Анатомія кровопостачання, іннервація і ЦНС

ЕВОЛЮЦІЯ КРОВОНОСНОЇ СИСТЕМИ

Органи кровообігу у безхреб-

проштовхує венозну кров вперед до

тових. Сталість внутрішнього се-

голови

і

називається

черевною

редовища організму (гомеостаз)

аортою. Вона віддає гілки до зябер.

можлива лише при умові циркуляції

Артеріальна кров із зябер збирається

рідин, які становлять внутрішнє

в дві

надзяброві

судини, які

середовище. У нижчих безхребтових

з'єднуються в непарну дорсальну

доставка поживних речовин і кисню,

аорту, котра проходить під хордою

а

також

виведення

продуктів

назад, уздовж усього тіла. Від дор-

Кафедра

метаболізму відбуваються

шляхом

сальної ао ти відходять сегментарні

дифузії через зовнішній покрив і

артерії до м'язів, а також гілки до

через тканинну рідину. Спочатку рух

внутрішніх орг нів.

рідин внутрішнього

середовища

не

Порівняльна анатомія серця.

нормальной

має пев ого спрямування. Потім у

Виникне я серця.

У круглоротих і

сполучній

тканині

утворюються

риб у кровон сній системі дифе-

судини, які становлять судинну

ренціюється серце як спеціалізована

систему. Насамперед, з'являється

ділянка судини, яка служить для

анатомии

незамкнена

кровонос а

сис ема.

просування крові. В серці форму-

Кров із судин виливається в щіли-

ються дві головні камери, тонкос-

ноподібні простори (лакуни), які

тінне передсердя і шлуночок з добре

розташовані між органами і в тка-

розвиненими

м'язами.

Венозні

Луганскогокров

нинах. Рух крові по судин х відбу-

удини,

утворюючи

мішкоподібну

вається завдяки скороченню м'язів

венозну пазуху (sinus venosus), впа-

тіла, а також за рахунок м'язових

дають у передсердя. Потім венозна

елементів

стінках с мих судин.

спрямовується у шлуночок, з

государственного

У подальшому в певних мі цях

якого виходить артеріальний к нус

кр воно них су ин м'язова оболонка

(conus

arteriosus).

Конус

прод в-

р звивається краще і т ка пульсуюча

жується у черев у аорту. Остання

судина виконує роботу серця.

ділить я на ряд приносних зябрових

медицинского

У кільчастих червів і хордов х

артерій,

я і

утв рюють

капілярні

тварин кровоносна система стає за-

сітки в зябрах. Тут відбувається

мкненою.

газообмін. Артеріальна кр в із зябер

Кровонос а с стема ланц тника.

через

виносні

зяброві

артерії

университета

У

ланцет

ика серце

відсутнє,

збирається в парні надзяброві су-

безбарвна

кров

рухається

по

дини, які з'єднуються і утворюють

замкненій системі судин. У нього є

дорсальну аорту.

дві великі судини: черевна і спинна.

Таким чином, у нижчих хреб-

Пульсуюча черевна судина

тових, які дихають зябрами, через

серце в напрямку до зябер прош-

321

товхується лише венозна кров. Га-

терія відходить від правої частини

зообмін

відбувається

у

зябрових

шлуночка. Дуги аорти завертають

капілярах. Причому, в такому двох-

назад і під хребтом з'єднуються між

камерному серці є чотири відділи,

собою, утворюючи непарну дор-

які послідовно розташовані і відо-

сальну аорту. Венозний синус у реп-

кремлені клапанами: І) венозний

тилій зливається з правим передсер-

синус, 2) передсердя, 3) шлуночок, 4)

дям. У більш високо організованих

артеріальний конус.

рептилій — крокодилів у шлуночку

Перетворення в серці у назем-

з'являється майже повна міжшлу-

них хребтових тварин. Важливі

ночкова перегородка. Таким чином,

перетворення відбуваються в сер-

серце стає чотирикамерним. Проте, в

дихання на легеневеКафедра.

