
потовщення ектодерми, яке |
завитка. У цих тварин утворюється |
незабаром перетворюється в слухову |
зовнішнє вухо з вушною раковиною і |
ямку. У подальшому вона стає |
зовнішнім слуховим проходом. |
глибшою і замикається, формуючи |
слуховий міхурець з рідиною.
Кафедра
нормальной
анатомии
Луганского
государственного
медицинского
Рис. 69университета. Схема провідн х шляхів органу нюху. 1 - fornix; 2 - gyrus cinguli; 3 - thalamus; 4 - tr. mamillothalamicus; 5 - isthmus gyri cinguli; 6 - corpus mamillare; 7 - gyrus dentatus; 8 - gyrus
parahippocampalis; 9 - uncus; 10 — tractus olfactorius; 11 - concha nasalis inferior; 12 - concha nasalis media; 13 - fila olfactoria; 14 - bulbus olfactorius; 15 - area subcallosa; 16 - genu corporis callosi.
201
201
Утворення лабіринту. Ріст і |
центрації |
навколо нього |
мезенхіми |
||||||||||
перетворення |
слухового |
міхурця |
утворюється спочатку хрящовий, а |
||||||||||
призводять |
спочатку |
до |
утворення |
потім — кістковий лабіринт. |
|
||||||||
мішечка, маточки і перетинчастих |
Розвиток середнього і зовніш- |
||||||||||||
півколових каналів. В подальшому з |
нього вуха. Барабанна порожнина |
||||||||||||
передньої частини слухового міх- |
формується |
внаслідок |
перетворення |
||||||||||
урця |
внаслідок посиленого |
росту |
першої зябрової кишені. З цього |
||||||||||
формується |
перетинчаста |
завитка |
зачатка утворюється і слухова труба. |
||||||||||
(завиткова протока). |
|
|
|
З мезенхіми першої та другої |
|||||||||
У стінках перетинчастого лабі- |
вісцеральних |
дуг |
утворюються |
||||||||||
ринту |
диференціюються |
нейроепі- |
спочатку хрящові, а потім і кісткові |
||||||||||
|
|
|
Кафедра |
|
|
|
|||||||
теліальні клітини кортієвого органа, |
слухові кісточки. Спочатку барабана |
||||||||||||
а також клітини плям і гребінців |
порожнина |
м йже |
повністю за- |
||||||||||
півколових |
каналів. |
Пери |
ерийні |
повнена |
ембріональною |
сполучною |
|||||||
відростки нервових клітин, які рос- |
тканиною, яка в процесі розвитку |
||||||||||||
|
нормальнойми |
|
|
||||||||||
туть з вузла VIII па и черепних |
поступово розсм ктується. |
|
|||||||||||
нервів, вста овлюють зв'язки з епі- |
Вушна |
рак вина |
утворюється |
||||||||||
теліальними |
|
рецепто ни |
и |
кліти- |
ш яхом росту і перетворень мезенхі- |
||||||||
нами. Сам вуз л дифе енціюється на |
піднижньощелепної і під'язикової |
||||||||||||
|
|
|
анатомии |
|
|
|
|||||||
два — спіральний і присі ковий. |
вісцеральн х дуг. Щілина між цими |
||||||||||||
Одночасно з розвитком пере- |
дуга и перетворюється в зовнішній |
||||||||||||
тинчастого лабіринту шляхом кон- |
слуховий прохід. |
|
|
|
|
||||||||
|
Луганского |
|
|
|
|||||||||
ОРГАН НЮХУ, ORGANUM OLFACTORIUM (OLFACTUS) |
|
||||||||||||
Рецептори |
нюхового |
аналіза- |
клітин. Ще глибше, під базальн ю |
||||||||||
государственного |
|||||||||||||
т ра мі тяться в слизовій оболонці |
мембраною, є залозисті клітини. |
||||||||||||
н с вої порожнини, в її regio olfac- |
Рец птори є видозміненими бі- |
||||||||||||
toria, яка лежить в ділянці ве хньої |
полярними нервовими клітинами, які |
||||||||||||
носової раковини і в частині пере- |
являють |
собою |
нейрони |
нюхового |
|||||||||
медицинского |
|
||||||||||||
городки носа, |
що пр лягає |
до неї |
шляху (рис. 69). їхні аксони виходять |
||||||||||
