- •Кісткова пластинка і остеон як структурі одиниці пластинчастої кістки.
- •Мікроскопічна будова трубчастої кістки.
- •Особливості живлення хряща і кістки.
- •Що таке епіфіза пластинка, зони пластинки.
- •Губчаста і компактна кістка.
- •Розвиток кістки на місці хряща.
- •Розвиток кістки із мезенхіми.
- •Ріст трубчастої кістки у довжину і ширину.
- •Клітинний склад кісткової тканини.
- •Загальна характеристика кісткової тканини.
- •Робоча серцева мускулатура, мікроскопічна будова.
- •Провідні серцеві міоцити, особливості будови та їх функції.
- •Електронно-мікроскопічна будова робочої серцевої мускулатури.
- •М’язове волокно, як одиниця будови скелетної м’язової тканини.
- •Скоротливі елементи скелетного м’язового волокна, мікроскопічна у субмікроскопічна будова.
- •Опорні елементи скелетного м’язового волокна, особливості будови.
- •Міоглобін і саркоплазматичний ретикулум скелетного м’яяязового волокна.
- •Механізм скорочення міофібрил скелетного м’язового волокна.
- •Червоні і білі м’язові волокна, особливості їх будови.
- •Класифікація м’язової тканини у хребетних тварин.
- •Ровзиток і регенерація скелетного м’яза.
- •Саркомер, як структурна одиниця міофібрил.
- •Загальна характеристика гладкої м’язової тканини.
- •Актинові й міозинові філаменти гладкої м’язової тканини, їх розміщення у гладком’язовій клітині, хімічний склад, механізм скорочення.
- •Загальна характеристика нервової тканини, будова і функції.
- •Морфологічна і функціональна класифікація нейронів
- •Специфічні компоненти нервової клітини.
- •Нейроглія особливості будови і функції макро- і мікрогліоцитів.
- •Будова нервових волокон.
- •Мікроскопічна будова скелетного м’яза і нервового стовбура на поперечному зрізі.
- •Розвиток м’якушевих і безм’якушевих нервових волокон.*
- •Рецепторні й ефекторні нервові закінчення.
- •Міжнейронні синапси. Передача нервових імпульсів.
- •Регенерація нервової тканини.
-
Регенерація нервової тканини.
Популяція нейронів відноситься до замкнутої статичної - це означає, що в період постембріонального онтогенеза дана популяція не поповнюється і клітини не переходять у наступну популяцію. Такі клітини зберігаються упродовж життя людини і тільки поодинокі із них гинуть. Тканини, які відносяться до статичних здатні до своєрідної форми регенерації не шляхом розмноження клітин, а за допомогою внутрішньоклітинної форми регенерації на молекулярно-субклітинному рівні за допомогою біосинтетичного апарата. Нейрони відновлюються тільки на молекулярно-субклітинному рівні, тобто відновлюються їх внутрішньоклітинні елементи.
Відсутність клітинної і наявність внутрішньоклітинної форми регенерації нервової тканини пов’язано із своєрідністю її функції. Так, функція нервових клітин спинного і головного мозку заключається у підтриманні безпосереднього зв’язку із периферійними нейронами і клітинами інших тканин. Регенерація шляхом поділу клітин могла б призвести до порушення усіх цих зв’язків. Зрозуміла недоцільність такої форми регенерації. При здійсненні внутрішньоклітинної форми регенерації порушення зв’язку нейронів не відбувається, усі контакти зберігаються і в той же час вміст клітин поповнюється. При внутрішньоклітинній формі регенерації, очевидно, можливе збереження у нейронів того досвіду, який був накопичений протягом життя.
Очевидно, що в процесі еволюції в міру посилення контролю за функціями організму і встановлення великої кількості анатомічних зв’язків проходить згасання їх здатності до розмноження і вдосконалювався механізм внутрішньоклітинної регенерації. Одночасно міцніли зв’язки нейронів з нейроглією з утворенням єдиних структурно-функціональних компонентів.
Відростки нервових клітин здатні до регенерації. Після того, як нерв перерізано нервові відростки, які втратили зв’язок з нервовою клітиною у багатьох місцях стоншуються, розпадаються на фрагменти і на 10-й день розмножуються з участю лейкоцитів і шванівських клітин. Шванівські клітини розмножуються і утворюють навколо залишків мієліну капсули, у яких розсмоктується мієлін. Після резорбції мієліну капсули зникають, а шванівські клітини утворюють тонкий плоский тяж, який називається стрічкою Бюнгнера. Ці стрічки ростуть у бік нервових відростків, які мають зв’язок з нервовими клітинами прокладаючи шлях через сполучнотканинний рубець.
Відростки нервових клітин, які не втратили зв'язок з нервовими клітинами в місці дифекта зазнають дегенерації, але вже через кілька днів починають регенерувати. На їх кінцях виникають потовщення, які називаються колбами росту. Колби росту складаються із сплетіння нейрофібрил і їх супроводять шванівські клітини. Вони ростуть у напрямку до периферії. Досягнувши стрічки Бюгнера їх ріст значно прискорюється ( 2-4 мм за добу). На периферії колби росту утворюють нові нервові закінчення.