цево-судинній системі при переході

тій частині міжшлуночкової пере-

тварин з водного середовища у

горо ки, яка розт шована ближче до

повітряне

і

після

заміни

зябрового

пере се дь, з лишається невеликий

ну

отвір (foramen panizzae). У птахів і

половининормальной.

У амфібій в пе едсерді з'явля-

ссавців

відбувається повний

поділ

ється перегородка, яка ділить його на

серця

на

4

камери.

Від правого

праву — ве

озну і ліву — артері ль-

ш уночка

відх дить

легеневий

Проте, шлуночок за-

стовбур, який ділиться на праву та

кров із шлуночкаанатомии,

лишається неподіленим. Т ким чи-

ліву легеневі артерії. З лівого шлу-

ном, серце стає «трикамерним». Ар-

н чка поч нається аорта. При цьому

теріальний

конус,

який

виноси ь

у птахів зберігається права дуга

продовжується у

аорти, а у ссавців — ліва.

ного відділуЛуганского

загальний стовбур аорти. Вона поді-

Та им чином,

як у птахів,

так і в

лена перегородкою на вентр льний і

авців

спостерігається

повне

дорсальний відділи. Від вентраль-

відо ремлення артеріального і ве-

відходять сонні артерії і

нозного п т ків кр ві й всі органи

государственногоУ

д рсальна

аорта.

Від

до сального

постачаються

лише

артеріальн ю

відділу шкірно-легенева

рте ія, яка

кров'ю.

несе кров у легені та до шкі и.

Порівняль а

а ат мія

арте-

та

рептилій в серці, крім повної

ріальних судин. Зяброві а ртальні

лівумедицинского

міжпередсердної

перегородки,

дуги. У нижчих хребтових тварин,

формується н повна перегородка в

які дихають зябрами, газообмін

шлуночку, яка ділить його на праву

відбувається в зябрових капілярах.

половини.

Артеріальний

Тому зяброві артерії є г ловними

бур. Цейуниверситета

конус

рептилій

редуко аний, він

труктурами, які визнач ють особ-

втягується до складу шлуночка, від

ливості їх кровоносної системи.

якого

відходить артеріальний стов-

Венозна кров до зябер достав-

стовбур поділений на три

ляється

приносними

зябровими

судини — легеневу артерію і дві дуги

артеріями, які відходять від вент-

аорти (праву та ліву). Легенева ар-

ральної аорти, а артеріальна кров

відтікає через виносні зяброві ар-

аорта. V пара зникає, а VI (третя)

терії, котрі впадають у дорсальну

пара дуг перетворюється в легеневі

аорту. Приносні та виносні зяброві

артерії. Отже, для нижчих наземних

артерії

розташовуються

у

вигляді

хребтових

характерною

є наявність

аортальних дуг, що з'єднують вент-

двох дуг аорти правої та лівої, які,

ральну та дорсальну аорти. Ці аор-

обігнувши

серце

з

дорсальної

тальні дуги розташовані у відповід-

сторони, з'єднуються між собою й

них зябрових дугах і перериваються

утворюють непарну аорту. Від

зябровими капілярами.

останньої

відходять

сегментарні

У всіх хребтових тварин (а також

артерії до органів соми, а також

і у людини) в ембріональному стані

кишкові, печінкові, статеві, ниркові

VI). Проте, вжеКафедрау риб І та II дуги реше, і

відбувається

закл дка

шести

та інші а

терії.

зябрових аортальних дуг, які поз-

У птахів зникає ліва дуга аорти,

начаються

римськими

ци

рами

(I-

яка у ептилій розвинута дещо слаб-

і VI.

зберігається права дуга аорти.