(площа становить близько 2-3 см2). |
з осової пор жнини |
через lamina |
|||||||||||
Тут є три типи кліт н: ре еп- |
cribrosa |
|
решітчастої |
|
кістки, |
||||||||
торні, підтримуючі та базальні. Під- |
утворюючи 20-25 нюхових нервів, |
||||||||||||
|
университета |
|
|||||||||||
тримуючі (опорні) клітини л жать |
nervi olfactorii. В сукупності вони |
||||||||||||
між нюховими і розділяють їх. Вони |
тановлять І пару черепних нервів, |
||||||||||||
мають короткі війки і мають ознаки |
які досягаю ь bulbus olfactorius і тут |
||||||||||||
секреції. Базальні клітини розташо- |
закінчуються. |
Д ндрит |
нюхової |
||||||||||
вані глибше, на базальній мембрані, |
клітини |
закінчується |
потовщенням |
||||||||||
оточують пучки аксонів рецепторних |
(нюхова булава), на |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
202 |
|
|
|
|
|
|
202
вершині якої є по 10-12 рухливих |
ри мають зв'язки з соскоподібними |
||||
нюхових війок. |
|
|
тілами, які через склепіння з'єднані з |
||
Другі нейрони містяться в ню- |
таламусом (fasc. mamillothalami- |
||||
ховий цибулині (мітральні кліти-ни), |
cus), сітчастою формацією і ядрами |
||||
їхні аксони |
утворюють нюховий |
черепних нервів стовбура мозку. |
|||
ш.лях, tractus olfactorius, волокна |
Між хрящем носової перего- |
||||
якого закінчуються в trigonum ol- |
родки та лемішем в сполучній тка- |
||||
factorium, substantia perforata an- |
нини основи носової перегородки |
||||
terior, septum pellucidum. Тут роз- |
розташованний |
вомероназальний |
|||
ташовані треті нейрони. |
|
орган1, organum vomeronasal, який є |
|||
Частина аксонів других нейронів, які |
периферийною частиною додаткової |
||||
приморськоконикКафедравої |
|
||||
починаються в нюховий цибулині, у |
нюхової системи. |
|
|||
складі латеральної нюхової |
смуги |
Нюховий н лізатор являє собою |
|||
досягає мигдалездібного ядра і |
початковий утвір в еволюції органів |
||||
безпосередньо |
нюхової |
кори |
чуття, тому він має ряд відносно |
||
ротшим нормальной |
|||||
|
звивини. |
|
прямих |
вол к н, |
які, не пе- |
Аксо и третіх ней онів прохо- |
реключаючись в таламусі, найко- |
||||
дять над і під м золистим тілом, |
ротшим шлях м д сягають нюхової |
||||
також через нюх ві смуги (н йко- |
кори. Характерними є емоціональні |
||||
шляхом) до кори скроневої |
відчуття, які зв'язані з нюховими |
||||
|
анатомии |
||||
завитки, закінчуючись в uncus gyri |
сти ула |
. Це обумовлено широки- |
|||
parahyppocampalis. Нюхові цент- |
ми зв'язками з лімбічною системою. |
ОРГАНИ СМАКУ, ORGANUM GUSTATORIUM (GUSTUS) |
||
СмаковаЛуганскогочашечка (смакова бру ь- глот и. До смак вих чашечок на- |
||
ка), caliculus gustatorius (gemma |
лежать пітеліаль і клітини, серед |
|
gustatoria). Рецептори |
смакового |
яких є р ц птор і смак ві клітини з |
аналізатора пре ставлені смаковими |
волосинками, які сприймають п д- |
|
чашечками, caliculus gustatorius, які |
разнення. Із смаковими чашечками |
|
государственногомістяться в сосочках яз ка (крім зв'язані чутливі в локна, які прохо- |
||
ниткоподібних і конічн |
х). Окремі |
дять в кладі лицево о, язикового і |
:макові чаш чки є в сл зовій обо- |
язиково-глот ових нервів2. |
|
лонці щоки, м'якого піднебіння : |
Перші нейр ни смакового |
|
надгортанникамедицинского, і задньої стінки аналізатора є пс вдоуніполярними |
— Якобсонівуниверситетаорган.
