7. Розвиток кістки із мезенхіми.

На місці майбутніх кісток в мезенхімі з'являються скупчення клітин, між якими відкладаються більш товсті, ніж в інших ділянках мезенхіми, колагенові волокна. Вони розсовують навколишні клітини, які починають посилено розмножуватися, стаючи преостеобластами. Такий тип клітин виділяє не тільки тропоколатен, а й глікозоаміноглікани, завдяки чому міжклітинна речовина майбутньої кістки (осеоїд) набуває базофілію і метахромазію. Преостеобласти перетворюються на остеобласти,і ще більш активно виділяють кісткову міжклітинну речовину. Перекладини кісткової речовини при даному типі гістогенезу розташовуються в різних напрямках, утворюючи складний мереживний малюнок. На поверхні кісткових перекладин рядами розташовуються остеобласти, а всередині осеоїдної тканини виявляються окремі остеоцити. Перекладини поступово збільшуються в товщину і довжину завдяки відкладенню нових порцій осеоїдної субстанції, яка виробляється остеобластами. Частина останніх перетворюється на остеоцити. У міру потовщення перекладин осеоїдної тканини відбувається і її звапніння. Слід зазначити, що спочатку виникша кісткова тканина не має пластинчастої будови: це грубоволокниста кістка. Поступово відбувається заміна грубоволокнистой кістки на пластинчасту. Перебудова її здійснюється за участю остеокластів, які починають резорбувати міжклітинну речовину майже відразу після початку її утворення.

Відкладення кісткової міжклітинної речовини у вигляді кісткових пластинок з упорядкованим розташуванням осеїнових волокон починається при більш чіткій синхронізації діяльності остеобластів і вдосконаленні кровопостачання в кістці.

При розвитку черепних кісток шари сполучної тканини, що покриває їх із зовнішнього і внутрішнього боків, диференціюються в періост і кістки продовжують рости аппозиційним шляхом. Надалі кістка, утворена таким шляхом, перебудовується в компактну. У середніх шарах черепних кісток відбувається значне розсмоктування кісткових перекладин. У результаті в глибині кісток черепа утворюється губчаста тканина з широкими порожнинами, заповненими кістковим мозком.

8. Ріст трубчастої кістки у довжину і ширину.

Ріст трубчастої кістки в довжину відбувається головним чином у частинах між епіфізами і діафізом, в так званій епіфізарній пластинці. В ній міститься хрящова тканина за рахунок росту якої і відбувається ріст кістки у довжину. Але іноді ріст здійснюється шляхом відкладення нових часток тканини між існуючими (інтусусцепція). Стовщення кістки відбувається шляхом відкладення на поверхні кістки нових шарів (аппозиція) завдяки діяльності остеобластів окістя. Вони володіють у високому ступені здатністю відтворювати зруйновані і вилучені частини кістки. Ріст припиняється в 17-23 роки, внаслідок окостеніння епіфізарної пластинки.

9. Клітинний склад кісткової тканини.

Остеобласти - клітини, розташовані на поверхні кісткових перекладин, які інтенсивно виробляють основну міжклітинну речовину . У сформованої кістки вони зустрічаються тільки в ділянках, де йде її перебудова. У ембріональної ж кістки остеобласти покривають всі поверхні перекладин осеоїдної тканини. Ці клітини здебільшого циліндричної, полігональнимої, неправильної форми. Остеобласти мають короткі відростки, якими вони часто стикаються один з одним. Цитоплазма їх базофільна, в електронний мікроскоп в ній видно інтенсивно розвинену зернисту цитоплазматичну сітку. У клитині присутні також цистерни внутрішньоклітинного сітчастого апарату та мітохондрії. Нерідко в цитоплазмі зустрічаються краплі ліпідів.

Остеоцити - клітини кісткової тканини, які утворюються з остеобластів. Вони з усіх боків оточені міжклітинною речовиною. Лакуни, в яких знаходяться остеоцити, обмежені шаром основної речовини, що не піддається звапнінню. Остеоцити мають зірчасту форму, вони забезпечені галузистими відростками, часто дотичними з відростками сусідніх клітин. Відростки кісткових клітин знаходяться в порожнинах - кісткових канальцях. По цим канальцям здійснюється проникнення поживних речовин з кровоносних судин в кісткові клітини. При старінні і загибелі остеоцитів відростки їх стискаються і кісткові канальці виявляються спустошеними.

У пластинчастої кістки остеоцити розташовуються концентричними рядами між також концентрично орієнтованими кістковими пластинками, а їх відростки проникають в навколишні пластинки.

Остеокласти - великі (50-80 мкм) клітини, що містять від 3 до 8-10 ядер. Форма клітин буває досить різноманітною, що пов'язано з їх активним рухом . На поверхні цих клітин з боку, зверненого до резорбованої кістки, є численні вирости пальцевидної форми. У цитоплазмі остеокластів містяться численні вакуолі. Особливо багато їх біля щіткової облямівки. На думку ряду авторів, ці вакуолі є лізосомами, які виділяючи свої ферменти в позаклітинне середовище, локалізують міжклітинну речовину під час перебудови кістки. Ось чому остеокласти знаходяться в місцях утворення кісткової тканини та її перебудови. Цитоплазма остеокластів оксифільна, в ній слабо розвинений гранулярний ретикулум.