нормальной

дукуються і зникають, а у дорослих

А у ссавців редукується і зникає

тварин

залишається

чотири

п ри

права дуга, т ді як ліва дуга аорти

зябрових аортальних дуг — III, IV, V

набуває з ачн го розвитку. Таким

чином, у вищих хребтових (птахів і

очі та інші органианатомии

Від першої (III) ви осної зябро-

ссавців)

початков й

симетричний

вої артерії у риб відходять сонні ар-

характер артеріальних судин по-

терії,

які постач ють кров'ю мозок,

рушується. Зал шком правої дуги

аорта.

голови,

виносні

аорти у ссавців є плечоголовний

Луганскогоки і

зяброві артерії з'єднуються у дві

товбур і права підключична артерія.

поздовжні надзяброві артерії, при

Порівняльна

анатомія

веноз-

злитті

яких

утворюється

дорсаль а

них судин. Ворітна система печін-

нирок. У риб венозна кров з

государственного

Перетворення артерій у назем-

кишечника по воріт ій вені спря-

них хребтових. У

мфібій

та

реп-

мо ується до печі

ки,

де вена зн ву

тилій зникнення зябер призводить до

розгалужується на капіляри, з яких

часткової

редукції

і

видозміни

формуються виносні печінкові вени,

зябровамедицинского

зябрових арт рій. І, II і V пари зяб-

що впадають у вен зний синус.

рових артерій (аортальн х дуг) ре-

Крім того, у нижчих хребтових

дукуються

повністю,

а

III

(перша)

іс ує ворітна система нир к. Венозна

дуг

артерія втрачає зв'язок з

кров із задньої ділянки тіла тече по

стаєуниверситета

дорсальною аортою і формує сонні

хвостовій вені, яка підійшовши до

артерії,

що

йдуть

до

голови.

IV

нирок, діли ься на дві приносні

(друга) пара

зябрових

аортальних

ворітні

вени

нирок,

що

парною

дугою

аорти.

розгалужуються на ниркові капіляри.

Внаслідок з'єднання двох дуг аорти

З капілярів формуються нирко-

утворюється

системна

дорсальна

323

ві вени, кожна з яких продовжується

У наземних хребтових задні кар-

у поздовжню венозну судину, яка

динальні вени поступово втрачають

має назву задньої кардинальної вени.

своє значення, а задня порожниста

Кардинальні вени і кюв'єрові

вена стає головною веною, яка зби-

протоки. У риб ті вени, які виносять

рає кров із задньої частини тіла. За-

кров з нирок, продовжуються вперед

лишками задніх кардинальних вен у

і збирають венозну кров із стінок ті-

ссавців є непарна та півнепарна вени.

ла по сегментних венах. Таким чи-

У вищих хребтових ворітна система

ном, ці вени стають основними ве-

нирок зникає, а ниркові вени впада-

нозними судинами, що несуть кров із

ють у задню порожнисту вену.

задньої частини тіла, тому їх назива-

Передні

кардинальні

вени і

Кафедра

ють задніми кардинальними венами.

кюв'єрові п отоки перетворюються у

З ділянки голови венозна кров

праву та

ліву передні

порожнисті

тече по коротших передніх карди-

в ни. З їхніх проток формуються

нальних венах (яремних), які теж є

яремні і підключичні вени.

нормальной

парними. В ділянці се ця з кожного

У більшості представників ссав-

боку перед я та задня кардинальні

ців (а також у людини) розвивається

вени з'єд уються й утворюють дві

анастомоз між правою і лівою

короткі загальні

кардинальні вени

передніми

порожнистими

венами

анатомии

(кюв'єрові протоки). Оста

і йдуть у

(плечоголовна вена). Таким чином,

поперечному напрямку і вп д ють у

ф р

ується

ас метр чний

характер

венозний синус серця.

р зташування вен. Права інтенсивно

Перетворення вен у

наземних

розвивається.

Одночасно

ліва

Луганского

хребтових.