— окремі смакові чашечки в ділянці щоки, губ і язика зв'язані з трійчастим нервом, а ча-:ечки піднебіння і надгортанника — з блукаючим нервом.
203
203
Кафедра
нормальной
— смакові волокна n.анатомии |
|
Рис. 70. Схема провідних шляхів органу смаку. 1 — n. facialis; 2 - n. glossopharyngeus: З - |
|
nucl. pontinus n. trigemini; 4 - nucl. solitarius; 5 - medulla oblongata; 6 - n. vagus; 7 - gangl. inferius |
|
n. vagi; 8 - gangl. inferius n. glossopharyngei; 9 - gangl. geniculi; 10 - смакові волокна n. vagi; 11 |
|
Луганского |
|
glossopharyngei; 12 — смакові воло на chordae tympani (n. facialis); 13 - |
|
волокна загальної чутливості (n. lingualis); 14 - gangl. trigeminale; 15 - uncus: 16 - thalamus. |
|
нервовими клітинами, які леж ть в |
кладі n. glossopharyngeus досягають |
государственного |
|||||
чутливих в злах лицевого і язико- |
сосочків задньої трети и язика: їхні |
||||
г л ткового нервів (рис.70): |
центральні |
відростки |
в |
складі |
|
1) ganglion geniculi — пе и |
язикоглоткового |
ерва |
д ся ають |
||
ферійні відростки клітин цього |
nucl. tractus solitarii. |
|
|
||
медицинского |
|||||
вузла йдуть в скла і лицевого не |
Другі нейрони смак в го шля- |
||||
рва (VII пара), барабанної струни і |
ху містяться в nucl. tractus solitarii |
||||
язикового нерва до сосочків перед |
їх і ак они, перехрещуючись, вхо- |
||||
ніх 2/3 язика; відростки в складі n. |
дять до кладу |
медіальн ї |
петлі і |
||
университета |
|||||
intermedins прямують в до гастий |
закінчуються в таламусі. |
|
|
||
мозок, де закі чуються nucl. trac |
Аксони |
клітин аламуса через |
|||
tus solitarii; |
задню ніжку внутрішньої к псули |
||||
2) ganglion inferius язикоглотко |
до ягать кори uncus gyri parahyp- |
||||
вого нерва (IX пара) — периферій |
pocampalis, |
де |
відбувається |
вищий |
|
ні відростки клітин цього вузла в |
аналіз смакових відчуттів. |
|
|
||
204 |
|
|
|
|
204
ЗАГАЛЬНИЙ ПОКРИВ, INTEGUMENTUM COMMUNAE
Шкіра, |
|
cutis |
містить |
велику |
ки рецептори, нерви і шляхи ста- |
||
кількість чутливих |
нервових |
закін- |
новлять шкіряний аналізатор. |
||||
чень — рецепторів, які сприймають |
Залози і рогові придатки |
||||||
різні подразнення довкілля. |
|
||||||
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Шкіра має потові (gll. sudoriferi) |
|
|
Шари шкіри |
|
|
і сальні (gll. sebaceae) залози, котрі |
||
Шкіра складається з трьох шарів: |
розташовані в дермі, а також рогові |
||||||
■ epidermis, епідерміс (надшкір'я), є |
|
||||||
зовнішнім шаром, скл дається з |
|
||||||
багатошарового |
|
плоского |
|
||||
епітелію; він має глибокий рос- |
|
||||||
тковий |
і |
поверхневий роговий |
|
||||
|
|
|
|
походить |
є ек- |
|
|
шари; епідермісКафедра |
|||||||
тодерми; |
|
|
|
|
|
|
|
■ dermis, дерма (власне шкіра) |
|
||||||
складається з фіб озних та пруж- |
|
||||||
|
сполучнотк ни |
их |
пучків |
|
|||
них |
нормальной |
||||||
мезодермального |
походження. |
|
|||||
Під епідермісом цей шар утворює |
|
||||||
численні сосочки, papilla, які на |
|
||||||
долоні |
і |
підошві |
досягають |
|
|||
анатомии |
|||||||
значної |
висоти, |
обумовлюючи |
|
||||
макроскопічні видимі |
борозенки |
