5. Губчаста і компактна кістка.

В залежності від розташування кісткових пластинок розрізняють губчасту і компактну кістки.

У губчастій кістці групи кісткових пластинок розміщені під різними кутами одна до одної, формуючи кісткову перекладену – трабекулу, відповідно до напрямку механічних навантажень певної ділянки скелета. Губчаста кістка заповнена губчастою кістковою речовиною. Порожнини губчастої кісткової речовини містять червоний кістковий мозок. Вона добре постачається кров’ю і бере участь в мінеральному обміні речовин.

У компактній кістці групи кісткових пластинок (до 15 мкм завтовшки) щільно прилягають одна до одної. Із концентричних шарів кісткових пластинок формується особлива система – остеон. У середині остеонів є центральний або гаверсовий канал з кровоносними судинами і нервами. Діаметр остеона 0,3-0,4 мм. Між остеонами розміщуються вставні пластинки. Зовнішній і внутрішній краї кістки вуриті генеральними пластинками.

6. Розвиток кістки на місці хряща.

У деяких ділянках скелета кістки утворюються на місці спочатку утвореної хрящової моделі даної кістки. Хрящовий зачаток кістки дуже рано набуває форму, відповідну майбутній кістці. Такі хрящові моделі майбутніх кісток називають "хрящовими болванками". Вони бувають оточені надхрящницею, всередині них відсутні кровоносні судини. Хрящові болванки побудовані з типового молодого гіалінового хряща. На певному етапі розвитку починається деструкція і звапніння хряща і заміна його кісткою, спочатку в області діафізів трубчастих кісток, а потім і в епіфізах. Поява ознак дегенерації хряща, ймовірно, буває пов'язано з труднощами харчування тих ділянок хряща, які знаходяться далеко від надхрящниці. У дегенеруючому хрящі клітини набухають, капсули, в яких вони укладені, збільшуються і розкриваються. Міжклітинна речовина починає просочуватися солями кальцію. Такі зміни настають в середині діафіза - у точці окостеніння. Майже одночасно з появою перших ознак дегенерації хряща в надхрящниці, в області, що охоплює середину діафіза, починається утворення кісткової тканини (перихондральне окостеніння). При цьому надхрящниця перетворюється в окістя, і її малодиференційовані клітини, починають продукувати кісткову міжклітинну речовину. Виникаючі поперечини грубоволокнистої кістки утворюють навколо середини діафіза "мереживну манжетку" з кісткової речовини. Вона отримала назву периостальна манжетка. Поява кісткової тканини, що охоплює у вигляді широкого циліндра середину діафіза, ще сильніше порушує дифузне живлення хряща. У підготовлений до руйнування хрящ з надхрящниці проникають кровоносні судини і супроводжуюча їх молода сполучна тканина. Окремі її клітини стають багатоядерними остеокластами і руйнують хрящову міжклітинну речовину. В результаті деструктивних змін хряща, розкриття капсул і лізису основної речовини в ньому з'являються порожнини, які заповнюються молодими клітинами остеогенної тканини, а також клітинами ембріонального червоного кісткового мозку (кровотворної тканини). Руйнування хряща в діафізі поступово прогресує, прямуючи від середини його убік епіфізів. Тим не менш, хрящова тканина в діафізах руйнується не повністю. Від неї залишаються окремі перекладини з нерівними, подзьобаними обрисами. На такі хрящові балки сідають малодиференційовані клітини, що заповнюють порожнину діафіза, і, перетворюючись на преостеобласти і остеобласти, починають відкладати кісткову міжклітинну речовину на хрящову основу. Частина остеобластів при цьому занурюється в остеоїдну тканину, і вони стають остеоцитами. Так виникає ендохондральна кісткова тканина. Надалі завдяки росту хряща в області епіфізів, а також збільшенню маси перихондральної кістки в діафізах відбувається збільшення обсягу всієї хрящової моделі кістки. У ході розвитку периостальна манжетка поступово подовжується до епіфізів, а також потовщується. Перекладини ендрохондральної кістки спочатку товщають і утворюють губчасту кістку, але надалі відбуваються руйнування і розсмоктування ендохондральної кістки. Під час постнатального розвитку відбувається повне руйнування всієї тієї кістки діафіза, яка утворилася ендохондральним шляхом. Надалі при розвитку кісткової тканини в епіфізах грубоволокниста тканина замінюється на пластинчасту, але не компактну як у діафізах, а губчасту, що складається з перекладин. Кісткові пластинки в ній не формують остеонів (гаверсових систем).