Симетричне

розт шу-

передня

п рожниста

вена

реду-

вання передніх і задніх кардин ль

их

кується, а права кюв'єрова протока

вен порушується вже

вищих риб. У

входить до складу правої передньої

дводишних

риб

за

рахунок

порожнистої вени, а ліва поступово

государственного

перетворень задніх кардин льних вен

редукується, але

е з икає,

а пере-

утв рюєть я нова судина — задня

ворюється у ві цеву пазуху серця.

п р жни та

вена,

яка

впадає

у

Залишком

лівої

переднь ї

пор ж-

венозний синус.

нистої вени у людини є коса вена

медицинского4.

лівого передсердя.

Контрольні пита ня:

1.

Аорта:

частини,

їх топографія.

Зовнішня сонна артерія: передня

университета

Дуга аорти, її гілки.

група гілок, їх топографія,

2.

Загальна со

а артерія: початок

ділянки кровопос ачання.

(лівої і правої), їх топографія,

5.

Зовнішня сонна ар ерія:

лицева

гілки.

артерія, її топографія, гілки, ді-

3.

Зовнішня сонна

артерія: топог-

лянки кровопостачання.

рафія, класифікація гілок.

324

6.

Зовнішня сонна артерія: задня

20.

Глибока долонна дуга: джерела

група гілок, їх топографія, ді-

утворення, топографія, гілки,

лянки кровопостачання.

ділянки кровопостачання.

7.

Зовнішня сонна артерія: середня

21.

Тильна зап'ясткова сітка: дже-

група гілок, їх топографія,

рела утворення, топографія, гіл-

ділянки кровопостачання.

ки, ділянки кровопостачання.

8.

Зовнішня сонна артерія: повер-

22.

Долонна зап'ясткова сітка: дже-

хнева скронева артерія, її топог-

рела утворення, топографія, ді-

рафія, гілки, ділянки кровопос-

лянки кровопостачання.

тачання.

23.

Артеріальні анастомози кисті.

9.

Зовнішня сонна артерія: вер-

24.

Грудна аорта: топографія, кла-

Кафедра

хньощелепна артерія, її топог-

сифікація гілок, ділянки крово-

рафія, частини, гілки, ділянки

постачання.

кровопостачання.

25.

Черевна

орта: топографія, кла-

10.

Внутрішня сонна артерія: час-

сифікація гілок.

нормальной27.

тини, їх т п графія, гілки, ді-

26.

Черев а аорта: пристінкові гілки,

лянки кров п стачання.

їх топографія, ділянки кро-

11.

Підключична

а те ія:

поч ток

вопостача ня.

(правої і лівої артерії), топогра-

Черевна аорта: парні і непарні

анатомии28.

фічні відділи підключичної ар-

нутрощеві гілки, іх класифікація,

терії, гілки в кожному відділі.

топографія,

ділянки

крово-

12.

Основна артерія: утворення,

о-

постачання.

пографія, гілки.

Міжсистемні

та

внутрішньо-

Луганского

13.

Артеріальне коло мозку: топог-

системні артеріальні анастомози

рафія, утворення, функціон ль е

між гілками черевної аорти.

значення.

29.

Спільна клуб ва артерія: утво-

14.

Пахвова артерія: топографія,

рення, топографія, гілки.

государственного31.

відділи, гілки, ділянки

к ово-

30.

Внутрішня

клубова

артерія:

по тачання.

пристінкові гілки, їх т п

рафія,

15.

Плечова артерія: топог афія, гі-

ділянки кровопостачання.

лки, ділянки кровопостачання.

Внутрішня

клубова

артерія:

медицинского

16.

Про ен ва артерія: топографія,

утрощеві гілки, їх т п графія,

гілки, ділянки кровопостачання.

ділянки

ров п стачання.

17.

Ліктьова артерія: топографія,

32.

Зовнішня клуб ва артерія: ут-

гілки, ділянки кровопостачання.