|
|||||
(sulci cutis) і гребінці (cristae |
|
||||||
cutis); |
Луганского |
||||||
■ tela subcutanea, підшкі на о но- |
|
||||||
ва, утворена більшим |
бо меншим |
|
шаром жирової клітковини. |
|
|
|
государственного |
|||
Шкіряний аналізатор |
|
|
|
У шкірі є різноманітні нервові |
|
||
закінчення |
(р цептори), які при- |
|
|
больові, температурні |
і |
|
|
ймаютьмедицинского |
|||
тактильні подразнення. Вони по |
|
||
чутливих |
ервах передаються |
в |
|
центральну |
ервову систему (див. |
Рис. 71. Грудна залоза, с гітальний |
|
екстероцептивні провідні шляхи). |
розріз. 1 — m. pectoralis major; 2 — fascia |
||
|
|
|
pectoralis; 3 — cutis; 4 — lobi glandulae mam- |
университета |
|||
Разом з корою зацентральної закут- |
|
mariae; 5 — ductus lactiferi; 6 — papilla |
mammaria; 7 — areola mammae.
205
205
придатки, до яких належать |
нігті і |
■ |
papilla |
mammaria, грудний |
сосок |
||||||||
волосся: |
|
|
|
|
|
(сосок молочної залози), розташо- |
|||||||
■ unguis1, ніготь, має ложе, |
matrix |
|
ваний в центрі грудного кружаль- |
||||||||||
|
unguis, тіло, corpus unguis, корінь, |
|
ця; на ньому є отвори вивідних мо- |
||||||||||
|
radix unguis, і вільний край; |
|
лочних проток (8 — 15); |
|
|||||||||
■ |
pili, волосся, має гладкі м'язи, які |
■ |
areola mammae, грудне кружальце |
||||||||||
|
підіймають його. |
|
|
|
|
(навколососковий кружечок), це |
|||||||
|
Грудь (молочна залоза), |
|
|
пігментна |
частина, |
яка |
розта- |
||||||
|
|
|
шована навколо соска; має залози, |
||||||||||
|
|
|
mamma |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
glandulae areolares; |
|
|
|||||
|
Синонім: mastos |
(грец.) — мо- |
|
|
|
||||||||
|
■ |
lobuli glandulae mammariae, час- |
|||||||||||
розвиваються з Кафедраектоде ми. У жінок |
|
|
|||||||||||
лочна |
залоза; звідси |
— мастит, за- |
|
тки г удної (молочної) залози (15- |
|||||||||
палення молочної залози. |
|
|
|
20), відокремлені |
прошарками |
||||||||
|
Молочні |
залози |
являють |
собою |
|
сполучної |
тк нини, |
вони |
спря- |
||||
дуже видозмінені потові залози, які |
|
||||||||||||
|
мовані радіально і в сукупності |
||||||||||||
|
|
нормальной |
|
||||||||||
вони мають півкулясту фор |
у, роз- |
|
становлять glandula mammaria; |
||||||||||
ташовані а fascia pectoralis |
іж III і |
■ |
ductus |
lactiferi, молочні протоки, |
|||||||||
|
спрямова і радіально до соска, на |
||||||||||||
VI ребрами. |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
якому |
відкриваються, спочатку |
|||||||
такими утворамианатомии(Рис.71): |
|
|
|||||||||||
|
|
Деталі будови |
|
|
|
утворивши |
розширення, |
sinus |
|||||
|
Молочні |
залози |
є |
скл дними |
|
lactiferi. |
|
|
|
||||
|
|
Чоловічі грудні (молочні) залози, |
|||||||||||
альвеолярно-трубч стими з лозами з |
|
||||||||||||
mammae masculinae, є рудиментар- |
|||||||||||||
1. |
|
|
|
|
|
|
|||||||
Назвіть триЛуганского |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ними. |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Контроль і питання: |
|
|
|
|
||||
|
|
|
відділи аналізатора. |
8. |
Очне яблуко: судинна оболонка, |
||||||||
государственного |
|||||||||||||
2. |