ворення, топографія, гілки, ді-

университета34.

18.

Ліктьова суглобова сітка: дже-

лянки кровопостачання.

рела творе

ня, топографія,

ді-

33.

Стегнова

арт рія:

топографія,

лянки кровопостачання.

гілки, ділянки кровопост чання.

19.

Поверхнева долонна дуга: дже-

Стегнова артерія: глибока стег-

рела утворення, топографія, гіл-

нова артерія, її топографія, гіл-

ки, ділянки кровопостачання.

ки, ділянки кровопостачання.

325

35.

Підколінна артерія: топографія,

49.

Венозний кут: утворення, то-

гілки, ділянки кровопостачання.

пографія.

36.

Передня

великогомілкова

ар-

50.

Зовнішня яремна вена: утво-

терія: топографія, гілки, ділянки

рення, топографія, притоки.

кровопостачання.

51.

Передня яремна вена: утворення,

37.

Задня великогомілкова

артерія:

топографія, притоки. Яремна

топографія, гілки, ділянки кро-

венозна дуга: топографія, ут-

вопостачання.

ворення.

38.

Суглобова колінна сітка: дже-

52.

Плечо-головна вена: утворення,

рела утворення, топографія, ді-

топографія, притоки.

лянки кровопостачання.

53.

Вени верхньої кінцівки: кла-

Кафедра

39.

Присередня

підошвова

артерія:

сифікація. Поверхневі вени: їх

утворення,

топогр фія,

гілки,

топог афія, ділянки впадіння до

ділянки кровопостач ння.

венозних судин. Анастомози між

40.

Бічна підошвова

артерія:

утво-

поверхневими венами.

нормальнойна

рення, топографія, гілки, ділянки

54.

Вени верх ь ї кінцівки: класи-

кровопостачання.

фікація. Глиб кі вени, їх топог-

41.

Тильна артерія стопи: утворення,

рафія, особлив сті розташування

топографія,

гілки,

ділянки

кисті, передпліччі і плечі.

анатомии

кровопостачання.

55.

Пахвова вена: топографія, при-

42.

Артеріальні ан стомози стопи.

токи.

43.

Закономірності розподілу вен в

56.

Непарна

вена:

утворення,

то-

організмі людини. Корені і при-

пографія, класифікація притоків.

Луганского58.

токи вен: визначення.

57.

Півнепарна вена: утворення,

44.

Верхня порожниста вена: ут-

топографія,

класифікація

при-

ворення

(корені),

топогр фія,

то ів.

притоки.

Додаткова півнепарна вена: то-

государственного

45.

Внутрішня

яремна

вена:

утво-

пографія, притоки.

рення, топографія,

кл сифікація

59.

Міжр брові

ве и:

т п графія,

притоків.

притоки,

діля

ки збору венозн ї

46.

Внутрішньочерепні

притоки

крові.

медицинского61.

внутрішньої яремної вени.

60.

Вени хребтов го стовпа: хребтові

47.

Позачерепні

притоки

внут-

ве озні сплетення, їх т п графія,

рішньої

яр мної

вени:

назвати,

шляхи

відтоку

венозн ї крові.

описати ділянки збору венозної

Нижня

порожнис а

вена:

ут-

университета

крові.

ворення

(кор ні),

опографія,

48.

Анастомози

між

нутрішньо-

клас фікація притоків.

черепними

та

позачер пними

62.

Н жня

порожнис а

вена:

нут-

притоками внутрішньої яремної

рощеві

притоки, ділянки збору

вени.

венозної крові.

326

63.

Нижня порожниста вена: при-

71. Стегнова вена: топографія, при-

стінкові притоки, ділянки збору

токи.

венозної крові.

72. Венозні сплетення малого тазу:

64.

Ворітна печінкова вена: утво-

утворення, топографія, ділянки

рення (корені), притоки, топог-

збору венозної крові.