Які різнови и рецепто ів мають |
|
її частини, будова, функції. |
||||||||||
|
ргани ч ття? |
|
|
|
9. |
Очне яблуко: сітківка, її части- |
|||||||
3. |
Назвіть |
основні |
ет пи еволюції |
|
ни, будова, функції. |
|
|
||||||
|
органів чуття. |
|
|
|
10. |
Заломлюючі середовища очного |
|||||||
6. |
Очнемедицинского |
|
|||||||||||
4. Око: частини, топографія. |
|
|
яблука: назвати та описати. |
||||||||||
5. |
Очне яблуко: розвиток, аномалії |
11. |
Камери очн го яблука: межі, |
||||||||||
|
розвитку, зовнішня будова. |
|
сполучення. |
|
|
||||||||
|
|
яблуко: оболонки, назвати |
12. Утворення і шляхи циркуляції |
||||||||||
|
ка, университетаїї |
|
|||||||||||
|
і |
продемо струвати |
на |
пре- |
|
водянис ої вологи камер очного |
|||||||
|
паратах. |
|
|
|
|
|
яблука. |
|
|
|
|||
7. |
Очне яблуко: волокниста оболон- |
13. |
Додаткові струк ури ока, щодо |
||||||||||
|
|
частини, будова, функції. |
|
н х належить? |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
— опух (грец.) — ніготь, звідси — пароніхій (запалення навколонігтьового ложа).
206
206
14. |
Кон'юнктива, її частини, функ- |
30. |
Півколові канали, їх топографія, |
|||||||||||
|
ції, склепіння. |
|
|
|
|
частини, сполучення, будова, |
||||||||
15. |
Зовнішні м'язи очного яблука, їх |
|
функції. |
|
|
|
|
|||||||
|
характеристика та функції. |
|
31. |
Присінок, |
його |
топографія, |
||||||||
16. |
Сльозовий апарат: частини, то- |
|
стінки, рельєф внутрішньої по- |
|||||||||||
|
пографія, функції; шляхи відто- |
|
верхні, сполучення, функції. |
|
||||||||||
|
ку сльози. |
|
|
|
|
32. |
Завитка: топографія, будова, |
|||||||
17. |
II пара черепних нервів: утво- |
|
сполучення, функції. |
|
||||||||||
|
рення, топографія. |
|
|
|
33. |
Перетинчастий лабіринт: то- |
||||||||
18. |
Провідні шляхи зорового аналі- |
|
пографія, частини. |
|
|
|||||||||
|
затора. |
|
|
|
|
|
|
34. |
Перілімфатичний простір, ут- |
|||||
|
|
|
|
Кафедра36. |
|
|
|
|||||||
19. |
Вухо: його частини; назвати і |
|
ворення, вміст, сполучення. |
|
||||||||||
|
продемонструвати |
на |
препара- |
35. |
Ен олімф тичний прострір: ут- |
|||||||||
|
тах. Розвиток частин вуха в ем- |
|
ворення, вміст, сполучення. |
|
||||||||||
|
бріогенезі, |
аномалії і |
варіанти |
|
Перетинчастий лабіринт: при- |
|||||||||
|
нормальной |
|
||||||||||||
|
розвитку. |
|
|
|
|
|
сінковий лабіринт, |
ого частини, |
||||||
20. |
Зовніш є вухо: його частини і |
|
топографія, буд ва, функціі. |
|
||||||||||
|
будова. |
|
|
|
|
|
|
37. |
Перети |
частий |
лабіринт: |
пів- |
||
21. |
Зовнішнє вухо: вушна раковина, |
|
колові протоки, їх топографія, |
|||||||||||
|
|
|
|
анатомии |
|
|
|
|||||||
|
будова, функції. |
|
|
|
|
частини, будова, функції. |
|
|||||||
22. |
Зовнішній слуховий хід, ч с и- |
38. |
Перет |
нчаст й |
лабіринт: |
за- |
||||||||
|
ни, межі, будова. |
|
|
|
|
витков |
й |
лабір |
нт, стінки, |
їх |
||||
23. |
Барабанна |
перети |
ка: |
топогра- |
|
будова, функції |
|
|
|
|||||
|
|
Луганского |
|
|
||||||||||
|
фія, частини, б дова, функції. |
39. |
Описати |
шляхи |
|
проходження |
||||||||
14. Середнє |
вухо: частини, |
межі, |
|
зву вих коливань. |
|
|