рафія, розгалуження в печінці,

73. Внутрішньосистемні і

міжсис-

функціональне значення.

темні венозні анастомози: виз-

65.

Внутрішня клубова вена: топог-

начення.

рафія, класифікація притоків.

66.

Внутрішня клубова вена: при-

74.

Порто-кавальні

венозні

стінкові притоки,

їх топогра ія,

анастомози в ділянці стравоходу.

Кафедра

ділянки збору венозної крові.

75.

По то-к в льні анастомози в

67.

Зовнішня клубова вена: топог-

ілянці прямої кишки.

рафія, класифікація притоків.

76.

По то-к в льні

анастомози

на

68.

Вени

ижнь ї кінцівки: кл си-

69.

нормальнойнини.

задній стінці черевної порож-

фікація. П верхневі вени: їх то-

нини.

пографія, ділянки впадіння до

77.

Кава-кавальні анастомози на

веноз

их судин.

перед ій стінці черевної порож-

Поверхневі вени

ижньої кін-

анатомии79. Кава-

цівки: велика підшкірна вена, її

78.

Порто-кава-кавальний анастомоз

утворення, топографія.

на передній

стінці

черевної

70.

Глибокі вени ниж ьої кінцівки,

порожн ни.

їх

топографія,

особливості

кавальний

анастомоз

на

Луганского

розташування на стопі, гомілці і

задній стінці черевної порож-

стегні.

нини.

Лімфатична

система,

systema

складом до плазми крові. Основними

lymphoideum, морфологічно і фун-

клітинними елементами лімфи (96-

кціонально об'єднана з кровоносною

98%) є лімфоцити. У лімфатичній

системою, є частиною єдиної

системі дорослої людини знахо-

судинної та імунної систем.

диться приблизно два літри лімфи.

Термінологія: цей термін по-

Якщо людина з'їла багато жирної їжі,

ходить від латинського слова lympha

то лімфа, яка відтікає від кишки, стає

Функція

Кафедра

— чиста вода джерела і грецького

білою, як молоко {молочний сік,

слова nympha — наречена, богиня

chylus).

Г ецьке слово

«chylus»

чистих джерел, дібров і гір.

означає

«штучно

приготовлений

лімфатичної системи.

сік». Цим терміном називали лімфу

продуктинормальной

Через лімфатичні капіляри всмок-

кишкових

лімфатичних

судин.

тується міжклітинна

ідина, з якою у

Практич і зауваження

лімфатич і

судини

потрапляють

При

багать х

захворюваннях

клітинного обміну, лім-

лімфатичні судини стають шляхами

відмерлих клітинанатомииі тка инних елепо лі фат чн х судинах і розта-

фоцити,

часом

н віть еритроци и,

п ширення

інфекції,

злоякісних

сторонні речовини, зокрема, різ-

клітин

(метастазування

пухлин).

номанітні

антигени

— фр гмен и

Т му знання напрямків руху лімфи

очищується Луганскоговід цих

ментів,

клітини-м танти,

мікроор-

шування

регіонарних

лімфатичних

ганізми,

віруси тощо. У лімф тич их

вузлів має важливе значення в ме-

вузлах

лімфа

«фільтрується» й

дицині для про н зування, діагнос-

продуктів. Мак-

тики і лікування запальних та

государственного«запу кається» процес антигензавведення лікарських препаратів,

р фаги фагоцитують

нтигени, «пе-

злоякісних захворюва ь. У клініці

рер бляють» їх і перед ють «імун-

широко

застосовують

ефективні

ну» інформацію лімфоцитам. Так

методи

в утріш ьолімфатичн го

повідьмедицинского. Таким чином, лімфатична Історія лімф ло ії. Відкриття

лежної проліф рації та д ферен іації

світловодів

для лазерн го

опромі-

субпопуляцій

Т-

і

В-лімфо итів,

е я лімфи та « чищення» лімфи

формується конкретна імунна від-

методом лімфос рбції.