||||||||
|
будова. |
|
|
|
|
|
|
40. |
Провідні |
шляхи |
слухового |
|||
15. Барабанна порожнина: топогра- |
|
аналізатора. |
|
|
|
|||||||||
государственного |
||||||||||||||
|
фія, тінки, сполучення, вміст. |
41. |
Провідні шляхи рівн ваги (вес- |
|||||||||||
26. |
Слухові кісточки: топог афія, їх |
|
тибулярного апарата). |
|
||||||||||
|
ча тини; |
|
суглоби |
та |
м'язи |
42. |
Орган нюху: будова, функції. |
|
||||||
|
слухових кісточок. |
|
|
|
43. |
Орган смаку: будова, функції. |
||||||||
|
медицинского |
|
||||||||||||
27. Слухова труба: топографія, час- |
44. |
Які утвори належать до загаль- |
||||||||||||
|
тини, сполуч ння, будова. |
|
|
ого по риву? |
|
|
|
|||||||
28. |
Які утвори належать |
до |
внут- |
45. |
Грудна |
зал за: |
|
зовнішня |
та |
|||||
|
рішнього уха? |
|
|
|
|
внутрішня будова, топографія. |
||||||||
|
университета |
|
||||||||||||
29. |
Кістковий |
лабір нт: |
частини, |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
назвати |
|
і |
продемонструвати на |
|
|
|
|
|
|
|
препараті.
207
207
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА,
SYSTEMA CARDIOVASCULARE
|
Термінологія. Angion (грец.) — |
ми, які тісно повязані між собою |
|||||
судина, logos (грец.) — вивчаю, звідси |
як морфологічно, так і функціо- |
||||||
ангіологія, вчення про судинну сис- |
нально. |
Разом |
із |
серцем вони |
|||
тему. Латинський термін "vas" — |
об'єднуються в серцево-судинну |
||||||
судина (множ. — vasa) вживається |
систему. Роль цієї системи в ор- |
||||||
для позначення як кровоносних, так |
ганізмі |
полягає |
в |
забезпеченні |
|||
і лімфатичних, судин. Від цього сло- |
циркуляції крові та лімфи, які при- |
||||||
ва походять такі медичні терміни |
носять до органів і тканин поживні |
||||||
|
|
|
Кафедрають |
|
|
||
як вазодилятація, в зогра ія та ін. |
речовини, гормони, вітаміни, ки- |
||||||
Термін васкуляризація (кровопос- |
сень і виводять продукти обміну. |
||||||
тачання) походить від зменшеного |
Крім того, в крові і лімфі циркулю- |
||||||
«vasculum» (лат.) — судинка. |
лімфоцити та антитіла, які за- |
||||||
|
нормальной |
||||||
|
Суди |
а |
система поділяється |
безпечують захисні (імунні) функ- |
|||
на крово осну і лімфатичну систе- |
ції орга |
ізму. |
|
|
|||
ральним органоманатомиипоживні речовини та кисень, 3 капі- |
|||||||
|
|
|
КРОВОНОСНА СИСТЕМА |
|
|
||
|
Загальний пл н будови. Цент- |
проходить через капіляри і віддає |
|||||
венами. СЛуганскогоня порожнисті ве и. В ни впадають |
|||||||
|
|
|
кровоносної сис- |
|
|
|
|
теми є серце, від яко о відходять |
лярів ф рмуються вени, які несуть |
||||||
кровоносні судини. Ці судили пред- |
венозну кров до серця. Найбільші |
||||||
ставлені артеріями, капілярами і |
вени велик о к ла це верхня та ниж- |
||||||
государственногоаєть я з прав го |
|||||||
|
|
дини, які несуть кров |
|
|
|
|
|
від ерця, |
називаються а теріями |
у праве п редсердя, де і закінчується |
|||||
(від грец. «аег» — повіт я, «te-rео» |
велике коло кровообігу (рис. 72). |
||||||
-містити; |
|
давнину вв жали, що в |
Мале, або леге еве к ло, п чи- |
||||
|
медицинского |
||||||
артеріях міститься повітря). Вони |
|
|