тинної университетарідини в капіляри лімфатич- У 1622 році, д монс руючи перед

система вико ує зах сну функцію.

лімфат чних

судин

пов'яз не з

Лімфа,

lympha,

ут орюється

іменем італійського

анатома XVII

внаслідок

всмоктування

міжклі-

толіття Гаспаро Азеллі (1581-1626).

ної системи. Це безбарвна прозора

учнями рухи діафрагми у живої

рідина, яка подібна за біохімічним

собаки, він виявив у брижі

328

тонкої кишки судини, які були на-

До первинних лімфатичних (лім-

повнені білуватим молокоподібним

фоїдних) органів, organa lymphoidea

вмістом. З'ясувалося, що перед ек-

primaria, належать:

спериментом собаку було нагодо-

■ червоний кістковий мозок, me-

вано жирною їжею. Азеллі назвав ці

dulla ossium rubra (аналог бурси

судини молочними і вважав, що

Фабріціуса у птахів), у якому

вони несуть «білу кров», або молоч-

відбувається

антигеннезалежна

ний сік (хілус), у печінку. Пізніше,

проліферація

і

диференціація

вже після смерті Азеллі, було вста-

субпопуляцій В-лімфоцитів;

новлено, що ці судини представлені

■ загруднинна залоза (тимус),

системою трубок, які проводять

thymus, у якій відбувається ан-

вена», було зКафедра'

лімфу у венозну кров.

тигеннезалежна

проліферація

і

Функціональне зн чення грудної

ифе енці ція

субпопуляцій

Т-

протоки, відомої під

н звою «біла

лімфоцитів.

ясоване

студентом

Субпопуляції Т- і В-лімфоцитів

що лімфанормальнойз рганів черевної конкретна імунна відповідь на

Паризького

уніве ситету

Ж.Пеке

потім «заселяють» Т- і В-залежні

(1622-1674).

Експе и ентальним

зони

у

вторинних

лімфатичних

шляхом у 1647 р ці він установив,

( імфоїд их) органах, де формується

Рудбек (1651) і Фанатомии. Б ртоліні (1652). phoidea secundaria, належать:

порожнини

рух ється

до

грудної

антигени.

протоки, яка вп д є у вени шиї. У

До

втор нн х

лімфатичних

людини грудну протоку опис ли О.

(лі фоїдн х)

органів,

organa

lym-

1933), Г.РувЛуганского'єра

Завдяки

дослідженням

відомих

■ лімфатичні вузли, nodi lymphoi-

анатомів П. Москаньї (1787), Ф.

dei;

Саппея (1885), Г.М. Йосифова (1870-

■ мигдалики в бласті глотки, що

(1932), Д.А.

утворюють

лімфатичне

кільце

государственногошк ли Ф.А. Стефаніса (1865-1917), lis, парного під ебі н го, tonsil-la

Жданова (1908-1972),

ле особливо,

глотки,

anulus

lymphoideus

завдячуючи

роботам

ук аїнських

pharyngis, із шести мигдаликів:

анатомів-лімфологів

Київ ької

одного язикового, tonsilla lingua-

про лімедицинскогофатичну систему. складаються з лімфоїдної

М.С. Спірова (1896-1972), А.А.

palatina,

парн

о

трубного,

Сушка (1899-1970), О.І. Свиридова

tonsilla tubaria, і одн го глотко-

(1900-1973) було створене вчення

вого, tonsilla pharyngea. Ці органи

лімфатичнихуниверситетасудин. ■ коп чення лімфоїдної тк нини в

Лімфатич а с стема складається

ткан ни, що утворює численні

з первинних і вторинних лім-

лімфатичні (лімфоїдні) вузлики,

фатичних (лімфоїдн

х)

органів та

noduli lymphoidei;

стінках органів травної і ди-

хальної

систем,

сечовидільних

329