шлун чка легене- |
||||
розгалужуються за д вергентн м |
вим товбуром, |
який р зділяється |
|||||
принципом, утворюються вени, які |
а праву та ліву ле еневі артерії, що |
||||||
несуть кров до серця. |
есуть венозну кр в у легені. В капі- |
||||||
|
университета |
||||||
|
Велике та мале кола кровообігу. |
лярах легень кров насичується кис- |
|||||
Велике, або тілесне, коло кровообі- |
нем і через л г н ві вени ртеріаль- |
||||||
гу починається в лівому шлуночку |
на кров надходить у ліве передсердя. |
||||||
аортою, яка |
есе артеріальну к ов. |
Так м чином, у малому колі крово- |
|||||
Артеріями, які відходять від аорти, |
обігу по артеріях тече венозна кров, |
||||||
кров розноситься по всіх органах, |
а по венах — артеріальна. |
||||||
|
|
|
|
208 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
208
СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА
|
Відмінності між артеріями і ве- |
||
|
нами полягають у будові їх стінок |
||
|
та у напрямку, в якому вони несуть |
||
|
кров. Артеріями називають судини, |
||
|
які несуть кров від серця під вели- |
||
|
ким тиском, тому вони мають товс- |
||
|
ті стінки з еластичною і м'язовою |
||
|
тканинами. У венах, які несуть |
||
|
кров до серця, тиск крові низький |
||
|
(сюди кров надходить з капілярів), |
||
|
тому їх стінка тонка і містить знач- |
||
|
но менше ел стичних і м'язових |
||
Кафедра |
|||
|
елементів. |
|
|
|
Виділення двох кіл кровообігу |
||
|
(хоча фактично кров циркулює по |
||
|
одному колу, двічі потрапляючи у |
||
нормальной |
|||
|
серце) пов'язане з принциповою |
||
|
різницею газ |
бміну в них. У вели- |
|
|
кому колі кр в віддає кисень і стає |
||
|
венозною, а у малому насичується |
||
анатомиипід ним |
|||
|
киснем і стає артеріальною. Тому |
||
|
визначення «третього кола», як це |
||
|
роблять деякі автори, розуміючи |
||
|
кровон сні (вінцеві) суди- |
||
Луганского |
|||
|
ни серця, зовсім безпідставне. |
||
|
Історія відкриття кровообігу |
||
|
Правильне уявлення про крово- |
||
государственногоРис. 72.Сх ма |
|||
|
обіг пов'яза |
е з іме ем велик го |
|
|
англійського анатома та фізі л га |
||
|
В. Гарв я (W.Harvey, 1578-1657). |
||
великоготамалогокол |
До Гарвея протягом 15 століть |
||
|
|
||
trieulusмедицинского |
|||
кровообігу. 1 — капіляри голови, шиї, вер- |
па увало вчення К. Галена (І сто- |
||
хніх відділів тулубу та верхніх кінцівок; |
ліття н.е.), згідно з яким «сира» |
||
2 — капіляри л гень; 3 — vv.pulmonales; |
кров утворюється в печінці, звідки |
||
А — atrium sinistrum: 5 — aorta; 6 — ven- |
по нижній порожнистій вені пот- |
||
sinister; 7-а. hepatica communis; |
|||
|
|
||
14 —университета |
|||
8 — капіляри кишечнику; 9 — капіля и |
рапляє в праве передсердя і правий |
||
нижніх відділів тулубу та нижніх.кінцівок; |
шлуночок 3 правого шлуночка че- |
||
10 — v. cava inferior; 11 — v. portae licpatis; |
рез пори в міжшлуночковій пере- |
||
12 — капіляри печінки; 13 — vv.hepaticae; |
|||
городці кров переходить у лівий |
|||
ventriculus dexter; 15—atrium dextrum; |
|||
|
|
||
16 — truncus pulmonalis; 17 — v. cava supe- |
шлуночок, де вона збагачується |
||
rior. |
|
|
|
209 |
|
|
\
209